- •Лучше скачайте документ, потому что в электронном формате изображения плохо отображаются)
- •Утворення Української Центральної Ради: її склад та діяльність
- •Політика «воєнного комунізму»: причини введення, суть і наслідки
- •І універсал уц Ради
- •II універсал уц Ради: його значення і загальна характеристика.
- •Утворення Малої Ради:причини та загальна характеристика діяльності.
- •Утворення Української Народної Республіки.
- •Ііі Універсал уц Ради
- •IV Універсал уцр
- •Статут Генерального Секретаріату
- •Конституція унр 29 квітня 1918 року: її загальна характеристика і значення
- •Утворення вільного козацтва в унр
- •Утворення органів охорони громадського порядку в унр
- •Судова система унр
- •Організація діяльності органів прокуратури та адвокатури в унр
- •Законодавча діяльність цр
- •Земельна реформа в унр
- •Закон уцр «Про національно-персональну автономію» від 9 січня 1918 р.
- •Закон уц Ради «Про громаднятво» від 2-4 березня 1918 р.
- •Закон уц Ради «Про національну символіку» від 12 березня 1918 р.
- •Декларація Української Директорії від 26 грудня 1918.
- •Встановлення влади Директорії
- •Універсал Трудового конгресу 23 січня 1919: загальна характеристика та значення.
- •Організація органів влади і управління за Директорії.
- •Загальна характеристика законодавчої діяльності Директорії
- •Причини поразки українських державницьких змагань 1917-1921
- •Варшавський та Ризький договори: іх зміст і значення
- •Утворення зунр
- •Падіння зунр: причини та наслідки
- •Брестська мирна угода : її зміст та значення.
- •Система органів влади та управління усср
- •Конституція усрр 1919 р, її характеристика і значення.
- •Утворення радянської судової системи в Україні (1917-1921)
- •Утворення надзвичайних органів влади (1917-1920).
- •Положення про Всеукраїнську та місцеві надзвичайні комісії, загальна характеристика
- •Утворення радянської міліції.
Положення про Всеукраїнську та місцеві надзвичайні комісії, загальна характеристика
Росыйською мовою вони називалися «Чрезвычайные комиссии» звідси слово «чекіст»
ЗО травня 1919 р. ВУЦВК своєю постановою затвердив Положення про Всеукраїнську та місцеві надзвичайні комісії.
ВУНК відповідно до цього Положення була відділом наркомату внутрішніх справ.
ВУНК очолювали голова та його заступник. Вони назначалися Раднаркомом СРСР
Голова і члени міських НК обирались Міськвиконкомами
До завдань Надзвичайної комісії роголо: боротьба зі всіма контрреволюційними проявами, шпигунством і бандитизмом як на внутрішньому фронті, так і в армії і на флоті УРСР.
Для здійснення цих задаач могла проводити обшуки, арешти, виїмки, облави, накладати заборону на майно, вести слідство стосовно приватних, посадових осіб і організацій, запідозрених в контрреволюції, шпигунстві і бандитизмі;
Источник текст этого положення
Утворення радянської міліції.
Після Жовтневого перевороту, II Всеросійський з'їзд Рад юридично закріпив утворення Радянської держави і закріпив ліквідацію Тимчасового Уряду і його органів на місцях і в центрі. Центральні органи міліції припинили своє існування 2 грудня 1917 року.
Правовою підстава організації радянської міліції постанова НКВД «Про робітничу міліцію»видане28. жовтня .17 р. Формування робітничої міліціївідбувалося, як правило, на основі добровільності, і лише в окремих випадках формування відбувалося на основі повинності вводи Радами.
Реальне положення справ показало нежиттєздатність подібного підходу до організації ОВД.
12 жовтня 1918 рокуНКВД і НКЮ затвердилиІнструкцію про організацію радянської робітничо-селянської міліції.Центральним органом радянської міліції стало Головне управління міліції. Основні ланки апарата міліції складали губернські і повітовіуправління. Низова ланка апарата – ділянка на чолі з дільничним начальником, якому підкорялися старші міліціонери і міліціонери.
Радянська влада встановилася в Україні після III Всекураънського з’їзду рад6 березня 1919.
9 лютого 1919 p. декрет Раднаркому УСРР «Про організацію міліції» створено українську радянську міліцію.Здійснювався перехід до штатної державної міліції. Поступово складалися спеціалізовані структури міліції: карний розшук, загальна, судово-кримінальна, промислова, залізнична, річкова та морська служби міліції.
У міліції могли служити громадяни, які користувалися виборчим правом і яким уже виповнився 21 рік. Посади керівного складу могли займати особи з відповідною «політичною» підготовкою, віддані справі пролетарської диктатури.