Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ІДПУ ч.2 экзамен 1-50.docx
Скачиваний:
100
Добавлен:
22.06.2018
Размер:
98.23 Mб
Скачать
  1. Падіння зунр: причини та наслідки

  1. Причини:

    1. Відсутність єдності у поглядах на побудову Української держави як між окремими партіями, так ці між УНР і ЗУНР. Політичних діячів хвилювало філософське питання:якою мірою можна вийти за межі гуманізму для того, щоб домогтись перемоги у боротьбі за владу, і доки вони знайшли відповіді на них, розпочалася громадянська війна з Російською Радянською Республікою.

    2. Поразка у війні ЗУНР із Польщею  УНР не допомогла ЗУНР

    3. Прихильне ставлення країн Антанти до Польщі у війні з ЗУНР.

    4. Висловлення представників уряду УНР у Варшаві і на Паризькій мирній конференції про те, що «Директорію не цікавить Східна Галичина»

    5. Варшавський договір 22 квітня 1920 р.  за ним Східна Галичина відходила до Польщі. Це поставило під сумнів Акт злуки УНР і ЗУНР

    6. Війна УНР із Російською Радянською Республікою

  1. Наслідки:

  • Східна Галичина відійшла до Польщі

  • Північна Буковина  до Румунії (Сен-Жерменський договір)

  • Закарпаття  до Чехословаччини(Сен-Жерменський договір)

  1. Брестська мирна угода : її зміст та значення.

  1. Брестська мирна угода (брест-литовський мирний договір)  це угода між УНР (доби Центральної ради) з 1 сторони та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією (четверний союз) з іншої.

  2. Був підписаний 9 лютого 1918.

  3. Також існує Брестська мирна угода між РСФРР і четвертним союзом. Вона буда підписана 3 березня 1918.

  4. Зміст:

  • завершення воєнних дій між УНР і державами Четверного союзу, відмова від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною;

  • визнання незалежності УНР, визначення кордонів між УНР і Австро-Угорщиною за угодами довоєнного часу між Росією і Австро-Угорщиною;

  • постачання УНР продовольства й сировини до Німеччини та Австро-Угорщини в обмін на постачання ними в УНР сільськогосподарської техніки, вугілля та іншого;

  • допомога Німеччини та Австро-Угорщини у відновленні контролю Української Центральної Ради над усією територією УНР. 

  1. Значення: УНР вперше визнавалася державою на міжнародному рівні


  1. Система органів влади та управління усср

  1. Конституція усрр 1919 р, її характеристика і значення.

  1. ЇЇ характеритиска:

  2. Значення: вона створила юридичне підґрунтя для подальшого державотворення та законотворення в УСРР, особливо для кодифікації права у 1922-1927 pp.

  1. Утворення радянської судової системи в Україні (1917-1921)

  1. Утворення надзвичайних органів влади (1917-1920).

  1. 25 жовтня 1917 р.більшовики захопили владу і проголосили її встановленняна всій території Росіїу формі рад.

  2. З метою встановлення своєї влади більшовики створювали надзвичайні органи управління – революційні комітети.

  3. Однак режим радянської влади та управління в українському селі був нетривалим. Він був повалений в лютому-березні 1918 р.

  4. Відновлення більшовицьких органів влади і управління відбувалося після нового захоплення України збройним шляхом у грудні 1918-січні 1919 рр. Органами влади були

  • ради,

  • комітети бідноти,

  • революційні комітети.

  1. Ревкомияк надзвичайні органи влади, створені без згоди селянства. Формою ревкомівського управління були накази для виконання постанов центральних та місцевих органів влади. Ревкоми стосовно селянства не дотримувалися не лише законності, але й норм моралі.

  2. З грудня 1918 р. до серпня 1919 р.більшовики запроваджували в УкраїніКомітети бідноти (комбіди),механічно перенісши їх з Росії. Спочатку вони діяли як паралельно з іншими органами влади більшовиків, так і самостійно. Займалисьв основному реквізицією і розподілом продуктів та перерозподілом землі на користь колективних господарств.Вони вносили розкол в українське село через примусову реквізицію.

  3. Законом ВУЦВК від 9 травня 1920 р.були запровадженікомітети незаможних селян(Комнезами).Вони збирали продрозкладку, розкуркулювали багатші господарства, вносили розкол у селянське середовище

  4. Всеросійська надзвичайна комісіяз боротьби з контреволюцією, спекуляцією і саботажем (ВНК),орган державної безпеки, наділений надзвичайними повноваженнями для ліквідації контрреволюції в роки встановлення радянської влади та Громадянської війни.

  5.    Принципи діяльності ВНКяк карального органу диктатури партії більшовиків розробив і теоретично обгрунтував В. І. Ленін. Методи боротьби  «караючий меч революції»: терор, заручництва, провокації, конфіскації майна, ув'язнення в концтабори, впровадження агентів в антирадянські організації, іноземні місії та установи, а сфера діяльності – надзвичайно широка: від придушення антибільшовицьких збройних повстань, розкриття змов іноземних розвідок до забезпечення роботи транспорту, боротьби з безпритульністю та епідеміями тифу.

  6. ЦК РКП (б) приділяв велику увагу особовому складу чекістів, намагаючись направляти на роботу в НК найкращі свої кадри. Проте до органів ВНК, особливо на місцях, потрапило чимало морально розклалися людей з кримінальним минулим і навіть з психічними відхиленнями, які користувалися необмеженою владою, не рахуючись ні з якими правовими нормами, не вдаючись в ідеологічні міркування, зневажаючи моральні принципи.

  7.