- •1. Характеристика фінансової звітності і загальні вимоги до неї
- •2. Загальна характеристика фінансового обліку
- •3. Порядок відкриття поточних рахунків в банках в іноземній валюті
- •4. Особливості обліку операцій на поточних рахунках в іноземній валюті
- •5. Облік операцій пов’язаний з покупкою та продажем інвалюти
- •6.Поняття та класифікація дебіторської заборгованості. Задачі обліку
- •7. Визнання і оцінка дебіторської заборгованості
- •8,9. Розрахунки з покупцями та замовниками
- •10. Методи нарахування резерву сумнівних боргів
- •11. Облік резерву сумнівних боргів
- •12. Облік розрахунків за виданими авансами
- •13. Облік розрахунків за претензіями
- •14. Облік за відшкодування матеріального збитку
- •15. Склад і класифікація основних засобів
- •16. Порядок визначення первісної вартості
- •18. Облік капітальних інвестицій
- •19. Облік надходження основних засобів
- •20. Облік вибуття основних засобів
- •20. Вибуття основних засобів.
- •Згідно з псбо 7: Вибуття основних засобів:
- •21. Облік інших необоротних матеріальних активів
- •23. Методи нарахування амортизації.
- •24. Оцінка і відображення у фін обліку оренди.
- •25. Облік інвестиційної нерухомості.
- •27. Облік наявності та руху нематеріальних активів
- •28. Облік амортизації нематеріальних активів
- •29,30. Переоцінка та зменшення корисності нма.
- •31. Відновлення корисності активу
- •32. Поняття та класифікація запасів
- •33. Визначення первісної вартості запасів
- •34. Облік і розподіл транспортно-заготівельних витрат
- •35. Оцінка вибуття запасів
- •36. Синтетичний і аналітичний облік сировини і матеріалів, палива, готової продукції, товарів; особливості обліку мшп.
- •37. Класифікація фінансових активів.
- •38. Порядок визнання і первинної оцінки фінансових активів.
- •39. Припинення визнання фінансових активів.
- •40. Визнання, класифікація, первісна оцінка фінансових інвестицій.
- •41. Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу.
- •42. Поняття «Об’’єкт обліку витрат». Принципи обліку виробничих запасів.
- •43. Види виробництв. Структура рахунку 23 «Виробництво».
- •44. Склад та класифікація витрат підприємства
- •45. Критерії визначення витрат згідно псбо-16
- •46. Облік витрат, що утворюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг)
- •47. Облік та розподіл загальновиробничих витрат
- •48. Склад витрат, що утворюють собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та їх облік
8,9. Розрахунки з покупцями та замовниками
Форми та порядок розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену їм продукцію та виконані роботи визначаються заздалегідь укладеними договорами. Договір — це юридичний і економічний документ, що визначає номенклатуру і обсяг поставки чи роботи, строки, ціни, вид транспортування, форму розрахунків, а також санкції за невиконання умов договору.
Оформляється виникнення дебіторської заборгованості транспортними документами на відвантаження продукції, актами виконаних робіт і платіжними документами.
Для обліку розрахунків із покупцями за відвантажену продукцію і замовниками за виконані роботи (послуги) передбачений рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Рахунок має субрахунки:
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»
362 «Розрахунки з іноземними покупцями».
На дебет рахунка 36 відноситься відпускна договірна ціна реалізованої продукції чи виконаних робіт, включаючи податок на додану вартість і акцизний збір:
Д-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
К-т 70 «Дохід від реалізації».
Сума податків, що виникають у процесі реалізації, зменшує дохід підприємства і відображається на рахунках:
Д-т 70 «Дохід від реалізації».
К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами».
За кредитом рахунка 36 обліковується оплата покупцями і замовниками заборгованості за продукцію чи роботи. Згідно з виписки банку з поточного рахунка в національній чи іноземній валюті:
Д-т 31 «Рахунки в банках»
К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».
Дебетове сальдо за рахунком 36 показує дебіторську заборгованість покупців і підрядчиків за відвантажену їм продукцію і виконані роботи.
Аналітичний облік розрахунків за рахунком 36 організується окремо щодо кожної юридичної чи фізичної особи, якій відвантажено продукцію чи виконано роботи.
10. Методи нарахування резерву сумнівних боргів
Стандартом 10 передбачено 2 способи обчислення резерву: 1) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів; 2) на основі класифікації дебіторської заборгованості. При обох способах величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суми ДЗ за продукцію на коефіцієнт сумнівності. Коефіцієнт сумнівності показує частку ДЗ за продукцію, щодо повернення якої у підприємства є сумніви.
При І способі (виходячи із платоспроможності окремих дебіторів) підприємство на дату складання фінансової звітності повинно провести вивчення платоспроможності за кожним дебітором і вивести за ними індивідуальний коефіцієнт сумнівності. Сума резервів за кожним дебітором дасть загальну суму резерву сумнівних боргів за підприємством. При цьому способі визначення ступінь точності результату залежить від наявності достовірної інформації про дебіторів і від кваліфікації експерта.
При ІІ способі резерв сумнівних боргів отримується шляхом здійснення розрахунку: 1) Групування ДЗ за строками непогашення. 2) Встановлення коефіцієнта сумнівності за кожною групою згідно із сумою безнадійної ДЗ за попередні звітні періоди. 3) Величина резерву визначається як сума добутків ДЗ відповідної групи і коефіцієнта сумнівності відповідної групи.