57

ЗМІСТ

стр.

ВСТУП	3
РОЗДІЛ I ТЕОРІТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
1.1 Міжнародна торгівля: поняття та основні форми	5
1.2 Закономірності розвитку міжнародної торгівлі	10
1.3 Кон’юнктура світового ринку нафти: національні та регіональні чинники	14
РОЗДІЛ II СТРАТЕГІЯ АДАПТАЦІЇ КРАЇНИ ДО РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ НАФТИ
2.1 Формування світового ринку нафти	20
2.2 Аналіз тенденції розвитку міжнародною торгівлею нафтою	25
2.3 Аналіз основних показників міжнародного ринку нафти	30
РОЗДІЛ III БЛИЗЬКИЙ СХІД ЯК СВІТОВИЙ ЦЕНТР ТОРГІВЛІ НАФТОЮ
3.1 Специфіка позицій країн-імпортерів нафти	39
3.2 Оцінка стратегій країн Близького Сходу на світовому ринку нафти	43
3.3 Заходи адаптації країн-імпортерів до змін світового ринку нафти	48
ВИСНОВКИ	54
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА	56

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи обумовлена тим, що міжнародна торгівля представляє собою складний і суперечливий процес. Міжнародна торгівля - найстаріша форма міжнародних економічних відносин. Вона існувала ще за довго до формування світового господарства і була його безпосередньою попередницею. Саме розвиток міжнародної торгівлі створило економічні умови для розвитку машинного виробництва, що найчастіше могло рости лише на базі імпортної сировини і масового заморського попиту. Зростання прибутку обумовлений застосуванням машин, визначив появу щодо надлишкового капіталу і вивіз його за кордон, що поклало початок формуванню світового господарства, прискорило процес інтерналізації продуктивних сил.

Міжнародна торгівля займає провідне місце в системі всесвітніх економічних відносин. Міжнародної торговий обмін є одночасно і передумовою, і наслідком міжнародного поділом праці, виступає важливим фактором формування і функціонування світового господарства. У своїй історичній еволюції він пройшов шлях від одиничних зовнішньоторговельних операцій до довгострокового великомасштабного торгово-економічного співробітництва. В умовах міжнародного торгового обміну здобуває усе більше значення. Своєрідність цих процесів у післявоєнний період особливо рел’єфно відкривається при аналізі довгострокових тенденцій, особливостей, форм і методів спільної торгівлі.

Метою роботи є вивчення світового ринку нафти та аналіз основних показників торгівлі нафтою у світі та на Близькому Сході.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі будуть дозволені такі завдання:

1. Розгляд кон’юнктури світового ринку нафти

2. Вивчення понять міжнародної торгівлі, основних форм міжнародної торгівлі та закономірності її розвитку;

3. Визначення рушійних сил і сфер глобалізації світової економіки;

4. Розгляд структури світового ринку нафти;

5. Розгляд сучасного стану нафтової галузі

6. Проведення аналізу інфраструктури, запасів і цін на ринку нафти;

Об'єктом дослідження є сучасний світовий ринок нафти та торгівля нафтою у різних країнах.

Предметом дослідження є міжнародна торгівля нафтою на Близькому Сході, а також у всьому світі.

Методами дослідження в даній курсовій роботі виступають: різні загальнонаукові методи, у тому числі системний, порівняльний, історичний аналізи; методи побудови схем, таблиць, графіків; методи статистичного аналізу.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, використаної літератури (17 джерел). У роботі представлено 6 таблиць та 12 малюнків.

Розділ I теорітичні основи міжнародної торгівлі

1. Міжнародна торгівля: поняття та основні форми

Міжнародна торгівля є центральною ланкою в складній системі світогосподарських зв'язків, опосередковуючи практично усі види міжнародного поділу праці і зв'язуючи всі країни світу в єдину міжнародну економічну систему. . Вона являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, а її обсяг підраховується шляхом підсумовування обсягів експорту.

Сучасна міжнародна торгівля - торгівля між країнами, що припускає ввезення (імпорт) і вивезення (експорт) товарів. У ній беруть участь різні юридичні особи-корпорації, їх об'єднання, держави та ін... Вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і, таким чином, збільшувати загальний обсяг виробництва.[2]

Діяльність, що має своєю метою посередництво між виробниками і споживачами при взаємному обміні економічними благами, носить з економічної точки зору назва торгівлі. Коли посередництво має місце між вітчизняними виробниками і іноземними споживачами, або навпаки, - торгівля стає зовнішньої (інакше - міжнародної). Торгівля ж з юридичної точки зору - сфера економічних відносин, до якої застосовується торгове право. А це відносини, засновані на капіталістичної організації господарства, що має своєю метою доставлення прибутку.

Будь-яка підприємницька, комерційна, банківська - торговельна діяльність - це діяльність, пов'язана з витяганням торгового прибутку, включаючи і виробництво, орієнтоване на торгівлю. В англійській, французькій, німецькій і інших мовах поняття торгівля (trade, commerce, der Kommerz) ширше, ніж зазвичай розуміється в російській мові, включає в себе, крім торгівлі у вузькому сенсі (купівля-продаж), також і заняття ремеслом, будь-який інший комерційного характеру діяльністю, в т.ч. і виробництво.

Торгівля в широкому сенсі складається з окремих її різновидів, і в кожній з них обов'язково знайдеться торгова, комерційна, "прибуткова" основа. Різниця полягає в предметі і у формах комерційних операцій, що лежать в основі економічних взаємовідносин сторін. Наприклад, в області обміну інтелектуальною власністю товаром можуть бути авторські, патентні та інші подібні права, а особливими угодами (ліцензійними тощо) може оформлятися поступка прав користування цим специфічним товаром, за комерційною суті свого роду оренда, прокат. Міжнародна торгівля — торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі товарами відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. При міжнародній торгівля послугами клієнти та ті хто надають послуги є резиденти різних країн. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародний поділ праці. Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.[7]

Міжнародна торгівля - сфера міжнародних товарно-грошових відносин. Для національних господарств участь у міжнародній торгівлі представляється у вигляді зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля - торговельна діяльність однієї країни з іншими, яка складається з оплаченого вивезення (експорту) та оплаченого ввезення (імпорту). Зовнішня торгівля всіх країн формує міжнародну торгівлю.

Міжнародна торгівля як складна соціально-економічна категорія розглядається з позицій:

1) Операційної (процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами окремих країн, державами і міжнародними організаціями);

2) державної політики (особливий тип суспільних відносин, що виникає в системі світового господарства з приводу обміну між державами, які мають національну зовнішньоторговельну політику).(табл. 1.1)

Таблиця 1.1 Підходи розуміння сутності міжнародної торгівлі

Критерій порівняння	Підходи
	Операційний	Державно-політичний
Суб'єкти	Всі об'єкти міжнародних економічних відносин: фіз. і юр. особи, держави, міжнародні організації	Держави та міжнародні організації
Цілі	Задоволення потреб у товарах і ресурсах - при імпорті, реалізація комерційного інтересу - при експорті	Досягнення економічних і політичних інтересів держав; гармонізація світової торгівлі на недискримінаційній основі
Інструменти	Контракти та угоди	Зовнішньоекономічна і зовнішньоторговельна політики держав та їх інтеграційних угруповань; норми міжнародного торгового права; угоди, домовленості
Предмет міжнародної торгівлі	Організація виконання експортно-імпортних операцій	Організація торгового обміну, виходячи з національних інтересів і глобальних тенденцій
Об'єкт	Операція по експорту або імпорту	Торговий обмін

Міжнародною торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Однак поняття «міжнародна торгівля» вживається і в більш вузькому значенні. Він позначає, наприклад, сукупний товарообіг промислово розвинених країн, сукупний товарообіг країн, що розвиваються, сукупний товарообіг країн якого-небудь континенту, регіону, наприклад, країн Східної Європи і т. п.

Світові ціни різняться в залежності від пори року, місця, умов реалізації товару, особливостей контракту. На практиці як світові ціни приймаються ціни великих, систематичних і стійких експортних або імпортних угод, укладених у певних центрах світової торгівлі відомими фірмами - експортерами або імпортерами відповідних видів товарів. На багато сировинних товарів (зернові, каучук, бавовна та ін) світові ціни встановлюються в процесі операцій на найбільших світових товарних біржах. [3]

Перед дилемою вибору зовнішньоторговельної національної політики рано або пізно стоять всі держави. Протягом двох століть на цю тему точаться запеклі дискусії.

В інтересах кожної країни спеціалізуватися на виробництві, в якому вона має найбільшу перевагу або найменшу слабкість і для якого відносна вигода є найбільшою.

На стійке та стабільне зростання зовнішньої торгівлі впливають деякі чинники:

- стабільність міждержавних відносин в умовах миру;

- розвиток МПТ, а так само капіталу;

- оновлення основного капіталу (НТР);

- діяльність корпорацій на міжнародній ринку;

- виникнення комерційної реальності;

- прийняття міжнародних, торгових угод;

- діяльність фінансово-економічних організацій;

- стабільність Світового Банку щодо міжнародної економіки;

- свобода зовнішньої торгівлі;

- отримання політичної незалежності, раніше колоніальними країнами

Таким чином, на операційному рівні міжнародна торгівля - процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами окремих країн, державами та міжнародними організаціями; на державному рівні міжнародна торгівля - особливий тип суспільних відносин, який виникає в системі світового господарства з приводу обміну між державами, які мають національні зовнішньоторговельні політики.

Форми міжнародної торгівлі можна систематизувати за трьома напрямками. Критеріями визначення форм є регулювання, предмет торгівлі, взаємодія суб'єктів міжнародної торгівлі. (рис 1.1)

Рис 1.1 Форми міжнародної торгівлі

Торгівля в поєднанні з кооперацією передбачає укладення контрактів зв'язують виробничі процеси незалежних фірм. Залежно від ступеня інтеграції розрізняють виробничу, збутову, виробничо-збутову і торгівлю у складі консорціумів.

Популярною різновидом міжнародної торгівлі останнім часом стала компенсаційна торгівля у формі товарообмінної (бартерної торгівлі), зустрічної торгівлі у вигляді зворотної закупівлі продукції або компенсаційних угод. Останні можуть полягати у вигляді: власне, компенсаційних угод, зворотної закупівлі, угоди, які передбачають відшкодування.[3]

Говорячи про регулювання світового ринку сировини, необхідно відзначити, що воно відбувається двома методами це висновок міжнародних товарних угод з урахуванням програм розвитку, стабілізації, адміністративного управління і створення міжнародних галузевих організацій, як наприклад об'єднань країн експортерів нафти (ОПЕК).