2. Особливості об’єкта політології; система спеціальних політичних науки.

Об’єктом політології є політична сфера суспільного життя, тобто політико-владні відносини, або політика. об´єктом політології є все те, що відноситься до прояву політичного:

– політична сфера, особливості її функціонування і розвитку;

– політична дійсність, політичне життя особи й суспільства, політичні відносини;

– політичні ідеї, теорії і доктрини, проблеми, події, прогнози, технології політичних процесів.

На перетині предметів наук стосовно політики існують спеціальні політологічні дисципліни.

Політична філософія. Отже, й політична філософія (або філософія політики) аналізує найбільш загальні методи пізнання політики, з’ясовує значення політичних явищ, оцінює їх під кутом зору загального блага, критеріїв справедливості, свободи, рівності. Політична філософія ґрунтується на нормативно-ціннісному підході, тобто орієнтована на пошук ідеалу політичного устрою та шляхів його практичного втілення. Цей підхід більшою мірою виходить з того, що повинно бути або є бажаним, аніж із дійсного і вимагає спиратися в політичних рішеннях на етичні норми і цінності

Політична історія (історія політики). Вивчає процес виникнення, розвитку й занепаду держав, історичні форми правління й державного устрою, діяльність політичних особистостей, а також історію політичних вчень.

Політична соціологія. Предметом її вивчення є взаємодія соціальних спільнот людей (класів, етносів, демографічних груп) з політичною сферою, державною владою, тобто взаємодія соціальних і політичних процесів. Політологія часто використовує соціологічні методи дослідження – анкетування, експертне опитування – тим самим постає як соціологія політики

Політична географія (геополітика). Досліджує, як політичні процеси в тих чи інших країнах пов’язані з їх географічним розташуванням, обумовленість політики розмірами держави, сировинними запасами, кліматичними особливостями, природним ландшафтом, близькістю до моря тощо

Політична психологія. Вивчає роль мотивацій, переконань, очікувань, симпатій у процесі політичної соціалізації особистості, свідомості й політичній поведінці окремих індивідів, соціальних груп, класів, націй.

Політико-правова наука. Як і наука теорії держави і права, вивчає місце і роль, форми і функції базового елемента політичної системи суспільства – держави, а також правові підстави діяльності інших політичних інститутів – партій, груп інтересів тощо. З усіх галузей права політологію цікавлять лише ті, що регулюють політичні відносини, насамперед норми конституційного і міжнародного права.

Політична економія. Розробляє методи, прийоми, засоби державної політики стосовно регулювання економічних процесів, економічної стратегії і тактики.

Теорія міжнародної політики. Досліджує і прогнозує зовнішньополітичну діяльність держав, форми їхнього співробітництва, зв’язки між недержавними структурами різних країн, аналізує причини виникнення та можливості запобігання міжнародних конфліктів, пропонує засоби їх врегулювання.

Політична антропологія і етнографія. Досліджує зв’язок політики з біологічними, соціальними, інтелектуальними, релігійними рисами людини, а також характерні риси політичної культури того чи іншого народу, що витікають з особливостей його національної культури й історичного досвіду.

Політична етика. З’ясовує проблеми моралі в політиці. Політика і мораль покликані виконувати (звичайно, кожна за допомогою властивих їй засобів) регуляторну функцію в житті суспільства, захищати суспільне благо, загальнолюдські цінності, ідеї гуманізму, соціального оптимізму.