6.2.2 Експериментальний стенд

Механічною характеристикою гідроприводу називається залежність швидкості переміщення виходної ланки гідродвигуна (штока гідроциліндра або вала гідродвигуна) від навантаження.

В даній лабораторній роботі навантаження на штоці робочого гідроциліндра (сила Р) утворюється за допомогою навантажуючого гідроциліндра.

Дослідний гідростенд (рисунок 6.2) складається:

1 – кнопка вмикання стенда;

2 – робочий гідроциліндр;

3 – диференційний манометр;

4, 6, 7, 10 – манометри;

5 – пульт керування;

8 – датчик переміщення;

9 – слайди;

11 – навантажуючий гідроциліндр;

12 – гідропанель подачі УН74І6-02;

12.1 – клапан переливний;

13 – кінцевий електровимикач;

14 – штовхач;

15 – лічильник часу;

16 – міліамперметр;

17.І – регулятор потока ПГ 55-2.

Рисунок 6.2 – Загальний вигляд лабораторного стенду

Навантаження на штоці робочого гідроциліндра визначається за формулою

, (1)

де р_з – тиск в поршневій порожнині навантажуючого гідроциліндра;

D – діаметр поршня навантажуючого гідроциліндра (D=0,05м);

Т – сила тертя в манжетах штока і поршня навантажуючого гідроцжліндра (Т = 530 Н).

Якщо в схему гідропривода входить звичайний дросель, то при збільшенні навантаження Р швидкість переміщення штока робочого гідроциліндра буде зменшуватись, так як при цьому збільшується злив рідини через переливний клапан (крива 1, рисунок 6.3).

В даній лабораторній роботі досліджується гідропривод а регулятором витрат який встановляється на вході до поршневої порожнини робочого гідроциліндра. Він забезпечує постійну швидкість переміщення штовхача робочого гідроциліндра незалежно від навантаження Р (крива 2, рисунок 6.3).

Рисунок 6.3 -Залежність швидкості переміщення штока робочого гідроциліндра від навантаження:

Принципова схема гідравлічного стенду приведена на рисунку 6.4.

Рисунок 6.4 -Принципова схема гідроприводу експериментального стенду:

Б1, Б2 - маслобаки; НІ, Н2 - насоси; ГП1 - гідропанель подач; РП1 - регулятор витрат; ЦІ - робочий гідроциліндр; Ц2 - навантажуючий гідроциліндр; КП1 - клапан переливний; МН1, МН2, МН3 - манометри.

Для визначення швидкості робочого ходу штока використовується лічильник часу і міліамперметр. Відстань, пройдена штоком, визначаться по показникам міліамперметра і тарувальному графіку (рисунок 6.5).

mA

Рисунок 6.5 – Тарувальний графік

6.3 Хід виконання роботи

1. Ввімкнути насосну станцію.

2. Встановити ручку регулятора витрат у положення 2 (mіn). Регулятор витрат знаходиться із задньої сторони стенду.

3. Установити «0» на пульті лічильника часу.

4. Встановити ручку настройки переливного клапана 12.1 у положення 2 (клапан переливний знаходиться із задньої сторони стенда).

5. Ввімкнути навантажуючий гідроциліндр.

6. Ввімкнути робочий гідроциліндр.

7. За час робочої подачі зняти показання манометра 10 (тиск р_з), лічильника часу 15 (час t), міліамперметра 16 та по формулі 1 розрахувати навантаження на робочий гідроциліндр і внести в таблицю 6.2

8. Аналогічні досліди провести, встановивши ручки настройки переливного клапана у положення 3, 4 і 5

Таблиця 6.2 – Експериментальні дані та результати розрахунків

Положення ручки переливного клапана	Час t, с	Показання міліампер- метра, mА	Шлях, м	Швидкість м/с	Тиск рз, МПа	Навантаження кН
2
3
4
5

9. Побудувати механічну характеристику гідропривода

Література

1. Гидроприводы и гидропневмоавтоматика станков /Под. ред.В.А.Федорца. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987.- 375 с.

2. Свешников В.К., Усов А.А. Станочные гидроприводы. Справочник. - М.: Машиностроение, 1988. - 512 с.

3