- •Гідравліка, гідравліка та гідропневмоприводи
- •Гідравліка, гідравліка та гідропневмоприводи
- •Лабораторна робота №1 режими руху в’язкої рідини
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Теоретичні відомості
- •1.2.1 Фізичні властивості рідин
- •1.2.2 Турбулентний і ламінарний режими руху рідини
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 побудова та аналіз структурних, принципових і функціональних гідравлічних і пневматичних схем
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.2.1. Типи гідравлічних схем. Загальні вимоги для виконання схем
- •2.2.2. Гідравлічний привід
- •2.2.3 Аналіз роботи гідравлічного приводу по принциповій схемі
- •Лабораторна робота №3 визначення об’ємного ккд пластинчастого насоса
- •3.2.2. Принципова схема стенда і його гідрокінематичний ланцюг
- •3.2.3 Визначення об'ємного ккд пластинчастого насоса
- •3.3 Порядок виконання лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №4 визначення статичної характеристики затискних гідромеханічних пристроїв
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.2.1 Конструкція та принцип дії затискного пристрою
- •4.2.2 Гідравлічна схема затискного пристрою
- •4.3. Хід виконання роботи.
- •Лабораторна робота №5 визначення механічної характеристики гідроприводу обертального руху
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3. Хід виконання роботи.
- •Лабораторна робота №5 дросельне регулювання швидкості руху вихідної ланки гідродвигунів
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.2.1 Об’ємне регулювання швидкості
- •5.2.2 Ступеневе регулювання швидкості
- •5.2.3 Дросельне регулювання швидкості
- •5.2.4 Гідравлічні дроселі
- •5.2.5 Описання лабораторного стенду
- •5.3 Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №6 визначення механічної характеристики гідропривода з регулятором витрат
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Теоретичні відомості
- •6.2.1. Регулятори витрат
- •6.2.2 Експериментальний стенд
- •6.3 Хід виконання роботи
3.2.2. Принципова схема стенда і його гідрокінематичний ланцюг
Принципова схема стенда (рисунок 3.2) включає : БІ -маслобак; НІ - насос; АІ - апарат для навантаження насоса (дросель з запобіжним клапаном); ФІ - фільтр грубого очищення; Р1 - розподільник; А2 - апарат, що захищає відцентровий фільтр Ф2 від перевантаження; РМІ - витратомір; ДР1 -дросель; ТРІ - терморегулятор; 0X1 - охолоджуючий пристрій; МНІ - манометр; М - електродвигун.
Рисунок 3.2 – Принципова схема стенда
Гідрокінематичний ланцюг стенда записують таким чином:
І. Вимірювання кількості рідини, що подається насосом
Р1 |
Н |
Б1 – 1 – Н1 – 2 – А1—3 – ДР1 – 4 – МН1
—5 – Ф1 – 6 – Р1 – 15 – РМ1 – 14 – 12 – ОХ1 – 16 – Б1
ІІ. Очищення робочої рідини
Р1 |
Н |
Р1 |
В |
Р1 |
Н |
—5 – Ф1 – 6 – Р1 – 7 — 8 – А2
— 9 – 10–Ф2 – 11 – ОХ1 –16–Б1
ІІІ. Аварійний режим (при засміченні фільтра Ф2)
Р1 |
Н |
Р1 |
В |
Р1 |
В |
Р1 |
Н |
—5 – Ф1 – 6 – Р1 – 7 — 8 – А2–13–12–ОХ1–16–Б1
— 9 – 10–Ф2
3.2.3 Визначення об'ємного ккд пластинчастого насоса
Основними технічними показниками насоса є:
1. Об’ємна подача насоса Q, м3/с -це об”єм рідини, що подається насосом в одиницю часу. Подача насосу залежить від геометричних розмірів насоса, швидкості руху його робочих органів, а також від гідравлічного опору трубопровода, зв”язаного з насосом.
2. Граничний тиск насоса – найбільший тиск на виході із насоса, на який розрахована його конструкція.
3. Напір насоса Н – різниця енергії при вході із насоса і виході з нього , яка виражається висотою стовпця, рідини, що перекачується.
4. Потужність насосу N – це потужність, яка використовується насосом
N = Mw,
де М – момент обертання на валу насоса,
w – частота обертання вала.
5. Корисна потужність насоса Nк – потужність, яка передається насосом рідині
Nк = Qp,
де Q – об”ємна подача
р – тиск насоса.
6. ККД насосу – це відношення корисної потужності до потужності насоса
ККД = Nк / N = ήоб”ємн. ή гідравл. ή механічн ,
де ήоб”ємн. – об”ємний ККД
ή гідравл. – гідравлічний ККД
ή механічн – механічний ККД
Найбільше вплив на загальний ККД має об”ємний ККД.
7. Втрати на подолання сил тертя між частинками в”язкої рідини яка рухається в каналах насоса , називають гідравлічними, а втрати моменту, викликані зменшенням тиску в напорній лінії через втрати по довжині каналів враховують гідравлічним ККД. Через складність вимірювання втрат напору , обумовлених гідравлічним опором , гідравлічні втрати окремо не обчислюють, а всі втрати на подолання сил тертя враховують механічним ККД.
Гідравлічний ККД визначається відношенням напора насоса Н до суми напора насоса і втрат напора всередині насоса:
ή гідравл = Н / (Н+h втрат насоса)
8. ή механічн враховує механічні втрати потужності в насосі (в підшипниках, ущільненнях, в механізмах насосу і в інш.).
Він визначається як відношення різниці між потужністю насоса і механічними втратами потужності до потужності.
ή механічн = (N – Nмех) / N
9. Об”ємний ККД визначається як відношення фактичної продуктивності до теоретичної:
,
де Qф - фактична продуктивність насоса, м3/с;
Qт - теоретична продуктивність насоса, м3/с;
qф - фактична кількість рідини, що надходить у напірну лінію за один оберт ротора насоса, м3 ;
qт - теоретична кількість подачі рідини у напірну лінію за один оберт ротора насоса, м3;
n - . - частота обертання ротора насоса c-1/
Внаслідок об”ємних втрат фактична кількість рідини, що проходить через робочі камери за одиницю часу , буде менша за геометричну подачу. Під об’ємними втратами розуміють втрати енергії внаслідок витоку рідини через зазори між деталями, що переміщуються одна відносно одної та втрати на лінії всмоктування. Об”ємні втрати при всмоктуванні обумовлені стислівістю рідини, присутністю бульбашок нерозчиненого повітря, дією на рідину відцентрових сил, а також недостатнім заповненням робочих камер в зоні всмоктування внаслідок гідравлічного опору гідропроводів та каналів розподільних вузлів.
Досліджуємим насосом є серійно випускаємий пластинчатий насос типа Г12-2. Теоретична кількість подачі рідини у напірну лінію за один оберт ротора для даної конструкції насоса становить qт = 1,78·10-5 м3.
Фактична кількість рідини, що подається насосом у напірну лінію за один оберт ротора qф при тиску Р, визначається за формулою
де V – об'єм рідини, який проходить від насоса через лічильник РМІ;
n– кількість обертів ротора, що визначаються за показаннями лічильника імпульсів (два імпульси відповідають одному оберту ротора).
Дослід виконують при тисках р =0, 2, 3, 4, 5 МПа. Обсяг рідини при випробуванні прийняти V= 0,01 м3.
Дані дослідів заносять до таблиці 3.І.