Заняття

Тема: Запалення плавального міхура, (Аероцистит, хвороба плавального міхура, Інфекційне запалення плавального міхура).

Мета: Навчити студентів діагностувати аероцистит. Скласти план заходів із профілактики та боротьби з хворобою.

Завдання: 1. Розглянути особливості діагностики, методи виділення збудника з патологічного матеріалу;

2. Навчити студентів складати план заходів по профілактиці та боротьбі з аероциститом.

Матеріали та обладнання, таблиці патологічний матеріал, ветеринарне законодавство, антимікробні препарати.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Аероцистит - це вірусне захворювання риби, що характеризується специфічним враженням камер плавального міхура і значними змінами в паренхіматозних органах.

Діагноз встановлюють комплексно з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак, паталогоанатомічних змін. При необхідності проводять вірусологічні, серологічні дослідження та біопробу шляхом внутрішньочеревного зараження коропа.

Епізоотологічні дані. До даного захворювання чутливий короп, сазан і їх гібриди (крім першого покоління), а також щука, білий амур та товстолобик. Захворювання реєструють у риби всіх вікових груп, але найбільш вашко хвороба перебігає у однорічок в нагульних ставах.

Джерелом збудника інфекції є хвора і перехворівша риба.

Зараження проходить через мул та грунт, що накопичується на дні ставу. Також реєструють хворобу в риби після посадки її в неблагополучні стави.

При даному захворюванні виражена весняно-літня сезонність, коли температура води становить І5-20°С. В взимку і на весні риба майже не хворіє або хвороба перебігає в хронічній формі.

Летальність сягає 50% і більше.

Клінічні ознаки і перебіг хвороби. Інкубаційний період 1-1,5 місяця, що залежить від температури води. Захворювання перебігає в гострій і хронічній формах.

Гострий перебіг хвороби спостерігається в влітку і супроводжується майже 100% летальністю.Тривалість хвороби 2-3 тижня

У хворої риби відмічають порушення гідростатичної рівноваги і координації руху, вона втрачає апетит, стає в'яла, не реагує на подразники. Хворий короп плаває вниз головою. При зовнішньому огляді відмічають анемічність зябер, збільшення черевної стінки, випячування анусу. У перехворілої риби захворювання переходить в хронічну форму.

При хронічній формі клінічні ознаки хвороби відсутні, але у деякої хворої риби відмічають незначне збільшення черева.

Патологоанатомїчні зміни. У хворої риби, з гострим перебігом хвороби, спостерігають гнійне запалення тканини плавального міхура, зміна його кольору, потовщення стінок на яких можна бачити різної форми і величини крововиливи. Порожнина міхура збільшена, розтягнута газами або гнійним ексудатом.

Селезінка збільшена, деформована, темно-вішневого кольору. Нирки набряклі, темно-червоні, інколи на поверхні виявляють некротичні ділянки білого кольору.

При хронічній формі відмічають потовщення стінок плавального міхура, та крововиливи по ходу судин.

Лабораторна діагностика. Для діагностики в лабораторію направляють живу хвору рибу. В лабораторії проводять вірусологічні, серологічні дослідження та біопробу шляхом внутрішньочеревного зараження коропа.

При вірусологічному дослідженні заражають первинні культури клітин з гонад і плавального міхура коропа. Цитопатогенна дія проявляється округленням клітин з послідуючтим лізисом. При фарбуванні препаратів гемотоксилін-еозином - в ядрах відмічають набухання хроматину.

Імунітет. У перехворівшої риби розвивається стійкий імунітет, але протягом одного року вона залишається вірусоносієм.

Лікування. Протягом всього нерестового періоду до посадки на нерест плідникам коропа, сазана і їх гібридам з кормом задають 3 г/кг метиленовий синій. Крім того, проводять 2-3 курсу годівлі лікувальним кормом протягом літа. Курс лікування складає 13-15 днів. Лікування проводять по наступній схемі, три дні годують кормом з метиленовим сивім, два дні годують звичайним кормом і так повторюють протягом всього курсу лікування.

Цьоголіткам метиленовий синій задають з розрахунку 1 г/кг корму протягом 3-х курсів. Кожний курс продовжують 10-12 днів. Після кожних 2-х днів годівлі лікувальним кормом, один день годують звичайним кормом.

Інтервали між курсами годівлі лікувальним кормом, плідників, цього річок і дворічок складають 7-12 днів.

Дворічкам коропа метиленовий синій задають з кормом з розрахунку 0,5 г/кг корма протягом 2-4 курсів.

Восени цього річок (перед посадкою на зимівлю) і дворічок (перед посадкою на нагул) витримують у ваннах з розчином метиленового синього (200 мг/л) протягом 2-х годин.

Профілактика та заходи боротьби. При встановлені діагнозу на господарство накладають карантинні обмеження. По умовах карантинних обмежень забороняють:

- вивіз і ввіз з метою розведення і акліматизації заплідненої риби, риби різного виду і віку, а також вивіз безхребетних тварин і водних рослин;

- утриманні водоплаваючої птиці на ставах при ведені комбінованого коропо-качиного господарства;

- використання спецодягу, знарядь лову, рибоводного інвентаря і ін. із неблагополутаих ставків в благополучні;

• утримання в одних ставах в літній період самців і самок;

• змішані посадки різновікової риби і утримання в одних ставах здорової і хворої риби.

Вивіз товарної риби із неблаготголучних господарств проводять безпосередньо з місця продажу, без праву перетримки в садках живорибних баз.

Воду, де знаходилась хвора риба, дезінфікують і зливають в каналізацію.

За небпагополучнимн ставами закріплюють спеціальну бригаду робітників забезпечивши їх окремим знаряддям лову, рибоводиим інвентарем, спецодягом.

Водозабезпечення цехів інкубації здійснюють із водойм, вільних від збудника інфекції

Проводять дезінфекцію дна ставу та літування ставів протягом одного року.

Проводять лікувально-профілактичні обробки риби в неблагополучннх ставах метиленовим синім.

Якщо протягом одного року в господарстві не виявляють хворої риби з запаленням плавального міхура і проведено всі ветеринарно-санітарні та рибоводно-меліоративні заходи, обмеження з господарства знімають і господарство об'являють благополучним.

В господарстві де оздоровлення проводилось комплексним методом обмеження знімають після проведення біологічної проби. В стави впускають місцевого коропа (цього річок, однорічок, або ремонтний молодняк) і завезених із благополучного господарства по запаленю плавального міхура і інших хвороб риб. Рибу утримують у ставах при темгафатурі не нижче 15^С протягом 3-х місяців.

Відсутність захворювання риби в вказаний час служить основоюдля зняття карантинних обмежень.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Епізоотологічні особливості перебігу хвороби.

2.Характерні клінічні-патологоанатомічні зміни.

3.Лабораторна діагностика хвороби.

4.Профілактика та заходи боротьби при винекнені хвороби.