Заняття

Тема: Вірусний бранхіонекроз

Мета: Навчити студентів діагностувати вірусний бранхіонекроз.

Скласти план заходів із профілактики та боротьби з хворобою.

Завдання: 1. Розглянути особливості діагностики, методи виділення збудника з патологічного матеріалу;

2. Навчити студентів складати план заходів по профілактиці та боротьбі з вірусним бранхіонекрозом.

. Матеріали та обладнання, таблиці патологічний матеріал, ветеринарне законодавство, антимікробні препарати.

Методичні вказівки

Вірусний бранхіонекроз – інфекційне захворювання яке характеризуеться враженням зябр, печінки, мязів серця.

Епізоотологічні дані

До ціеї хвороби спрятливі короп, білий амур, рідко сребрястий карась. Хворіє риба всіх вікових груп, але найбільш вашко перебігає епізоотія удвухрічного коропа. Трехлеткі коропа хворіють в двічі меньше.

Джерелом збутника хвороби є хвора, перехворіла риба, та вірусоносії. Збутник виделяеться со всіма секретами та екскретами. При щільної посадкі риби може потрпляти в організм риби через зябра та кішковошлунковий тракт.

Для ціеї хвороби характерна стаціонарність яка обумовленна тривалим вірусоносійством та відносноюстійкостью збутника в навколишному середовищі.

Вірусний бранхіонекроз вражає до 50% маточного поголівя, летальність прі цьому складає до10-12%.

В літку хвороба може вражати сеголетку до10%, в зімовальних ставках кількість хворої риби може сягати до 70-100%.

Клінічні ознаки

Інкубаційний період від 4-12 діб. Хвороба може перебігати в гострі, підгострі та хронічної формах.

Гостра форма.

Реєструеться в літку в господарствах при первинному спалахі хвороби. Хвороба бистро охоплює все поголівя (10-15 діб) викликає загибель 50-90% риби. При цьому спостерігають замедленний рух риби, відсутностью реакції на зовнешні подразники.

В зябрах знаходять набряк, гіперемію, дуже часто зябра вкриті слизом та на окремих делянках знаходять крововиливи.

Підгостра форма

Хвороба реєструеться в стаціонарно неблагополучних господарствах. Хвороба триває обично 1-1,5 місяця може викликати загибиль до 15% поголівя.

Якщо вжити комплекс заходів по боротьбі з хворобою ступень враження хворобою буде значно меньшим.

Характерних клінічних ознак обично не спостерігають.

У риби часто знаходять мозаічність зябр.

Хронічний перебіг

Реєструеться в стаціонарно неблагополучних господарствах при цьому у хворої риби знаходять некроз зябрових листків, у перехворілої риби зябра регенерують. Риба практично не гине, але практично вся риба є вірусоносіями. Хвороба може реєструватися на протязі всего року.

Патанатомія

Яскраво вираженні зміни спостерігають частіше всього у коропа в гострі стадії хвороби.

Нирки мають набряк, світло-коріневого колеру.

Печінка анемічна, жовтушна.

В мозгових оболонках, перікарді, міокарде знаходять крововиливи.

Імунітет не вивченний.

Заходи боротьби та профілактики

При спалахі вірусного бранхіонекрозу господарста оголошують неблагополучним і накладають на него карантин. .

По умовах карантину забороняють:

- вивіз і ввіз з метою розведення і акліматизації заплідненої пери, риби різного виду і віку, а також вивіз безхребетних тварин і водних рослин;

- утриманні водоплаваючої птиці на ставах при ведені комбінованого коропо-качиного господарства;

- використання спецодягу, знарядь лову, рибоводного інвентаря і ін. із неблагополутаих ставків в благополучні;

• утримання в одних ставах в літній період самців і самок;

• змішані посадки різновікової риби і утримання в одних ставах здорової і хворої риби.

• хвору рибу з характерною клінічною картиною (абсцеси, виразки) згодовують тваринам тількі після проварки.

Вивіз товарної риби із неблаготголучних господарств проводять безпосередньо з місця продажу, без праву перетримки в садках живорибних баз.

Воду, де знаходилась хвора риба, дезінфікують і зливають в каналізацію.

За небпагополучнимн ставами закріплюють спеціальну бригаду робітників забезпечивши їх окремим знаряддям лову, рибоводиим інвентарем, спецодягом.

Водозабезпечення цехів інкубації здійснюють із водойм, вільних від збудника інфекції

Проводять дезінфекцію дна ставу та літування ставів протягом одного року. Ложе ставків знезаражують негашеним вапном з разрахунку 600-1000 кг на 1га площі.

Основну увагу звертают на забеспечення благоприемного гідрохімічного режиму.

З профілактичною та лікувальною метою використовують хлорне вапно яку вносять беспореньо в воду із разрахунку в ставках до 5га 1-3г/м³ хлорного вапна з активним хлором 25% або гіпохлорід кальція, якій містить 50% активного хлору 0,5-1,5г/м³. В тих випадках коли площа ставка більше 5га ці препарати вносять по берегової зоні шириної 5-10м із разрохунку 0,1-0,2г/м³, гіпохлоріду кальція – 0,05-0,1г/м³.

Препарати вносять з лікувальною метою 3 доби поряд, з профілактичною метою 2-3 рази за вегетативний період починаючи з травня-чевня. Негашенне вапно вносять з разрахунку 100-150кг/га

.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Клініко-епізоотологічні особливості перебігу вірусного

бранхіонекрозу.

2. Патологоанатомічна картина.

3. Як проводиться лабораторна діагностика при вірусному бранхіонекрозі.

4.Імунітет та лікування при вірусному бранхіонекрозі.

5.Профілактика та заходи боротьби при винекнені хвороби в рибном господарстві.