Заняття

Тема: Сапролегніоз (Saprolegnia parasitica)

Мета: Навчити студентів діагностувати сапролегніоз.

Скласти план заходів із профілактики та боротьби з хворобою.

Завдання: 1. Розглянути особливості діагностики, методи виділення збудника з патологічного матеріалу;

2. Навчити студентів складати план заходів по профілактиці та боротьбі з сапролегніозом.

.

Матеріали та обладнання, таблиці патологічний матеріал, ветеринарне законодавство, антимікробні препарати.

Методичні вказівки

Сапролегніоз – грибкове інфекційне захворювання різних видів пресноводної риби, яка вражає зябра, плавники, шкіру.

Діагноз встановлюють комплексно з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін. При необхідності проводять мікологічні дослідження.

Епізоотологічні данні. Срияливи риби всіх видів, частіше всего вражеться короп, білий амур, форель та іх ікра.

Сапролегніоз особливо небеспечний при інтенсивном веденні рибного господарства, вражає всі вікові групи риби, особливо сильно вражаеться ікра при заводскому методі інкубації.

Джерелом збутника хвороби є хвора риба, ікра, збутник широко расповсюджен в річках, ставках, водоймищах. При певних умовах може викликати спалах хвороби (травмування риби, ікри при пересортіровке, пересадке, транспортіровке, підвищенна кількість органічних сполук в воді, недостатня кількість кисню в воді т.що).

Хвороба частіше виникає на півдні краіни де вода в ставках сильніше прогріваеться, де немає проточної води.

Сапролегніоз може вражати рибу в будь яку пору року, особливо небеспечна хвороба в зимку, резистентність риби знижена вона утримуеться скученно, легко перезаражаеться. Однак хвороба Стаффа навпаки частише всего реєструеться в зимку.

Сапролегніоз може расцінюватися як секундарна інфекція і ускладнювати будь яке інфекційне та паразитарне захворюванн. Здорова риба сапролегніозом не хворії.

Для ціеї хвороби характерна стаціонарність, яка обумовленна ціркуляціею збутника в навколишному середовищі, та тривалим носійством.

Хвороба частіше виникає при інтенсивном веденні рибного господарства.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби .

Первинними ознаками хвороби риби сапролегніозом є загниваніе плавників, утворіеться ватоподібне разростаніє міцелія на різних ділянках тіла або зябр. При поганних умовах вирощування риби ( підвищенна кількість органічних сполук в воді, недостаня кількість кисню в воді, скученне утримання риби то що.) сапролегніоз швидко размножується, викликає враження значних ділянок шкіри. Це в свою чергу приводи до інтоксікації та загибилі риби. Дуже часто загибиль повязана з разростаням міцелія на зябрах.

Разновидом сапролегніоза є хворба Стаффа, яка вражає сеголетку та річну рибу. Гіфи гриба размножуються в носових ямках, в подальшому вражають всю поверхню шкіри до ротової поржнини та очей, утворюючі пухкий наліт. Гіфи гриба можуть проростати в мозгові оболонки викликаючі загибиль риби.

Данна форма хвороби реєструться в зимку, коли резистентність риби зниженна.

Вражена икра збутником сапролегніоза має біли або сірий колір, це дозволяє легко відрізнити від прозорих нормальних ікрінок Лабораторна діагностика

При підозрі на сапролегніоз в лабораторію надсилають загіблу або хвору рибу.

В лабораторії проводять мікроскопію мазків відбитків з враженних органів (зябра, шкіра, ікра). В позитивному випадку знаходят міцелій гіфи якого не септірованні на кінцях гіфів знаходять спорангії з великою кількостью зооспор.

Проводять висіви сусло-агар та агар Чапека на ціх середовищах росте з утворенням білого, або сірого налету.

Для біопроби використовують сеголетку коропа. В позитивному випадку через 6-10 діб спостерігають рост міцелія на досліджуемої рибі.

Діагноз на сапролегніоз рахують встановленним, якщо виділили чисту культуру та отримали позитивну біопробу.

Профілактика та заходи боротьби. При встановлені діагнозу на господарство накладають карантинні обмеження. По умовах карантинних обмежень забороняють:

- вивіз і ввіз з метою розведення і акліматизації заплідненої риби, риби різного виду і віку, а також вивіз безхребетних тварин і водних рослин;

- утриманні водоплаваючої птиці на ставах при ведені комбінованого коропо-качиного господарства;

- використання спецодягу, знарядь лову, рибоводного інвентаря і ін. із неблагополутаих ставків в благополучні;

• утримання в одних ставах в літній період самців і самок;

• змішані посадки різновікової риби і утримання в одних ставах здорової і хворої риби.

Вивіз товарної риби із неблаготголучних господарств проводять безпосередньо з місця продажу, без праву перетримки в садках живорибних баз.

Воду, де знаходилась хвора риба, дезінфікують і зливають в каналізацію.

За небпагополучнимн ставами закріплюють спеціальну бригаду робітників забезпечивши їх окремим знаряддям лову, рибоводиим інвентарем, спецодягом.

Водозабезпечення цехів інкубації здійснюють із водойм, вільних від збудника інфекції

Проводять дезінфекцію дна ставу та літування ставів протягом одного року.

Проводять лікувально-профілактичні обробки риби в неблагополучннх ставах метиленовим синім.

Якщо протягом одного року в господарстві не виявляють хворої риби з запаленням плавального міхура і проведено всі ветеринарно-санітарні та рибоводно-меліоративні заходи, обмеження з господарства знімають і господарство об'являють благополучним.

В господарстві де оздоровлення проводилось комплексним методом обмеження знімають після проведення біологічної проби. В стави впускають місцевого коропа (цього річок, однорічок, або ремонтний молодняк) і завезених із благополучного господарства по запаленю плавального міхура і інших хвороб риб. Рибу утримують у ставах при темгафатурі не нижче 15^С протягом 3-х місяців.

Відсутність захворювання риби в вказаний час служить основоюдля зняття карантинних обмежень.

Боротьбу з сапролегніозом ікри необхідно оброблять 0,5%-ий розчин формаліну, марганцевокіслого калію, хлораміну.

Ще кращі результати дає знезараження води ультрафіолетовим опроміненням.

В разі винекненя хвороби Стаффа загальних ветеринарносанітарних заходів пропонуеться підвищіти температуру водив ставкові, а також внести вапно беспоседьо в воду з метоюпідвищення рН до7,5-8,0.

При підготовкі зімувальних ставків необхідно впроважувати мілеоративні работи, та недопускати дуже раннеї посадкі рибти.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Епізоотологічні особливості перебігу хвороби.

2.Характерні клінічні-патологоанатомічні зміни.

3.Лабораторна діагностика хвороби.

4.Профілактика та заходи боротьби при винекнені хвороби.