- •Передмова
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Організації і установи, які забезпечують функціонування та розвиток цієї служби
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2.
- •Установи дільничного типу
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Розділ 4.
- •План заходів по оздоровленню
- •Б. Дезінфекція тваринницьких приміщень
- •Здорових тварин
- •Туберкуліни для сса- вців і птахів
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Диспансерна карта тварини
- •Контрольні запитання
- •Приблизні коефіцієнти захворюваності, летальності та питомі величини економічного збитку при інфекційних, інвазійних і незаразних хворобах тварин
- •Інвазійні захворювання
- •Розділ 5.
- •5.3. Організація ветеринарно-санітарного контролю
- •5.4. Організація ветеринарно-санітарного контролю
- •Контрольні запитання
- •Кошторис
- •Контрольні запитання
- •Норми витрачання перев'язувальних засобів та шовного матеріалу для ветеринарних цілей в установах державної ветеринарної медицини
- •Розрахункові норми витрачання спирту етилового на лікувально-профілактичні, діагностичні заходи та наукові дослідження
- •Картка кількісно-сумового обліку матеріалів
- •Контрольні запитання
- •6.3. Організація будівництва підприємств і установ
- •Рішення
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7.
- •7.1. Ветеринарний облік
- •7.2. Ветеринарна звітність
- •Звіт про заразні хвороби тварин
- •1. Діагностичні дослідження
- •2. Щеплення і лікувально-профілактичні заходи
- •3. Ветеринарно-санітарні роботи
- •Звіт про ветеринарно-санітарний нагляд при перевезені продуктів тваринництва та заразні хвороби, виявлені при транспортуванні за 200 р.
- •Контрольні запитання
- •7.3. Ветеринарне діловодство
- •8.1. Міжнародні ветеринарні організації
- •Всесвітні асоціації ветеринарних спеціалістів
- •Національні асоціації країн- членів вва
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •8.2. Організація ветеринарної служби в зарубіжних країнах
- •Контрольні запитання
8.1. Міжнародні ветеринарні організації
Сучасна епоха характеризується широкими економічними зв'язками між країнами. Розвивається співробітництво і в галузі ветеринарної медицини. Головні завдання ветеринарної медицини це забезпечення благополуччя тваринництва з різноманітних хвороб, охорона здоров'я людей від хвороб, загальних для людини і тварин, подальше зростання виробництва продуктів тваринництва високої санітарної якості і захист території країни від заносу особливо небезпечних хвороб тварин.
У зв'язку з цим зростає значення якості ветеринарної роботи зі зниження захворюваності і загибелі худоби і птахів, удосконалюванню організаційних форм ветеринарного обслуговування тваринництва, підсиленню ветеринарного контролю при широко розвинутій міжнародній торгівлі тваринами, продуктами і сировиною тваринного походження, ефективному використанню передового ветеринарного досвіду і досягнень науки і практики.
У цьому відношенні являє цінність активна участь ветеринарної служби нашої країни в роботі Всесвітньої ветеринарної асоціації (ВВА), Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), а також у науково-технічному співробітництві з Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ), Організацією Об'єднаних Націй з питань продовольства і сільського господарства (ФАО) і іншими міжнародними організаціями і науковими товариствами.
Масові спустошливі епізоотії чуми і перипневмонії великої рогатої худоби, сапу й інфекційної анемії коней, сибірки, сказу, ящуру й інші гострі інфекційні хвороби худоби і птахів наприкінці дев'ятнадцятого сторіччя, як і раніше, завдали значної економічної шкоди тваринництву більшості країн Європи, Азії й інших континентів світу. Ветеринарні служби приймали можливі заходи для ліквідації захворювань тварин у своїх країнах. Проте різний рівень організації ветеринарної справи в країнах, з одного боку, і поширення епізоотій одночасно на великих територіях більшості країн, з іншого, не приводили до викоренення небезпечних захворювань. Тому з усією гостротою постало питання про необхідність
259
Комітет
фондової
асоціації
2
- фізіологів,
фармакологів
і
біохіміків
Секційні
засідання
Всесвітня ветеринарна асоціація і асоціації ветеринарних фахівців
Всесвітня ветеринарна асоціація (ВВА), штаб-квартира якої знаходиться в Копенгагені, входить до складу неурядових міжнародних організацій. Останні є фаховими і незалежними від урядів. ВВА одна з найбільш старих міжнародних асоціацій. У квітні 1863 року професор Р. Гемджі з ветеринарного коледжу Единбурга запропонував організувати зустріч професорів ветеринарних шкіл і ветеринарних лікарів із європейських країн для вивчення і заснування єдиних правил по боротьбі з епізоотіями.
Перший Міжнародний конгрес в історії ветеринарної медицини проходив 14-18 липня 1863 року у Гамбурзі. На цьому конгресі було прийняте рішення про періодичне проведення міжнародних нарад. З цією метою був створений Постійний Комітет Всесвітніх ветеринарних конгресів, що згодом став називатися Всесвітньою ветеринарною асоціацією.
На засіданні Постійного Комітету представників країн-учасниць у 1962 році була заснована Всесвітня ветеринарна асоціація (ВВА), прийняті Конституція і Правила Всесвітньої ветеринарної асоціації. Конституція містить VIII глав 32 статті, а Правила включають 54 параграфи. У Конституції і Правилах визначені основна мета і завдання ВВА, організаційна структура, членство країн і окремих асоціацій ветеринарних лікарів, порядок сплати членських внесків, проведення міжнародних ветеринарних конгресів і інші аспекти діяльності ВВА. Структура ВВА представлена на рисунку 1.
Всесвітня ветеринарна асоціація об'єднує в даний час понад 160 тис. спеціалістів ветеринарної медицини з 54 країн і 12 асоціацій ветеринарних фахівців на правах асоційованих членів: Країни-члени ВВА
Австралія Словенія Норвегія
Австрія Сербія Перу
Єгипет США Польща
Бельгія Туніс Португалія
Болгарія Туреччина Зімбабве
Бразилія Уругвай Сальвадор
Угорщина Фінляндія Сенегал
Венесуелла Франція Росія
Гана ФРН Судан
260
Чилі
Чехія
Кенія
Куба
Ліван
Люксембург
Марокко
Нігерія
Нідерланди
Нова Зеландія
Греція
Данія
Домініканська Республіка
Ізраїль
Йорданія
Іран
Іспанія
Італія
Канада
Словаччина
Постійний комітет