- •61. Система філософії та її структурні складові
- •62. Історичні типи світогляду
- •63. Картина світу. Філософська картина світу.
- •64 Проблема визначення предмету філософії.
- •65. Основні функції філософії.
- •66 Буття та його основні форми.
- •67. Матерія та її основні форми руху.
- •68. Простір і час (основні характеристики).
- •69. Рух (основні форми та властивості).
- •70. Проблема матеріальної єдності світу.
- •71.Основні принципи та категорії діалектики.
- •72. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •73. Закон переходу кількісних змін у якісні.
- •74. Діалектичний закон заперечення заперечення.
- •75. Альтернативи діалектики.
- •76. Основні принципи гносеології.
- •77. Суб’єкт і об’єкт у процесі пізнання.
- •78. Критерії істини.
- •79. Істина як процес.
- •80. Чуттєве пізнання та його форми.
- •81. Раціональне пізнання та його форми.
- •82. Діалектика чуттєвого та раціонального у процесі пізнання.
- •83. Емпіричні методи пізнання.
- •84. Теоретичні методи пізнання.
- •85. Інтуїція у процесі пізнання.
- •86. Практика у процесі пізнання.
- •87. Сутність людини та сенс її життя.*
- •88. Людина, індивід, індивідуальність, особистість.
- •89. Проблема людської свободи та відповідальності.
- •90. Особистість і суспільство.
- •91. Потреби й інтереси у структурі особистості.
- •92. Взаємодія природи та суспільства.
- •93. Проблема свідомості у філософії.
- •94. Індивідуальна та суспільна свідомість.
- •95. Суспільна свідомість та її структура.
- •96. Правова та моральна свідомість.
- •97. Політична свідомість.
- •98. Естетична свідомість.
- •99. Мораль і політика.
- •100.Роль матеріального виробництва у житті суспільства.
- •101. Роль народонаселення та природних умов у розвитку суспільства.
- •102. Поняття соціально-історичної практики.
- •103 Соціальне прогнозування: види, типи, методи.
- •105 Проблема історичного прогресу.
- •106 Формаційна теорія суспільного розвитку к. Маркса.
- •107 Цивілізаційні моделі розвитку суспільства.
- •108 Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
- •109 Ціннісні орієнтації особистості.
- •110 Філософія культури.
- •111 Форми наукового пізнання (ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія).
- •112 Поняття “наука” (класифікація наук).
- •113 Етичні проблеми науки.
- •114 Сцієнтизм і антисцієнтизм.
- •115 Принцип плюралізму в історії філософії.
- •116 Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
- •117. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
96. Правова та моральна свідомість.
Правова свідомість — це сукупність побутових і теоретичних ідей, поглядів на вирішення питань права, закону, правосуддя тощо. Ця свідомість забезпечує суспільний порядок, регулює суспільні відносини на основі сформульованих і затверджених правовими інститутами вимог обов'язкового, необхідного з погляду закону (норми). Право не може керувати всіма суспільними відносинами, воно регулює лише найважливіші з позиції держави суспільні відносини. Усі інші відносини регулюються мораллю, традиціями, ритуалами, що частково стають складниками моралі.
Моральна свідомість — це побутові й теоретичні уявлення про методи й засоби морального регулювання поведінкою людей у праці, побуті, політиці, родинних, особистих та інших відносинах. Вона охоплює дійсність у формі моральних норм — вимог, яких має дотримуватися людина згідно з нормами та вимогами суспільства з позицій власного розуміння добра та зла. Вимоги моралі не закріплюються певними соціальними інститутами та законами. Вони підтримуються громадською думкою, звичаями, нормами та оцінками суспільства й соціальних груп. Моральна свідомість на рівні суспільства — це вимоги, що адресуються індивіду, які він має виконувати як свої соціальні обов'язки. Отже, суспільна мораль є способом адаптації окремої людини до суспільного середовища (сфера суспільної необхідності).
97. Політична свідомість.
Політична свідомість — це сукупність побутових і теоретичних поглядів, ідей, що відображають ставлення до влади й боротьбу за владу різноманітних класів, партій, соціальних груп тощо. Поняття влади є головним для цієї форми. Політична свідомість передбачає ідеологічний і психологічний аспекти. Ідеологічний пов'язаний з ідеологією як системою поглядів, ідей, що віддзеркалюють інтереси певних соціальних груп тощо; психологічний аспект — пов'язаний з психологією, що ґрунтується на несистематизованих поглядах, почуттях, настроях конкретних суб'єктів політичних відносин.
98. Естетична свідомість.
.Естетична свідомість — це відображення дійсності в образно-художній формі. Специфіка естетичної свідомості визначається її предметом, художньо-образним способом відображення дійсності та її функціями. Естетична свідомість складається зі смаків, уявлень, ідеалів, поглядів і теорій, що відбивають естетичну цінність предметів та явищ об'єктивної дійсності, а також предметів і явищ, створених самою людиною. Відображення дійсності в естетичній свідомості досягається за допомогою таких понять, як прекрасне й потворне, комічне й трагічне, величне й нікчемне тощо. Це відображення здійснюється на ідеологічному та побутово-психологічному рівня
99. Мораль і політика.
Мораль і політика.Суспiльна свiдомiсть охоплюе дiяльнiсть ycix сфер суспiльного життя. Вiдповiдно iснують такі форми суспiльної свiдомостi. Політична - сукупнiсть iдей, теорiй, настроїв, почуттiв, що вiдображають вiдносини мiж владною соцiальною групою та іншими верствами суспiльства. Вона спрямовуе дiяльнiсть соцiальних групна завоювання та утримання полiтичної влади. Полiтична свiдомість складається з полiтичної iдеологiї та полiтичної психологiї. Правосвiдомiсть - сукупнiсть знань та уявлень про юридичнi закони, норми, права та вчинки людей. Вона сприяе створення державних законiв i збереженню правопорядку. Основою правосвiдомостi є право - система норм i правил поведiнки в суспiльствi, обов'язковi для виконання та зафiксованi в юридичних законах. Моральна свiдомiсть - одна з найдавнiших форм соцiальної регуляцiiї поведiнки людей, що є сукупнiстю норм, правил, за допомогою яких вiдношення мiж людьми та їхні вчинки оцiнюються з позицiї добра й зла, справедливостi та несправедливостi. Мораль, як i право, є системою норм поведiнки, але виконання правових норм контролюється апаратом примусу, тоді якнагляд за виконанням норм моралi здiйснюе суспiльство загалом завдяки вихованню, традицiям, громадськiй думцi. Мораль регулюе такi людськi вiдносини, на якi закони права не поширюються, наприклад, дружба, кохания та iн.