96. Правова та моральна свідомість.

Правова свідомість — це сукупність побутових і теоретич­них ідей, поглядів на вирішення питань права, закону, правосуддя тощо. Ця свідомість забезпечує суспільний порядок, регулює суспільні відносини на основі сформульованих і затверджених правовими інститутами вимог обов'язкового, необхідного з погляду закону (норми). Право не може керувати всіма суспіль­ними відносинами, воно регулює лише найважливіші з позиції держави суспільні відносини. Усі інші відносини регулюються мораллю, традиціями, ритуалами, що частково стають склад­никами моралі.

Моральна свідомість — це побутові й теоретичні уявлення про методи й засоби морального регулювання поведінкою людей у праці, побуті, політиці, родинних, особистих та інших відноси­нах. Вона охоплює дійсність у формі моральних норм — вимог, яких має дотримуватися людина згідно з нормами та вимогами суспільства з позицій власного розуміння добра та зла. Вимоги моралі не закріплюються певними соціальними інститутами та законами. Вони підтримуються громадською думкою, звичаями, нормами та оцінками суспільства й соціальних груп. Моральна свідомість на рівні суспільства — це вимоги, що адресуються ін­дивіду, які він має виконувати як свої соціальні обов'язки. Отже, суспільна мораль є способом адаптації окремої людини до суспіль­ного середовища (сфера суспільної необхідності).

97. Політична свідомість.

Політична свідомість — це сукупність побутових і теоретич­них поглядів, ідей, що відображають ставлення до влади й бо­ротьбу за владу різноманітних класів, партій, соціальних груп тощо. Поняття влади є головним для цієї форми. Політична сві­домість передбачає ідеологічний і психологічний аспекти. Ідео­логічний пов'язаний з ідеологією як системою поглядів, ідей, що віддзеркалюють інтереси певних соціальних груп тощо; психоло­гічний аспект — пов'язаний з психологією, що ґрунтується на несистематизованих поглядах, почуттях, настроях конкретних суб'єктів політичних відносин.

98. Естетична свідомість.

.Естетична свідомість — це відображення дійсності в образ­но-художній формі. Специфіка естетичної свідомості визначаєть­ся її предметом, художньо-образним способом відображення дій­сності та її функціями. Естетична свідомість складається зі смаків, уявлень, ідеалів, поглядів і теорій, що відбивають естетич­ну цінність предметів та явищ об'єктивної дійсності, а також предметів і явищ, створених самою людиною. Відображення дій­сності в естетичній свідомості досягається за допомогою таких понять, як прекрасне й потворне, комічне й трагічне, величне й нікчемне тощо. Це відображення здійснюється на ідеологічному та побутово-психологічному рівня

99. Мораль і політика.

Мораль і політика.Суспiльна свiдомiсть охоплюе дiяльнiсть ycix сфер суспiльно­го життя. Вiдповiдно iснують такі форми суспiльної свiдомостi. Політична - сукупнiсть iдей, теорiй, настроїв, почуттiв, що вi­дображають вiдносини мiж владною соцiальною групою та іншими верствами суспiльства. Вона спрямовуе дiяльнiсть соцiальних групна завоювання та утримання полiтичної влади. Полiтична свiдомість складається з полiтичної iдеологiї та полiтичної психологiї. Правосвiдомiсть - сукупнiсть знань та уявлень про юридичнi закони, норми, права та вчинки людей. Вона сприяе створення державних законiв i збереженню правопорядку. Основою право­свiдомостi є право - система норм i правил поведiнки в суспiль­ствi, обов'язковi для виконання та зафiксованi в юридичних за­конах. Моральна свiдомiсть - одна з найдавнiших форм соцiаль­ної регуляцiiї поведiнки людей, що є сукупнiстю норм, правил, за допомогою яких вiдношення мiж людьми та їхні вчинки оцi­нюються з позицiї добра й зла, справедливостi та несправедливо­стi. Мораль, як i право, є системою норм поведiнки, але виконан­ня правових норм контролюється апаратом примусу, тоді якнагляд за виконанням норм моралi здiйснюе суспiльство загалом завдяки вихованню, традицiям, громадськiй думцi. Мораль регу­люе такi людськi вiдносини, на якi закони права не поширюють­ся, наприклад, дружба, кохания та iн.