Принципи позитивного виховання:

• Відрізнятися від інших – нормально

• Припускатися помилок – нормально

• Хотіти більшого – нормально

• Виражати незгоду нормально, але пам’ятай, що мама і тато головні.

З принципами позитивного виховання, виокремленими Калошиним, співзвучні принципи психотерапевта А.Курпатова:

1. Дитина повинна знати і відчувати, що ви її любите.

2. З дитиною треба бути чесним.

3. Треба бути переможцем.

4. Захищати, не підкупати, не брати під сумнів.

З робіт-публікацій Плецької В.М., Махно О.М. виокремлюємо ознаки характеристики сім’ї (якою вона повинна бути). Молоді батьки повинні прагнути створити такий осередок виховання, що відповідав би умовам:

• гармонійна;

• у сім’ї панує емоційний комфорт;

• стиль виховання – співробітництво;

• зв’язок зі школою – тісний;

• батьки створюють умови для розвитку дитини, розвивають пізнавальні інтереси, здібності, надають допомогу у навчанні, виконують рекомендації педагогів;

• батьки бачать недоліки у вихованні дітей, адекватно аналізують свої стосунки, намагаються усунути недоліки;

• батьки постійно підвищують свій культурно-педагогічний рівень;

• наявна узгоджена система впливу на дитину.

Молода сім’я (батьки) повинні усвідомлювати, збереження яких цінностей вона повинна забезпечувати. До цінностей сімейного життя сучасні педагоги відносять:

• подружню вірність;

• піклування про дітей;

• піклування про батьків і старших членів родини;

• пошану до предків;

• взаємну любов батьків;

• злагоду та довіру між членами сім’ї;

• гармонію стосунків поколінь;

• допомогу слабшим членам сім’ї;

• гармонію батьківського і материнського впливу у вихованні дітей;

• спільність духовних інтересів;

• здоровий спосіб життя;

• культ праці;

• дотримання народних звичаїв, охорону традицій;

• гігієну сімейного життя;

• багатодітність;

• гостинність.

3. Робота вихователя майбутнього музичного виконавця з впровадження принципів гуманної педагогіки у професійну діяльність при роботі з сім’ями вихованців

Одним з важливих факторів формування гуманних рис вихованців є вплив музики на їх розвиток, її зв’язок з особистістю вихованця надзвичайно глибокий і диференційований. У системі формування гуманістичних рис учня ПСМНЗ фактор музично-естетичного впливу носить двобічний характер; з одного боку – школа безпомічна, але одержима благородною ідеєю розвивати музичну культуру школяра, яка впливає на формування гуманних рис, з другого – засоби масової інформації комерціалізовані настільки, що не дуже піклуються про високий гуманістичний рівень впливу передач на дитячу та підліткову аудиторію. Засилля на екрані «Фабрики Зірок», «Супер Зірки», «Караоке на майдані» та інших ”напівфабрикатів” музичної «поп-індустрії» швидше шкодить формуванню естетичної свідомості підлітків. Вони засвоюють низькі стандарти масової культури, які подають особистість сьогодення як примітивну «гламурну білявку», що стала героїнею багатьох анекдотів та приказок.

Все це, звичайно, заздалегідь продуманий і вивірений план «Концепції золотого мільярда», про який детально розповідає академік К.П.Петров у лекціях «Теорія духовної безпеки»; Ш.О.Амонашвілі, розкриваючи зміст поняття «глобалізація» у книзі «Істина школи», та інші. Процес, спрямований на уніфікацію життя на землі, різке скорочення населення, перетворення більшості людей на персонал обслуговування для елітного прошарку. «Чтобы прийти к созданию единого мирового правительства, необходимо освободить людей от их индивидуальности, от привязанности к семье, национального патриотизма и религии, которую они исповедуют», - сказано в одном официальном документе (2). І тому надзвичайно підвищується відповідальність вихователів майбутніх музичних виконавців, оскільки від них залежить, яку музику виконуватимуть надалі, як будуть виконувати, і хто її буде „чути – відчувати – розуміти”, від них залежить естетична свідомість майбутніх поколінь.

Вплив музики спричинює інтенсивні перетворення в структурі особистості підлітків. Увагу їх починає захоплювати внутрішній світ людини, що проявляється в усвідомленні особистих відношень до колективу в плані самопізнання та самовизначення, у формуванні власних етико-естетичних поглядів, позитивних загальнолюдських рис (а іноді і негативних), розвитку суджень, оцінок, засвоєнні громадського досвіду поведінки.

У соціальному відношенні підлітки стають більш активними, а їх діяльність у всіх сферах – усвідомленою, їм властива глибина переживань, поява індивідуальних смаків, захоплень. Пріоритетним напрямком у музично-естетичному вихованні виступає гуманна спрямованість музики. Вдосконалення соціалізації особистості підлітка вимагає поглиблення змісту музично-естетичного виховання, покликаного стимулювати духовні потреби особистості учня з опорою на гуманізм – змістовний контекст музичного впливу. Розвиток гуманних рис і олюднення музики повинно бути внутрішньо усвідомлене учнем, як життєво необхідне явище. Цей процес має бути взаємопов’язаний з іншими галузями пізнання дійсності, наприклад, з образотворчим мистецтвом, літературою, філософією, екологією. Єдність процесу пізнання дозволяє безконфліктно долати вікові протиріччя, висвітлює і перетворює світ відчуття в його діяльному аспекті. Головний критерій рівня гуманістичної вихованості учня – його справи, вчинки, поведінка, а не обіцянки; вміння поєднувати слово і діло. Хоча важко розробити критерії вихованості учня, такі спроби зроблені і удосконалюються (наприклад, таблиця «Визначення рівня гуманістичної вихованості підлітка у навчальному посібнику О.С.Падалки, А.С.Нісімчука, І.О.Смолюка, О.Т.Шпака) (33)

На нашу думку, таке тлумачення є неоднозначним, оскільки виміряти в дитині рівень людяності, доброти, толерантності, чуйності, спираючись лише на її поведінку у ПСМНЗ без спеціального (або ненавмисного) створення проблемних ситуацій, знання її поведінки у сім’ї, неможливо, принаймні, дуже важко через брак інформації і те, що дитяча особистість перебуває у стані формування і змін.

Музика як найбільш абстрактний з усіх видів мистецтва є найулюбленішим для дитини, особливо підлітка. Але якщо зміст музики не відбиває нову систему інтересів, вікову специфіку підлітка, виконувати і слухати її стає нецікаво. Групи завдань для учнів можуть бути побудовані за такими принципами:

1. музика – засіб спілкування (можна використати методику занять вальдорфських шкіл, яка є предметною, цікавою, надає можливості для імпровізації, дозволяє глибше зрозуміти свій внутрішній світ, зіставити себе з тими, хто оточує);

2. група завдань спрямована на поглиблення розуміння літературної основи музичного твору (перевага творам ліричного плану, вправи зі створення учнями нового тексту до твору (додаток 6), «проспівування життя», добір епіграфу) ;

3. активізація почуття співпереживання при сприйманні музичного твору на слух (озвучення трьома словами музичного твору, добір кольорів до відчутого на основі синестезичних уявлень, написання листа композитору, відгуку на твір, порівняння вражень членів сім’ї після прослуховування твору) (додаток 7);

4. активізація інтонаційної вимови – програвання (озвучити словами музичну фразу, зіграти на інструменті репліку, дібрати уривок з музичного твору, що ілюструє провідні почуття композитора);

5. активізація музичного сприймання (щоденники музичних спостережень, зроблені самостійно – «Музичні скриньки»);

6. акцентування інтегрованості предмету (вправи і завдання для виконання яких необхідно залучати історію, філософію, літературу, астрономію, малювання).

У структурі навчальної програми «Основи психології та педагогіки», складеної нами у 2009 році згідно з навчальним планом, на вивчення розділу «Основи теорії виховання» відводиться 8 годин. З них 4 години присвячені характеристиці напрямків виховання, - половину займає тема «Сімейне виховання». Це, на нашу думку, мало, але після ввідного заняття з основ сімейного виховання студенти отримують запрошення на цикл виховних годин з цієї тематики, списки літератури та DVD-матеріалів, присвячених вихованню дітей, роботі над власною особистістю, розкриттю методів, прийомів, принципів гуманної педагогіки та позитивного виховання; залучаються до участі у позаурочних виховних заходах, дослідницькій роботі з проблем сімейного виховання (соціологічні опитування, твори, інтерпретація авторського тексту). У плані самостійної роботи студентів з психології та педагогіки передбачено 2 кредити на навчальний рік. У межах другого кредиту змістовне навантаження з питань сімейного виховання містять теми:

1. Теорія виховання особистості учня.

2. Традиційні і нетрадиційні методи виховання.

3. Культура педагогічного спілкування.

4. Соціальне сприймання.

5. Формування творчої особистості майбутнього спеціаліста.

До обсягу другого кредиту входить колоквіум з гуманної та сімейної педагогіки (у додатку наявний перелік запропонованих нами літературних джерел для опрацювання студентами – додаток 1).

З найважливіших методів роботи під час вивчення тем з сімейного і гуманістичного виховання зі студентами ІІ курсу використовуємо такі:

• відео-лекторій;

• робота DVD-бібліотеки з гуманного і сімейного виховання при кабінеті (матеріали – у додатку 2)

• тестова діагностика якостей готовності студентів створити сім’ю (ІІІ-ІV курс на виховних годинах) (40);

• аналіз мультиплікаційних фільмів з боку гуманності, виховних ідей та можливості використання у подальшій практиці роботи вихователя музичного виконавця для естетичного, морального виховання (додаток 2);

• метод подолання стереотипів у вихованні (за мотивами системи «рінгі» крупних фірм Японії) в процесі обговорення, самоаналізу;

• методи тренування чутливості та емпатії (розв’язання міжособистісних конфліктів учнів, наприклад, проблемної ситуації комунікативних бар’єрів, методи подолання психологічного захисту, поглиблення досвіду аналізу ситуації під час розв’язання педагогічних задач (додаток 3);

• метод творчої візуалізації (створення образу майбутньої сім’ї, я – образу, візуалізація себе в якості батька, матері, майбутнього виконавця тощо);

- метод занурення у дисципліну – музична заставка до початку уроку, перегрупування матеріалу за змістом на перших лекціях розділу з метою створення ефекту „натиску” (7);

• знайомство з технікою самонавіювання;

• вправи з невербального спілкування (візуальний контакт, мова жестів, пантоміміки, міміки, спілкування за допомогою музики, малюнків);

• вправи з абстрагування;

• написання сценаріїв (свято родини, вечір закоханих, день сім’ї), виховних годин, батьківських зборів, нетрадиційних уроків.

Деякі з цих методів використовуємо під час вивчення тем, підрозділів «Основи дидактики», «Основи теорії виховання», а більшість – під час вивчення розділу «Основи педагогічної майстерності». До складу обов’язкових вмінь студентів входить написання розгорнутого сценарію або плану-конспекту уроку з фаху, виховної години або профорієнтаційного заходу (ІІ семестр).

Щоб забезпечити і розширити компетентність наших випускників, ми озброюємо їх, крім обов’язкових, додатковими знаннями.

Орієнтуємо на необхідність вивчення сім’ї, з якої прийшла дитина, надаємо кожному «Приблизну схему аналізу особливостей і недоліків сімейного виховання», «Програму вивчення сім’ї» за матеріалами Махно О.М., Плецької В.М. Доводимо необхідність таких форм роботи з батьківською громадськістю:

• відкриті уроки для батьків;

• відвідування сімей (вихователь майбутнього музичного виконавця веде бесіду з батьками про характер, інтереси та нахили, про ставлення до батьків, занять музикою, музичні уподобання дитини; інформує батьків про успіхи та невдачі дитини з фаху; дає поради щодо організації виконання домашніх завдань, радить музичні твори для прослуховування всією сім’єю тощо);

• запрошення батьків на академічні та звітні концерти, технічні заліки, святкові концерти школи естетичного виховання;

• переписка з батьками через щоденник учня, або святковий лист до батьків;

• випуск тематичних газет «Музика у моїй сім’ї», «Улюблена музика», «Музика добра і любові», «Музика мого серця» (силами учнів класу);

• анкетування батьків і дітей;

• популяризація відеофільмів, літератури з гуманної педагогіки;

• винесення подяки батькам за виховання дитини;

• поради щодо репертуару для сімейного прослуховування (Додаток 4).

Знайомство студентів з розробками педагогів, присвячених роботі з батьківською громадськістю, такими як: розробки Лисенко Р.С., О.М.Махно, В.М.Плецької, Н.М.Шерстюк, В.Ф.Калошина, Л.М.Краснокутської, Афоніної Н.В., Западнюк С.В., Т.Ф.Козіної та інших педагогів сьогодення.

Для розширення педагогічного мислення пропонуємо в межах самостійної роботи студентам теми для написання творів-роздумів, розвідок, доповідей:

Тези для творів-роздумів з гуманістичного виховання (за мотивами творів Р.Баха).

1. «На дороге нашего счастья найдём мы знание, ради которого мы избрали эту жизнь».

2. «Вспомни, откуда ты пришёл и куда ты идёшь, и прежде всего подумай о том, почему ты создал беспорядок, в который сам попал»

3. «Учение – это лишь открытие того, что ты давно знаешь».

4. «Обучение – это напоминание другим, что они знают всё так же хорошо, как и ты».

5. «Твоя единственная обязанность в любое жизневремя быть верным самому себе».

6. «Ты лучше всего учишь тому, чему тебе больше всего нужно научиться самому».

7. «Не отворачивайся от возможного будущего, пока ты не уверен, что там нет ничего, чему бы ты смог научиться».

8. «Не существует такой проблемы, в которой не было бы бесценного дара для тебя».

9. «Ты создаёшь себе проблемы, потому что эти дары тебе крайне необходимы».

10. «Узы, которые связывают твою истинную семью, не есть узы крови, они основаны на уважении и радости, открываемых нами в жизни друг друга».

11. «Отстаивая свои ограничения, ты лишать себя Всемогущества».

12. «Тебе никогда не даётся желание без того, чтобы не давались силы осуществить его».

13. «Мир – это твоя ученическая тетрадь, на страницах которой ты решаешь свои задачи».

14. «Твоя совесть есть мера искренности твого желания быть самим собой».

15. «Каждый человек, появляющийся в твоей жизни, все события, которые с тобой происходят, - всё это случается с тобой потому, что это ты притянул их сюда.»

16. «Для того, чтобы жить свободо и счастливо, вы должны пожертвовать скукой.»

17. «То, что гусеница называет Концом Света, Учитель называет бабочкой»

Теми взяті з книги: Бах Р. Чайка Джонатан Ливингстон. Иллюзии. Перев. с англ.. – К.: София, 2002. -224 с.

Доповнюємо знання з основ внутрішньої техніки такими прийомами, як:

• самосповідь;

• самопереконання;

• самонаказ;

• самоорганізація;

• логотерапія В.Франкла;

• самоактуалізація А.Мослоу.

Акцентуємо необхідність постійно працювати над самовдосконаленням своєї особистості як вихователя. Збагачуємо вивчення теми «Педагогічна техніка» матеріалами для поглиблення володіння внутрішньою технікою: про систему пробачення, дихання Л.Віїлми, аутотренінг В.Жекарінцева, методику установок («октава», «посмішка», «внутрішній погляд», «кошик з добрими почуттями») М.Норбекова; творчу візуалізацію Р.Баха; позитивне мислення та створення образу В.Мегре тощо. Озброєні цією технікою студенти є більш підготовленими до роботи з дітьми нового часу і самі мають можливість втілити у життя свою я-концепцію як вихователі нового часу, «вчителі-терапевти» (38).

Прийоми, як можуть бути використані вихователями музичних виконавців на уроках з естетичного виховання, навчання грі на інструменті зі здобутку гуманної педагогіки, постійно оновлюються самими студентами у процесі написання сценаріїв і планів конспектів-уроків, перегукуються з типами нетрадиційних уроків, запропонованих Сухомлинським, Амонашвілі:

• музичне привітання серця;

• акорди радості;

• мелодія мого настрою;

• гармонія мрії;

• зіграй характер учня;

• музична оцінка за урок;

• казка про добрі нотки і злі;

• розмова з музичним інструментом;

• дисонанс-зауваження;

• добери тональність усмішки;

• обери колір звуків;

• музичні побажання батькам;

• добір співзвучності за рисами свого характеру.

Ці прийоми для дітей молодшого і середнього шкільного віку стимулюють зацікавлення, збуджують активність дітей і руйнують стереотипи.