Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вступ до інформатики, будова ПК.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
30.10.2018
Размер:
260.1 Кб
Скачать

Практична робота № 1

Тема: Вивчення основних елементів конструкції комп’ютера

Мета:

  • Вивчити правила техніки безпеки при роботі на ПК.

  • Вивчити основні пристрої ПК.

  • Засвоїти правила підготовки ПК до роботи.

  • Набути практичних навичок роботи з клавіатурою.

Учень повинен знати:

  • Правила техніки безпеки при роботі з ПК;

  • Структуру персонального комп’ютера;

  • Призначення і основні характеристики процесора;

  • Види пам’яті ПК;

  • Пристрої введення-виведення інформації;

  • Основні характеристики пристроїв введення-виведення інформації;

  • Види пристроїв зовнішньої пам’яті;

  • Види дисків та їх характеристики;

  • Призначення основних клавіш клавіатури;

  • Види та склад програмного забезпечення;

  • Призначення та види комп’ютерних мереж.

Учень повинен вміти:

  • Дотримуватись правил техніки безпеки при роботі ПК;

  • Правильно вмикати та вимикати ПК;

  • Правильно користуватися магнітними дисками;

  • Користуватися мишею;

  • Виконувати дії при зависанні комп’ютера.

Навчально-методичне та технічне забезпечення робочого місця:

Студенти повинні мати конспект лекцій, робочий зошит та підручник.

Лабораторна робота може бути виконана на будь-яких IBMкомп’ютерах починаючи з моделі 286.

Література для самостійної підготовки:

  1. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. “Практичний курс інформатики” – К.: “Фенікс”, 2000 р

  2. А.Ф.Верлань, Н.В. Апатова “Основи інформатики: підручник для учнів 10 – 11 класів середньої школи» ,- К.: “Квазар-мікро”, 1998 р.

  3. Зарецька І.Т., Гурій А.М., Соколов О.Ю. “Інформатика” – Харків: “Факт”, 2004 р.

  4. Клименко А., Кишик А. “Эффективный самоучитель работы на ПК”-СПб: ООО”Диа Софт ЮП” 2003р.

Короткі теоретичні відомості:

Приступаючи до роботи з ПК, необхідно завжди пам’ятати, що це дуже складна і дорога апаратура, яка потребує акуратного і обережного ставлення до неї, високої самодисципліни на всіх етапах роботи з комп’ютером.

Напруга живлення ПК (220 В) є небезпечною для життя людини. Через це в конструкції блоків комп’ютера, міжблочних з’єднувальних кабелів передбачена достатньо надійна ізоляція від струмопровідних ділянок. Користувач практично має справу лише з декількома вимикачами живлення і, здавалось би, застрахований від ураження електричним струмом. Однак в практичній роботі можуть виникати непередбачені ситуації, і щоб вони не стали небезпечними для користувача, необхідно знати та чітко виконувати ряд правил техніки безпеки.

Особливо уважним треба бути при роботі з дисплеєм, електронно-променева трубка якого використовує високу напругу і є джерелом електромагнітного випромінювання. Неправильне поводження з монітором та іншою електронною апаратурою може призвести до тяжких уражень електричним струмом, спричинити загорання апаратури.

Суворо забороняється:

  1. Торкатися до екрану і тильного боку дисплея, проводів живлення і пристроїв заземлення, з’єднувальних кабелів;

  2. Порушувати порядок ввімкнення і вимкнення апаратних блоків, намагатись самостійно усунути виявлену несправність в роботі апаратури;

  3. Класти на апаратуру сторонні предмети;

  4. Працювати на комп’ютері у вологому одязі і вологими руками.

В разі появи запаху горілого, незвичних звуків або самовільного вимкнення апаратури треба негайно вимкнути комп’ютер і повідомити про це викладача.

Робота на комп’ютері потребує постійної уваги, чітких дій і самоконтролю. Тому на комп’ютері не можна працювати при недостатньому освітленні і високому рівні шуму.

Під час роботи на комп’ютері НЕОБХІДНО:

  1. Суворо дотримуватись положень інструкції з експлуатації апаратури;

  2. Уважно слідкувати за справністю основних блоків і пристроїв;

  3. Працювати на клавіатурі чистими сухими руками, не натискати на ті чи інші клавіші без потреби або навмання;

  4. Працюючи з дискетами, оберігати їх від ударів, дії магнітного поля, вставляти дискету в дисковод тільки після його увімкнення, переконавшись в правильному орієнтуванні дискети відносно щілини дисковода;

  5. Під час перерви в роботі вимикати ПК лише в тому випадку, коли обробка поточної інформації завершена і вміст оперативної пам’яті занесено на магнітні диски (інакше неминуча втрата інформації), а сама перерва понад 4 години.

Під час роботи ПК електронно-променева трубка монітора є джерелом електромагнітного випромінювання, яке при роботі близько від екрана руйнівно діє на зір, викликає втому і знижує працездатність. Через це треба працювати на відстані 60–70 см від екрана, дотримуватись правильної постави, не сутулячись і не нахиляючись.

Підготовка ПК до роботи.

Для того, щоб працювати з ПК необхідно підготувати її до роботи. А це означає:

  • перевірити наявність зовнішніх пристроїв і відсутність видимих їх пошкоджень;

  • правильно увімкнути: увімкнути монітор, а потім системний блок.

Персональний комп'ютер — це електронний прилад, призначений для автоматизації створення, збереження, обробки і передачі інформації.

Взаємодія між комп'ютером і людиною за допомогою програм називається програмним інтерфейсом.

Фізичні пристрої, за допомогою котрих людин керує програмами й одержує інформацію від комп'ютера (клавіатура, миша, монітор та інше), називаються апаратним інтерфейсом.

Комп'ютер — прилад модульний. Він складається з різних пристроїв (модулів), кожний з яких виконує свої завдання. Оскільки комп'ютер призначений для створення, передачі, прийому, збереження й обробки інформації, то в нього повинні бути блоки, призначені для кожного з цих завдань.

Пристрої комп'ютера бувають зовнішні і внутрішні. Блоки зовнішніх пристроїв ми бачимо на столі і можемо їх торкнутися. До них відносяться:

  • системний блок (у ньому зберігаються внутрішні пристрої);

  • монітор (призначений для виводу текстової або графічної інформації);

  • клавіатура (призначена для введення символів і команд);

  • маніпулятор «миша» (призначена для введення команд та малюнків).

Основний пристрій в персональному комп'ютері — це системний блок (материнська плата). Його ще інакше називають «мозок» машини, тому що саме в цьому пристрої виконується основна функція комп'ютера — обробка інформації. Крім того, для зручності при роботі, в одному корпусі з материнською платою знаходяться деякі інші внутрішні пристрої, про які ми розкажемо пізніше.

Практично всі персональні комп'ютери мають монітор або його аналог — плоский дисплей. Набагато рідше зустрічаються спеціальні проекційні установки для виводу зображення на великий екран. Цей пристрій потрібен для того, щоб результати роботи комп'ютера змогла побачити людина, яка працює на ньому у цей момент.

Клавіатура — цей пристрій призначений для вводу текстової інформації в комп'ютер. Стандартна клавіатура має 102 клавіші, більшість яких використовується для вводу букв, цифр, розділових знаків та деяких спеціальних символів. Деякі клавіші використовуються для керування комп'ютером та програмами. Для зручності використання клавіші об'єднані у декілька груп.

Клавіатури на сьогодні практично стандартизовані: вони мають по 101–103 клавіші і якщо відрізняються, то незначними варіантами розташування та форми деяких клавіш, а також особливостями, які обумовлені мовою використання.

  1. Група алфавітно-цифрових клавіш використовується для вводу текстової інформації.

  2. Групу функціональних клавіш складають клавіші від F1 до F12. Дія цих клавіш залежить від того, яка програма завантажена у комп'ютер. В більшості програм клавіша F1 використовується для отримання допомоги в незвичайній ситуації.

  3. Клавіші керування курсором — це чотири клавіші зі стрілками, які вказують вліво, вправо, вгору та вниз. За допомогою цих клавіш виконується переміщення курсору у відповідному напрямку.

  4. Регістрові клавіші —• SHIFT, CTRL, ALT. Ці клавіші самі не використовуються, але при натисканні їх разом з іншими клавішами останні змінюють свою дію.

  5. Допоміжні клавіші (для керування роботою комп'ютера):

  1. Група додаткових цифрових клавіш використовується для вводу чисел, а в деяких іграх ці клавіші можна використовувати для переміщення об'єктів по екрану. Для переключення цих клавіш з режиму вводу цифр у режим керування курсором використовується клавіша Num Lock.

  2. Клавіатури останніх моделей мають ще додаткові клавіші:

  • клавіші з емблемою Windows дозволяють відкрити Головне меню;

  • клавіша із зображенням меню відкриває меню для роботи з тим об'єктом, з яким зараз працює користувач.

Більш детально про функції деяких клавіш, а також деяких комбінацій клавіш:

КЛАВІШІ

ФУНКЦІЇ КЛАВІШ

ESC

Вихід. Натискання цієї клавіші дозволяє відмовитися від будь-яких розпочатих дій, завершити роботу в якому-небудь режимі і повернутись до попереднього режиму.

TAB

Табуляція. Дозволяє стрибком переміщати курсор на 8 позицій вправо (може бути використана при створенні відступу абзацу).

CTRL

Управління. Самостійно не діє.

ALT

Зміна. Самостійно не діє.

Shift

Самостійно не діє. Дозволяє ввести один із двох символів клавіші або одноразово переключити регістр букв (великі або малі букви)

Backspace

Назад. Дозволяє вилучити 1 символ з одночасним переміщенням курсору вліво.

Enter

Введення. Дозволяє ввести інформацію в оперативну пам’ять ПК.

Caps Lock

Фіксація прописних букв. Змінює регістр букв (великі або малі).

Num

Lock

Перехід до режиму введення цифр з калькуляторної клавіатури.

Pause

(Break)

Зупинка. В комбінації з CTRL припиняє дію команди або програми

Print Screen

Дозволяє надрукувати на папері зображення, яке в дану мить міститься на екрані монітора.

DEL

Вилучення. Вилучення літери в позиції курсору і переміщення тексту, що праворуч від курсору на 1 позицію вліво.

INS

Вставка. Дозволяє вставити символ в позицію курсору, при цьому символи праворуч курсору звільняють місце для нового символу, переміщуючись вправо на 1 позицію.

Home

Додому. Переміщення курсору у лівий верхній кут екрана або на початок рядка.

End

Кінець. Переміщення курсору в кінець рядка.

Переміщення курсору по стрілці на одну позицію.

Pg Up

Перехід на попередню сторінку тексту.

Pg Dn

Перехід на наступну сторінку тексту.

ALT+CTRL=

+DEL

Перезавантаження операційної системи (“гарячий перезапуск”).

Миша — це зручний пристрій, за допомогою якого можна керувати об'єктами. Такі пристрої називають маніпуляторами. Миша має кульку (на зворотному боці пристрою), покриту шаром гуми, і, як правило, дві кнопки. При переміщенні миші по спеціальному килимку кулька обертається, і в комп'ютер відправляються сигнали, що відповідають переміщенню миші по вертикалі чи по горизонталі.

Принтер -

Основну частину інформації людина одержує за допомогою зору. Усі графічні зображення повинні бути якимось способом створені на комп'ютері або в нього введені. Для створення графічних зображень використовують різні маніпулятори, опис яких наведено вище. А для введення готових графічних зображень (тобто малюнків, які вже виконані на папері) використовують спеціальне зовнішнє (периферійне) устаткування, яке називається сканер.

У комп'ютері є декілька засобів для збереження інформації. Найшвидший спосіб запам'ятати дані — це записати їх в електронні мікросхеми. Така пам'ять називається оперативною пам'яттю. Оперативна пам'ять складається з комірок, у кожній з яких може зберігатися один байт даних.

Дані в оперативній пам'яті зберігаються байтами. Кількість байтів, що можна зберегти в оперативній пам'яті, залежить від її об'єму. Об'єм оперативної пам'яті вимірюють кілобайтами (Кбайт) або мегабайтами (Мбайт).

Мікросхеми оперативної пам'яті запам'ятовують і видають дані дуже швидко, тому вони підходять для обробки інформації, але не для тривалого збереження даних — тут потрібні інші способи.

Магнітні диски бувають двох типів — гнучкі і жорсткі. Гнучкі диски (дискети) мають не дуже велику ємність і працюють порівняно повільно, але їх можна переносити з одного комп'ютера на інший. Жорсткі диски мають велику ємність, але вони розташовуються всередині системного блока і їх не можна переносити. Корпус жорсткого диска закритий кожухом, знімати котрий не можна, інакше мікрочастинки пилу, що потрапляють до нього, згодом виведуть диск із ладу.

Для більшої зручності в роботі жорсткий диск поділяють на декілька розділів. Для цього є спеціальні програми. Наприклад, на жорсткому диску, що має розмір 2 Гбайт, створюють чотири розділи по 0,5 Гбайт. Кожний такий розділ можна розглядати як один окремий жорсткий диск і називають його логічним.

Звичайний жорсткий диск — це пристрій фізичний. Його можна установити або видалити. Логічний жорсткий диск не можна взяти в руки — фізично він не існує. Це просто один із розділів фізичного диска. Та працюючи з комп'ютером, ми не помічаємо різницю між фізичними та логічним дисками.

Кожний диск, що перебуває в комп'ютері, повинен мати унікальне ім'я для того, щоб користувач міг до нього звернутися. Неважливо, що це за диск: фізичний, або логічний, або ще який (забігаючи наперед, відмітимо, що бувають і інші види дисків) — у нього обов'язково повинно бути ім'я. Ім'я диска складається з однієї літери англійського алфавіту і двокрапки, наприклад «А:» або, скажімо, «F:».

Довгочасно дані зберігаються звичайно у вигляді файлів на жорсткому диску. Якщо потрібно перенести файли з одного комп'ютера на інший, їх можна переписати з жорсткого диска на гнучкий, а потім уже з гнучкого диска переписати на жорсткий диск іншого комп'ютера.

Для збереження великих об'ємів даних використовують накопичувач на магнітній стрічці — так званий стример.

Картриджі стримера схожі на магнітофонні касети, але зроблені надійніше. Запис інформації на стрічку відбувається набагато повільніше, ніж на жорсткий диск, але її виконують не надто часто, наприклад, один раз на тиждень, коли треба зробити резервну копію важливих даних.

Для переносу великих об'ємів інформації між комп'ютерами використовують лазерні компакт-диски. Один такий диск може містити 650 Мбайт даних або й більше.

Лазерний диск вставляється в спеціальний дисковод, що називають дисководом CD-ROM. Зчитування інформації робиться за допомогою лазерного променя. Сучасні дисководи CD-ROM працюють майже так само швидко, як жорсткі диски, але, на відміну від них, такі дисководи можуть тільки читати дані і не можуть їх записувати.

Для запису лазерних дисків існують спеціальні «записуючі» дисководи, що називаються CD-R. Вони виконують одноразовий запис, тобто, якщо на лазерний диск записана інформація, її вже не можна перезаписати.

Для запуску клавіатурного тренажера bebytype необхідно відшукати його ярлик на Робочому столі і 2 рази натиснути ліву кнопку миші.

Для виходу з тренажера використовують кнопку Выход в меню.