- •1. Дійсні Числа
- •2. Комплексні числа та дії над ними
- •3. Поняття функції. Область визначення.
- •8.Означення похідної
- •9. Похідна суми, добутку, частки функції.
- •10. Диференціал.
- •12. Правило Лопіталя
- •14. Формула Тейлора
- •15. Опуклість кривої, точки перегину, асимптоти кривої.
- •22. Невизначений інтеграл. Означення та властивості.
- •24. Формула інтегрування по частинам у невизначеному інтегралі.
- •25. Інтегрування раціональних дробів.
- •27. Визначений інтеграл. Означення та властивості.
- •28.Формула Ньютона – Лейбніца:
- •37. Ряди: означенняб необхідна умова збіжності
- •38.Ряди: ознаки збіжності Даламбера, Коші, інтегральна ознака, ознака порівняння.
- •40. Степеневі ряди, радіус та область збіжності.
22. Невизначений інтеграл. Означення та властивості.
Властивості:
24. Формула інтегрування по частинам у невизначеному інтегралі.
25. Інтегрування раціональних дробів.
Дріб називається раціональним, якщо його чисельник та знаменник є многочленами, тобто дріб має вигляд
де аі та bk — коефіцієнти многочленів, і = 0, 1, ..., n;
k = 0, 1, 2, ..., m.
Раціональний дріб називається правильним, якщо найвищий показник степеня чисельника n менше відповідного степеня m знаменника. Дріб називається неправильним, якщo .
Якщо дріб неправильний, тоді треба поділити чисельник на знаменник (за правилом ділення многочленів) і одержати заданий дріб у вигляді суми многочлена та правильного раціонального дробу, тобто
Найпростішими раціональними дробами І, II, III та IV типу називають правильні дроби вигляду:
I.
II.
III.
IV.
27. Визначений інтеграл. Означення та властивості.
Визначеним інтегралом функції f(x) n i b називається границя послідовності інтегральних сумм, якщо .
Властивості:
1.
2.
3.
4.
5.
28.Формула Ньютона – Лейбніца:
Нехай функція f неперервна на відрізку [а, b] та F — певна первісна для f на цьому відрізку, тоді:
Ця формула називається формулою Ньютона—Лейбніца. Іноді її називають основною формулою інтегрального числення. Для скорочення запису часто застосовуеться позначення:
Формула Ньютона-Лейбніца для обчислення визначеного інтегралу є узагальненням методу Архімеда для обчислення площ і поверхонь плоских і криволінійних поверхонь, об'ємів тіл, довжин кривих та інших задач.
29. Заміна та підстановка при обчисленні визначених інтегралів.
30. Формула інтегрування по частинам у визначеному інтегралі.
Формула інтегрування частинами визначеного інтеграла.
31. Обчислення площі фігури за допомогою візначного інтегралу
Формула
За допомогою дуги кривої
Формула
32. Диференційні рівняння: означення та приклади.
Piвняння, в яких невідомими є функції i в які входять не тільки самі функції, а й їx
похідні, називаються диференціальними рівняннями.
Приклади:
F(x,y,y’)=0
35. Лінійні однорідні диференційні рівняння 2-го зі сталими коефіцієнтами.
В загальному випадку диференційні рівняння 2-го порядку має вигляд F(x,y,y’,y’’)=0. Загальний розв’язок рівняння містить 2 довільні сталі y=j(x,C1,C2) і за рахунок вибору C1 і С2 можна розв’язати задачу Коші, яка полягає в пошуку частинного розв’язку y=y(x), що задовольняє початковій умові y(x0)=y0, y’(x0)=y0’.
Рівняння вигляду y’’+a1y’+a2y=0 називаються лінійними однорідними диференційними рівняннями.
37. Ряди: означенняб необхідна умова збіжності
Нехай задано числову послщовшсть . Тоді послідовність
називаеться числовим рядом; його позначають:
Ряд називаеться збіжним, якщо послідовність його частин- них сум збігаеться. Якщо послідовність частинних сум ряду розбігаеться, то вiн називаеться розбіжним.
38.Ряди: ознаки збіжності Даламбера, Коші, інтегральна ознака, ознака порівняння.
1) Даламбера:
- збіжний - розбіжний.
2)Коші:
3)Інтегральна ознака:
4)Ознака порівняння:
і