МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО курсового проектування

для студентів спеціальності

8.000012 "Консолідована інформація "

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою СІ

Протокол N 12

від 27.01.2004 р.

Харків - 2004

Методичні вказівки до виконання курсового проектування зі спецкурсів для студентів спеціальності 8.000012 "Консолідована інформація" всіх форм навчання /Упор.. К.О. Соловйова, П.Ф.Павлов - Харків: ХНУРЕ, 2004

Упорядники: К.О. Соловйова, П.Ф. Павлов

Вступ

Українська держава розвивається, у даний час, у контексті становлення інформаційного суспільства, а з погляду сфери освіти в контексті участі в Болонському процесі. При цьому в країнах ЄЕС сьогодні в інформаційній сфері готуються і широко використовуються фахівці в областях „Knowledge Management” і „Business Intelligence”. Відсутність таких фахівців в Україні, що володіють сучасним менталітетом, здатних усвідомити роль організаційних систем у світовому співтоваристві й усередині своєї країни, обумовлює існування безлічі соціально-економічних проблем в Україні. У тому числі це негативно позначається на ефективності державного керування, а також інвестицій в економіку України з боку європейських партнерів.

Згадані фахівці здійснюють інформаційно-аналітичне супроводження керування, використовуючи продукти і послуги традиційних інформаційно-допоміжних служб. На відміну від цих служб вони виконують „насамперед, задачу якісно-змістовного перетворення інформації, функціонально перетинаючись в цьому плані із науковою (виробництво нового знання) і управлінською (розробка варіантів рішень, сценаріїв) діяльністю”.

Процес організаційного оформлення (інституціоналізації) інформаційно-аналітичної діяльності як самостійної професії в Європі й Америці призвів уже біля 20-ти років тому до формування професійного співтовариства, системи підготовки кадрів і вироблення основних кваліфікаційних вимог до професії аналітика. Міжнародне співтовариство цих професіоналів: „The Society of Competitive Intelligence Professionals (SCІP)”, що нараховує більш 7000 членів з 64 країн світу існує з 1986 року [4]. У Росії в серпні 2002 року створене аналогічне „Российское Общество Профессионалов Конкурентной Разведки (РОПКР)”. Для опису інформаційно-аналітичної діяльності SCІP (www.scіp.org) використовує термін „Intelligence Process/Cycle (ІC)”, яким позначається процес перетворення даних в інформацію, потім – у знання і, нарешті – у „інтеллідженс” (див. мал. 1). ІC, з погляду SCІP, складається з чотирьох кроків: 1 – виявлення вихідних вимог та даних; 2 – формування інформаційних ресурсів; 3 – витяг та придбання знань; 4 – доведення інформації. Крім того, використовується термін „Competitive Intelligence (CІ)” для позначення „ведучої (направляючої) інформації і знань про учасників та предмет виробництва, що максимізують конкурентну перевагу”. Ці інформація та знання являють собою закінчений продукт діяльності аналітиків інформації, що іншими словами являє собою аналітичний документ для керівництва, що містить „осмислені зведення, засновані на зібраних, оцінених і витлумачених фактах, викладених таким чином, що ясно видно їхнє значення для рішення якої-небудь конкретної задачі” [5].

Виконання курсового проекту передбачає виконання студентом цілої низки аналітичних дій з - від постановки задачі до її вирішення та захисту проекту. Таким чином, курсове проектування є завершальним етапом у викладанні спецкурсу керівника.