- •Молдован в.В.Риторика: загальна та судова. – к.:Юрінком Інтер,199. – 320 с
- •Частина перша
- •Глава 5. Захисна промова
- •Глава 6. Навчальні ігри
- •Література
- •Глава 1. Судові промови
- •Глава 2. Мислителі стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво
- •Глава 3. Українські прислів'я та приказки. Афоризми
- •Глава 4. Крилаті латинські вислови та афоризми
- •Частина перша
- •Глава 1
- •1.2. Красномовство слов'ян
- •1.3 Жанри красномовства
- •1.3. Жанри красномовства
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 2. Судова промова
- •2.1. Предмет судової промови
- •2.2. Види судових промов
- •2.3. Засади і функції судової промови
- •2.4. Спілкування із судовою аудиторією
- •2.4. Спілкування із судовою аудиторією
- •2.5. Словесна наочність
- •2.5. Словесна наочність
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •3.1. Збирання матеріалів
- •3.2. Аналіз матеріалів
- •3.3. Систематизація матеріалів і письмова підготовка промови
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 4
- •4.1. Зміст і побудова обвинувальної промови
- •4.2. Вступна частина промови
- •4.3. Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
- •4.4. Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів
- •4.5. Обгрунтування кваліфікації злочину
- •4.6. Характеристика особи підсудного
- •4.7. Обгрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов
- •4.8. Аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину
- •4.9. Заключна частина промови
- •4.10. Репліка прокурора
- •4.11. Промова прокурора при відмові від обвинувачення
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 5
- •5.1. Зміст захисної промови адвоката
- •5.2. Вступна частина захисної промови
- •5.3. Установлення фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів
- •5.4. Обгрунтування кваліфікації злочину
- •Кваліфікація хуліганства
- •5.5. Характеристика особи підсудного
- •5.6. Міркування про цивільний позов, міру покарання
- •5.7. Заключна частина захисної промови
- •5.8. Репліка адвоката
- •5.9. Альтернатива в захисній промові
- •Питання для контролю та самоконтролю
- •Глава 6
- •6.1. «Адвокати і прокурори»
- •6.2. «Допитливі й кмітливі»
- •6.3. Процесуальні документи
- •6.3.1. «Касаційне подання»
- •Касаційне подання
- •6.3.2. «Касаційна скарга»
- •6.3.3. «Протест порядком нагляду»
- •Протест
- •6.4. «Судові дебати»
- •6.5. «Судова промова»
- •Література
- •Глава 1 Судові промови
- •1.1. Захисна промова с. Андрієвського у справі м. Андреева *
- •1.2. Промова прокурора Української рср р. Руденка у справі головних німецьких військових злочинців на Нюрнберзькому процесі *
- •Деякі правові питання процесу
- •Ріббентроп
- •Військова група
- •Деніц і редер
- •Кальтенбруннер
- •Розенберг
- •Штрейхер
- •1.3. Захисна промова с. Любітова у справі л. Назаренка *
- •1.4. Звинувачувальна промова о.Коляди у справі в.Губаєва *
- •1.5. Захисна промова с. Ткаченка у справі в. Губаєва *
- •1.6. Звинувачувальна промова ю. Апришко у справі а. Ігнатосяна *
- •1.7. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі
- •1.8. Промова прокурора при відмові від обвинувачення в кримінальній справі
- •Глава 2
- •2.1. Про якості оратора
- •Плутарх
- •2.2. Сила й краса красномовства
- •2.3. Про ораторське слово. Гармонія думки й слова
- •2.4. Про побудову промови. Композиція виступу
- •2.5. Оратор і аудиторія. Контакт оратора з аудиторією
- •2.6. Про голос, жести, міміку, рухи тіла оратора
- •2.7. Про емоційність, ясність, стислість, простоту мовлення
- •2.8. Слово і музика. Музика слова
- •2.9. Про красномовство жартома і серйозно *
- •Поради промовцю
- •Як вас тепер величати
- •II. Спростування в суперечці
- •1. Відповісти так, щоб поставити того, хто питає, у глухий кут.
- •Дванадцять риторичних методів аргументування
- •2.10. Техніка мовлення
- •3.1. Про думку і мову
- •3.2. Про силу й красу слова
- •3.3. Про провила риторичної комунікації
- •3.4. Афоризми
- •Глава 4
- •4.1 Крилаті латинські вислови про слово *
- •1. Alia commitenda, alia coelanda.
- •2. Audi, sile.
- •3. Claris in lingua.
- •4.2. Юридичні афоризми з римського права *
6.3.3. «Протест порядком нагляду»
До президії Київського міського суду
Протест
(порядком нагляду)
у справі Голодриги Г.Г. на вирок Подільського районного суду м. Києва і ухвали судової колегії в кримінальних справах Київського міського суду.
Вироком Подільського районного суду м. Києва, постановленого 20 серпня 19.. р., Голодрига Г.Г. засуджений до трьох років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального режиму за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України.
Ухвалою судової колегії у кримінальних справах Київського міського суду від 25 вересня 19.. р. вирок залишений без змін, а касаційне подання прокурору на м'якість вироку — без задоволення.
З матеріалів справи видно, що засуджений Голодрига 6 липня 19.. р., перебуваючи в нетверезому стані, пограбував громадянина Підтоптаного, відібравши при цьому у потерпшого особисті речі на суму 1 400 000 крб.
У ході судового слідства з'ясувалося, що Голодрига раніше судимий. Після звільнення з місць позбавлення волі в січні 19.. р. скоював негідні вчинки, вів аморальний спосіб життя, зловживав спиртними напоями.
Адміністрація заводу ім. Наливайка протягом п'яти місяців (з січня по травень 19.. р.) тричі оголошувала Голодризі догану за порушення трудової дисципліни.
Постановляючи вирок, суд безмотивно ігнорував докази прокурора, який брав участь у судовому розгляді, і його думку при призначенні міри покарання Голодризі в розмірі до трьох років позбавлення волі.
Судова колегія у кримінальних справах Київського міського суду необгрунтовано відхилила касаційне подання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст. 39 Закону України «Про прокуратуру», ст. 384 КПК України,
прошу:
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 20 серпня 19..р. відносно Голодриги Г.Г. і ухвали судової колегії в кримінальних справах Київського міського суду від 25 вересня 19.. р. скасувати за м'якістю призначеного покарання і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Прокурор м. Києва,
державний радник юстиції 3 класу
(підпис) Буланий Б.Б.
6.4. «Судові дебати»
Мета гри. Гра «Судові дебати» — форма проблемного навчання — спрямована на активізацію пізнавальної діяльності студентів і створення стимулюючих умов для поглиблення професійних знань, розвитку творчих здібностей студентів.
Гра охоплює ту частину судового розгляду, в якій дається оцінка вчиненим підсудним діянням, аналізуються розглянуті в судовому засіданні докази, викладаються висновки про винність або невинність притягнутих до справ осіб, про кваліфікацію скоєних дій, міру покарання та інших питань, які повинен вирішити суд під час винесення вироку.
Основна мета гри — активізувати знання студентів з курсу кримінального процесу, спецкурсу «Судова риторика» і навчити застосовувати ці знання під час винесення вироку на практиці.
У процесі гри «Судові дебати» студенти самостійно засвоюють матеріал за допомогою аналізу й оцінки конкретних кримінальних справ.
Склад і функціональні обов'язки учасників гри. У грі може брати участь група від 6 до 16 чоловік. Вона поділяється (за бажанням студентів або вибором викладача) на дві частини: державні обвинувачі і захисники. Інші студенти групи слухають виступаючих, зазначають позитивні й негативні моменти, свої замітки здають викладачеві або ж складають у даній справі вирок.
Ведучий (викладач, який читає курс кримінального процесу або спецкурс «Судова риторика») на стадії підготовки до гри підбирає конкретну кримінальну справу, роз'яснює учасникам гри її
зміст, розподіляє ролі, видає інструкції, вихідні дані до гри. По ходу гри контролює ігровий режим, організує облік її результатів.
Помічник ведучого (асистент, лаборант кафедри або ж один із студентів) допомагає в проведенні гри, підраховує бали, записує їх на дошці проти прізвищ виступаючих.
Журі (викладачі факультету, судці, прокурори, адвокати) оцінюють результати виступів учасників гри, підбивають її підсумки, нагороджують переможців грамотами або пам'ятними подарунками.
Державний обвинувач готує і проголошує промову, в якій підтримує державне обвинувачення. У ній він аналізує зібрані у справі докази, висловлює міркування про кваліфікацію злочину, міру покарання та про інші питання, які мають значення для винесення законного й обгрунтованого вироку.
Захисник готує і проголошує захисну промову, в якій він може заперечувати обвинувачення в цілому і настоювати на невинності підсудного, вимагаючи його виправдання; заперечувати окремі пункти обвинувачення, інакше, ніж прокурор, висвітлювати та пояснювати дії підсудного; заперечувати кваліфікацію злочину, пропонувати іншу, м'якшу; звернути увагу суду на обставини, які пом'якшують відповідальність, і настоювати на пом'якшенні покарання.
Критерії оцінки діяльності учасників гри. У грі застосовується бальна система оцінки виступів учасників. За свій виступ кожен з учасників отримує певну суму балів. Члени журі мають набір карток з цифрами 2, 3, 4, 5, які виставляються за командою ведучого після виступу чергового учасника гри. Оцінки виставляються за: аналіз доказів; аналіз причин і умов, які сприяли вчиненню злочину; характеристику особи підсудного; культуру мови.
Вихідні дані — архівні кримінальні справи судів, набір карток з оцінками (для всіх членів журі), класна дошка, крейда, аркуші паперу з прізвищами учасників гри, чисті аркуші паперу для членів журі.
Процес гри складається з чотирьох етапів.
Перший етап — підготовка і початок гри. Підготовка до гри триває близько місяця. Студенти слухають лекції з кримінального процесу, спецкурсів. Вивчають конкретні кримінальні справи, кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство, законодавство, промови обвинувачів і захисників. У вільний від навчання час відвідують судові засідання, вивчають додаткову літературу, готують обвинувальні й захисні промови.
Ролі розподіляються на загальних зборах учасників з урахуванням їхніх побажань, знань і здібностей.
Гра починається перевіркою готовності учасників. Ведучий роз'яснює її правила, проводить жеребкування черговості виступів учасників. Роздає членам журі картки з оцінками, списки учасників гри.
Другий етап — розминка (5—10 хв.). Тут можна застосовувати й ЕОМ. Ведучий або оператор ЕОМ знайомить усіх учасників з правилами роботи на ній. Потім за чергою викликає фахівців до персональних комп'ютерів і пропонує їм відповісти на запитання: який з наведених у переліку порядок виступів учасників судових дебатів є правильним?
Відповідь правильна. Відповідь неправильна (див. ст. 318 КПК).
*
1. Промова прокурора.
2. Промова захисника.
3. Промова громадського захисника.
4. Промова потерпілого (у справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК).
*
1. Промова прокурора.
2. Промова потерпілого (у справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК).
3. Промова захисника.
4. Промова громадського захисника.
*
1. Промова прокурора.
2. Промова громадського обвинувача.
3. Промова потерпілого (у справах, зазначених в ч. 1 ст. 27 КПК).
4. Промова захисника.
Третій етап — проголошення судової промови (80—85 хв.). Ведучий надає слово державному обвинувачеві. По закінченні виступу він просить членів журі підняти картки з оцінками. Перша оцінка виставляється за аналіз доказів, друга — за аналіз причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, характеристику особи підсудного, третя — за культуру мови. Помічник ведучого записує ці оцінки, підсумовує їх і заносить на дошку суму набраних балів.
Потім виступає захисник. Повторюється процедура оцінки його виступу. Так вислуховують усіх промовців.
Четвертий етап — підбиття підсумків гри (близько ЗО хв.). Члени журі аналізують допущені помилки, вислуховують міркування і виступи учасників й оцінюють промову кожного учасника.
Переможці нагороджуються грамотами або пам'ятними подарунками.