- •Заняття 2.
- •Заняття 3
- •Заняття 4
- •Заняття 5
- •Тема 2. Кримінально-процесуальне|кримінально-процесуальне| право України. Джерела кримінально-процесуального|кримінально-процесуального| права Заняття 1.
- •Заняття 2.
- •Заняття 3.
- •Заняття 4.
- •Заняття 5.
- •Тема 3. Принципи кримінального|карного| процесу Заняття 1.
- •Заняття 2.
- •Заняття 3.
- •Заняття 4.
- •Тема 4. Цивільний|громадянський| позов в кримінальному|карному| процесі
- •Тема 5. Суб'єкти кримінального|карного| процесу Заняття 1.
- •Заняття 2.
- •Заняття 3.
- •Заняття 4.
- •Заняття 5.
- •Заняття 6.
- •Тема 5. Докази і доказування в кримінальному|карному| процесі Заняття 1.
- •Заняття 2.
- •Заняття 3.
- •Заняття 4.
- •Заняття 5.
- •Заняття 6.
- •Заняття 7.
- •Заняття 8.
- •Заняття 9.
- •Тема 7. Заходи процесуального примусу|примусу,силування| Заняття 1.
- •Заняття 2.
- •Заняття 3.
- •Заняття 4.
Заняття 3.
-
Слідчий в кримінальному|карному| процесі, його завдання|задачі| і повноваження. Поняття, зміст|вміст,утримання| процесуальної самостійності слідчого. Прокурорський нагляд, відомчий і судовий контроль за діяльністю слідчого. Взаємодія слідчого з|із| органами дізнання.
-
Начальник слідчого відділу, його процесуальне положення|становище|.
-
Органи дізнання, їх завдання|задачі| і повноваження. Особа|обличчя,лице|, що проводить|виробляє,справляє| дізнання, його процесуальне положення|становище|.
-
Обставини, що виключають участь в кримінальному|карному| судочинстві суддів, прокурора, слідчого, особи|обличчя,лиця|, що проводить|виробляє,справляє| дізнання. Відводи і самовідводи, порядок|лад| їх заявлення і вирішення в різних стадіях процесу.
-
Державний захист працівників суду і правоохоронних органів.
Рекомендовані нормативно-правові акти, судова практика і література:
-
Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів: Закон України № 3781 від 23.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1994. - N 11. - Ст.51
-
Вапнярчук В.В. Особливості процесуального| становища| особи|особи|, яка провадить| дізнання.– Харків, 2001.
-
Гуляев А.П. Следователь в уголовном процессе.- М., 1981.
-
Маляренко В.Т. Про досудове| слідство, його| недоліки і реформу // Вісник Верховного Суду України. – 2004. - № 8
Завдання|задача| 40. У провадженні слідчого знаходиться|перебуває| кримінальна справа за обвинуваченням|обвинуваченню| Мосина і Пономаренко за ч. 2 ст. 187 КК| (розбій). Прокурор, що здійснює нагляд за слідством|наслідком|, дав слідчому такі вказівки:
-
змінити|поміняти| кваліфікацію дій обвинувачених з|із| ч. 2 ст. 187 КК| (розбій) на ч.2 с. 186 КК| (грабіж);
-
призначити повторну судово-медичну експертизу відносно потерпілого;
-
допитати як свідків|очевидців| працівників поліклініки, в яку після|потім| здійсненого щодо нього злочину звернувся|обернувся| потерпілий, і яким він розповідав|розказував| про здійснений на нього напад.
З|із| усіма вказівками слідчий не згоден.
Що може зробити|вчинити| слідчий?
Завдання|задача| 41. У місцевому суді розглядалася|розглядувалася| кримінальна справа за обвинуваченням|обвинуваченню| Каплуна за ч. 3 ст. 296 КК| (хуліганство, вчинене особою|обличчям,лицем|, раніше судимою за хуліганство). У підготовчій частині|частці| судового розгляду підсудний заявив відвід судді Петровському, що одноособово розглядав|розглядував| справу|річ|, і прокурору Смолянцу, який раніше у даній справі підтримував в суді обвинувачення|обвинувачення|. Як підставу до відводу підсудний назвав|накликав| ту обставину, що у|в,біля| судді і прокурора склалася про нього негативна|заперечна| думка, оскільки три роки тому в даному суді була розглянута|розгледіти| кримінальна справа, по якій він був засуджений|осуджений| за хуліганство за ч.2 ст. 206 КК| (1960 роки). Розглядав|розглядував| цю справу|річ| теж|також| суддя Петровський, а обвинувачення|обвинувачення| підтримував прокурор Смолянец. І хоча рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| по першій справі|речі|, скасовано не було, Каплун вважає|лічить|, що його засудили занадто суворо|зазанадто|суворо|. А оскільки незабаром після|потім| звільнення|визволення| він знов|знову,щойно| вчинив|вчинив| хуліганські дії, суддя і прокурор віднесуться до нього упереджено.
Хто, в якому порядку|ладі| і як повинен вирішити заяву підсудного про відвід?
Завдання|задача| 42. Манурица був притягнений|приваблений,залучений,притягати| до кримінальної|карної| відповідальності| за зґвалтування (ч.2 ст. 152 КК|), потім справа|річ| була направлена|вчинила| до місцевого суду і була призначена до розгляду. У підготовчій частині|частці| судового засідання підсудний заявив відвід прокурору Єжову на тій підставі|основі,заснуванні|, що прокурор відносився до нього упереджено, погрожував|, що доб'ється його засудження|осуду| до максимальної міри покарання|наказання|. Суд у складі судді Соболева задовольнив заяву про відвід. Як з'ясувалося, в судове засідання не з'явилися декілька свідків|очевидців| і потерпіла, тому суд відклав розгляд справи|речі|.
Оскільки суддя Собольов захворів, в другому судовому засіданні справу|річ| розглядав|розглядував| суд у складі судді Суханова. У судове засідання для підтримки обвинувачення|обвинувачення| з'явився прокурор Єжов. Підсудний Мануріца знов|знову,щойно| заявив йому відвід на тих же підставах. Прокурор Єжов пояснив суду, що він не погрожував|погрожував| обвинуваченому, а, беручи участь в його допиті, роз'яснив|роз'ясняв| йому санкцію статті, за якою Мануріца притягувався до відповідальності; крім того, прокурор сказав, що в прокуратурі немає інших вільних працівників, які могли б з'явитися в судове засідання для підтримання обвинувачення|обвинувачення|. Суддя Суханов вважає|лічить|, що підстав до відводу прокурора немає|наявний|.
Як слід вирішити заявлений відвід?