- •1.Передумови та тенденції консолідації української нації у складі Російської імперії.
- •3.Формування політичної свідомості українців в системі суспільно-політичних партій Росії і Австро-Угорщини (др. Пол. 19-початок 20 ст.).
- •4.Суспільно-політична та національна проблематика в програмах політичних партій підавстрійської України.
- •5.Суспільно-політичні та національні питання в програмах загальноросійських політичних партій.
- •6.Політичні партії Сх. України та їх підходи до суспільно-політичної і національної проблематики.
- •7.Україна і революція 1905-07 рр..
- •8.Діяльність укр. Парламентських громад в і-ї та іі-ї Державних думах Росії.
- •9.Укр депутати у Віденському парламенті, Галицькому сеймі та Буковинському ландтазі. Виборча реформа 1907 р.
- •10.Розвиток національної освіти, науки і культури у підавстрійській Україні у 1890-х – 1913 рр..
- •11.Розвиток науки та освіти на укр. Землях у складі Російської імперії в др. Пол. 19 – початку 20 ст..
- •12.Укр культура і духовне життя на початку 20 ст..
- •13.Ліберальна і демократична інтелігенція в українському національному русі на початку XX ст.
- •14.Робітничий і соціал-демократичний рух в Україні наприкінці XIX - початку XX ст.
- •15.Національна політика самодержавства в Україні (1907-1914 рр.). Справа Бейліса.
- •16. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •17. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •18. Ставлення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •19. Створення та бойовий шлях корпусу усс.
- •20. Соціально-економічне становище українських територій у роки Першої світової війни.
- •21. Суспільно-політичні сили та інститути влади Наддніпрянської України в період революції 1917-1920 рр.
- •22. Політичні процеси в Надніпрянській Україні у 1917 р.: діяльність партій та організацій, вибори до органів самоуправління, створення рад.
- •23. Відносини між уцр і Тимчасовим урядом Росії, політичні умови і результати.
- •24. Революційні події у Петрограді в жовтні 1917 р. Та їх вплив на Україну.
- •25. Брест-Литовська конференція та українське питання.
- •26. Встановлення радянської влади: передумови,причини, наслідки
- •27. Аграрне питання в Україні у період революційних перетворень і громадянської війни
- •29. Соціально-економічне становище та політичне становище в Україні у період радянсько-польської війни. Політика радянської влади у Сх. Галичині
- •28. Зовнішня політика Директорії унр. Участь делегацій унр і зунр у Версальській мирній конференції та українське питання на ній.
- •29. Соціально-економічне та політичне становище України у період радянсько-польської війни. Політика радянської влади у Сх. Галичині.
- •30.Процес міжнародного визнання усрр (Ризький та Рапалльський договори).
- •31.Робітничо-селянський Союзний договір між усрр і рсфрр. Укладення усрр Союзного договору 31 грудня 1922 р., становлення союзних інституцій в Україні.
- •32.Особливості соціально-економічної політики в усрр у 1922-1928 рр.
- •33.Партійно-політична система Радянської України та її трансформація у командно-адміністративний апарат.
- •33.Партійно-політична система Радянської України та її трансформація у командно-адміністративний апарат.
- •34.Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •35.Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр (урср) 1929 і 1937 рр.
- •36.Соціальні наслідки політики індустріалізації та колективізації в усрр.
- •37.Сталінські репресивні заходи та їх наслідки для укр. Суспільства.
- •38.Центри укр. Еміграції в Польщі, Чехословаччини й Румунії.
- •39.Діяльність укр. Політичної й військової еміграції. Її вплив на міждержавні відносини в 1910 – 1930-ті рр..
- •40.Суспільно-політичне життя на західноукр. Територіях у 1920-ті рр.. Політика пацифікації ю.Пілсудського в Сх. Галичині.
- •41.Діяльність укр. Політичних партій і рухів на зх.Укр. Територіях у 1930-ті рр..
- •42.Особливості функціонування націоналістичних організацій на зх.Укр. Землях.
- •43. Комуністичний рух на зх.Укр. Землях.
- •44.Карпатська Україна як спроба створення Укр.. Держави у 1939 р.
- •45.Конституційний устрій Польщі, Чехословаччини і Румунії та його значення для умов розвитку укр. Суспільного руху.
- •46.Кооперативний рух в Україні: особливості в усрр і на зх.Укр. Територіях.
- •47.Діяльність укр. Національних партій в усрр на початку 1920-х рр.. І національних секцій в структурі кп(б)у.
- •48. Центри української еміграції в Європі, їх політична, культурна, просвітницька діяльність.
- •49.Сутність заходів ю.Пілсудського у рамках політики «санації» і суспільне життя на укр. Землях.
- •50.Міжнаціональні відносини і релігійне життя в усрр у 1920 – 1930-ті рр..
- •51.Характер і наслідки урбанізації в Радянській Україні у 1920 – 1930-ті рр..
22. Політичні процеси в Надніпрянській Україні у 1917 р.: діяльність партій та організацій, вибори до органів самоуправління, створення рад.
3 - 4 березня 1917 р. – представники укр. політичних партій та громадських організацій утворили Укр. Центральну Раду. Головою УЦР було обрано М.Грушевського.
15 червня 1917 р. – створення першого укр. уряду – Генерального Секретаріату, який складався з 8 секретарств. Голова – В.Винниченко. Генеральний Секретаріат – найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади в Україні з 15 червня 1917 р. до 9 січня 1918 р.. Це уряд України, створений на закритому засіданні Малої Ради. До його складу увійшли представники 3-х партій – УСДРП, УПСР, УПСФ.
10 червня 1917 р. – проголошення І Універсалу УЦР (проголошення автономії України в складі Росії; джерелом влади в Україні є український народ; управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент); українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України; висловлювалася надія, що неукраїнські народи, що проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій).
3 липня 1917 р. – проголошення ІІ Універсалу УЦР (визнання УЦР вищим органом влади в Україні; затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом; поповнення УЦР представниками національних меншин; відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів; формування укр. військових частин під контролем російського командування).
7 листопада 1917 р. – проголошення ІІІ Універсалу УЦР (проголошення Укр. Народної Республіки – УНР у складі федеративної Росії; УЦР – вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий органи УНР до скликання Установчих зборів України; скасовується право приватної власності на землю; УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками; впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.; запроваджується 8 годинний робочий день; встановлюється державний контроль над виробництвом; на грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів.).
9 січня 1918 р. – проголошення ІV Універсалу УЦР.(проголошення УНР самостійною, незалежною вільною, суверенною державою; з усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді; влада в УНР належить народу; піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни; УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні; УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною; УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян; держава має встановити контроль над торгівлею та банками).
23. Відносини між уцр і Тимчасовим урядом Росії, політичні умови і результати.
У ході напружених переговорів було досягнуто угоди між Тимчасовим урядом та УЦР. Тимчасовий уряд Росії визнавав УЦР як легальне представництво українського народу за умови, що до її складу будуть введені представники національних меншин. За ЦР визнавалося право виробити національно-політичний статус України, який повинен буди затверджений Російськими Установчими Зборами. Було досягнуто компромісу і в питанні українізації війська. Але треба підкреслити, що переговори російських представників Тимчасового уряду (О.Керенського, І.Церетелі, М.Терещенка) з ЦР були більш схожі на диктат сильної сторони, ніж рівноправну розмову.Як наслідок цього компромісу з'являється II Універсал ЦР.
Новий універсал відрізнявся від першого не тільки формою, але і змістом. В ньому проголошувалося, що “ми рішуче виступаємо проти намірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійських Установчих Зборів і фактично Рада відмовляється від подальшої українізації військ”. В Універсалі від фрази “самі будемо творити своє життя” і сліду не залишилось. Таким чином ЦР відмовилося від того, що сама нещодавно проголосила. Після цього універсалу почалося повільне, але неухильне падіння авторитету ЦР.
Дебати в УЦР навколо питання про Українські установчі збори спричинили черговий конфлікт з Тимчасовим урядом. На своєму засіданні Тимчасовий уряд розглядав офіційне донесення київського прокурора С.Чобакова про те, що УЦР і Генеральний секретаріат УЦР готують скликання Українських установчих зборів. Українська делегація у складі генеральних секретарів В.Винниченка, А.Зарубіна та І.Стешенка прибула до Петрограда вже після ліквідації влади Тимчасового уряду. В ході більшовицького перевороту в ніч на 26 жовтня Тимчасовий уряд був заарештований у Зимовому палаці (О.Керенський залишив столицю днем раніше). Після приходу до влади більшовиків адміністративний апарат в Україні, призначений Тимчасовим урядом, перестав діяти, і вся влада перейшла до Української Центральної Ради і Генерального секретаріату.