- •1. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни (вересень 1938- вересень 1939р)
- •2. Україна в дипломатії країн – учасниць антигітлерівської коаліції.
- •3.Формуванні кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •4. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941рр)
- •5. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни.
- •6.Причини, характер та цілі Великої Вітчизняної війни.
- •7. Україна в умовах нацистської окупації.
- •8. Всенародна боротьба проти німецько-фашистських окупантів на території України під час Великої Вітчизняної війни.
- •9. Партизанський і підпільний рух на території України під час Другої світової війни.
- •10. Внесок українського народу у становленні радянського тилу в роки Великої Вітчизняної війни.
- •11.Створення та діяльність оун-упа в роки Другої світової війни
- •12.Основні бойові дії в Україні протягом 1941 – 1944рр.
- •14. Визволення України від фашистських загарбників і завершення об,єднання її земель.
- •15.Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •16. Повоєнна відбудова та економічний розвиток України
- •17. Повоєнна відбудова та економічний розвиток України (1945- поч. 1953рр). Життєвий рівень українського народу.
- •19. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру.
- •20. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •21. Об,єднання українських земель після закінчення другої світов.Війни.
- •22.Радянізація західних областей України. Ліквідація повстанського руху.
- •23.Урср в період дестабілізації (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •24. Реабілітаційні процеси в період розгортання дестабілізації (1953-1964рр), їх периодізація та характер.
- •25.Розширення повноважень Української рср у складі срср в період дестабілізації.
- •26. Стан економіки у другій половині 60-х – на початку 80-х років та назрівання економічної кризи.
- •28. Посилення системної кризи тоталітарного ладу (серед 60-х–початок 80-х)
- •29.Етносоціальні процеси в урср у період загострення кризи радянської системи.
- •30.Політична опозиція другої пол.. 60-х- сер 80-х рр.: програмні та організаційні засади.
- •31.Політика русифікації України в 60-х-80-хрр Наслідки цього процесу для української нації.
- •32.Концепція «перебудови» в срср і Україна
- •33.Суспільно- політичні процеси в Україні в період «перебудови»
- •34. Розгортанні руху та національне відродження України (1985-1991рр)
- •35. Становлення багатопартійної системи в Україні. Класифікація новостворених політичних партій. Характер багатопартійності.
- •36. Формування передумов незалежності України: 1983-1991 рр.
- •37. Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 80-х років. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •40. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 199 р, його вплив на процес державотворення в Україні.
- •41. Декларація про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки
- •42.Об'єктивні та суб'єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України
- •46. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •47. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади.
- •48.Особливості та перспективи розвитку української демократії.
- •49. Президентські і парламентські вибори 2004-2010 рр.: аналіз політичних подій.
- •50. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •51. Міжконфесійні відносини незалежної України.
- •52. Декларація напрямів і принципів зовнішньої політики України після проголошення незалежності. Проблема зовнішньополітичних пріоритетів на етапі 1990-х - початку 2000-х рр.
- •53. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.
- •54. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.
- •55. Світові інтеграційні процеси і Україна. Проблема входження України до європейських та трансатлантичних структур.
- •56. Україна і єс: проблеми та перспективи інтеграції.
- •57. Співробітництво України з нато: перспективи і можливі форми реалізації.
- •58. Українсько-російські відносини, їх стан та тенденції розвитку.
- •59. Обрання і діяльність першого президента України.
- •61. Президентство л.Кучми. Оцінки цього періоду в сучасній політичній літературі.
- •62. Політична боротьба в Україні під час президентських виборів восени 2004 р. Обрання в.Ющенка президентом України (грудень 2004 р.).
- •64. Співвідношення партійно-політичних блоків у парламенті України за результатами виборів 2007 р. Діяльність уряду на чолі з прем’єр-міністром ю.Тимошенко.
- •65. Саміт нато в Бухаресті (квітень 2008 р.) та його рішення щодо приєднання України до Плану дій відносно вступу до нато (пдч).
- •66. Прийняття України до вто (2008 р.). Перспектива та проблематичність даного чинника для економіки України.
- •67. Політичні оцінки президентської діяльності в.Ющенка.
- •68. Світова економічна криза 2008 – 2009 рр., її вплив на внутрішньо економічну та внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
- •69. Політичні процеси в Україні напередодні та під час президентських виборів 2010 р.
30.Політична опозиція другої пол.. 60-х- сер 80-х рр.: програмні та організаційні засади.
В першій половині 1960-х рр. помітними стали тенденції, пов'язані з підготовкою узагальнюючих праць про минуле і сьогодення України, шляхи реалізації національної політики в СРСР, створенням оригінальних публіцистичних, прозових, поетичних творів, в яких рішуче викривалися серйозні деформації радянського суспільства, розгортанням петиційної кампанії, ствердженням нерегламентованих культурних ініціатив тощо. Згадані форми протесту ряд дослідників цілком слушно розглядали як форми "інтелектуального опору" української інтелігенції. Характерною в цьому відношенні стала праця відомого в колах української інтелігенції критика та літературознавця, члена Спілки письменників України Івана Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація?"
«Застій» – період правління Л.Брежнєва (1964 – 1982 рр.), який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу. Період «Застою» – назва одної з останніх фаз існування радянської економічної та політичної системи (середина 1970-х — середина 1980-х років). В цей період в радянському суспільстві складалися передумови глибокої системної кризи – економічної та соціальної, які врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду СРСР.
3 липня 1963 р. обрано першим секретарем ЦК КПУ – П.Ю.Шелеста. В травні 1972 р. – його звільнено і було обрано В.Щербицького.
Основні заходи політики П.Шелеста: 1) Позитивні: підтримка реформ М.Хрущова на початковому етапі; виступ за розширення прав УРСР у внутрішній та зовнішній економічній політиці; підтримка поміркованої українізації; видання книги «Україна наша радянська» з екскурсом у героїчне минуле країни. 2) Негативні: участь в усуненні М.Хрущова від влади; засудження політики десталінізації; участь у боротьби з дисидентським рухом; активна підтримка збройної інтерференції військ Варшавського Договору в Чехословаччину (серпень 1968 р.); авторитарний стиль керівництва.
Основні заходи політики В.Щербицького: жорстка централізація, підпорядкованість республіки центру; орієнтація економіки України на народне господарство СРСР; посилення русифікації; усунення від влади прибічників П.Шелеста; підбір кадрів за принципом особистої відданості («люди Щербицького»: В.Маланчук – секретар ЦК КПУ з ідеології, О.Ляшко – Голова Ради Міністрів УРСР, В.Федорчук – голова КДБ УРСР та ін.); партійна чистка, прихована обміном партійних квитків; нещадна боротьба з будь-якими проявами інакомислення.
Косигінська економічна реформа 1965 р.: реформа була спробою вмонтувати елементи економічного стимулювання в існуючу систему, в умовах адміністративно-командного управління економікою вона була приречена на невдачу.
20 квітня 1978 р. – прийняття нової Конституції УРСР. Конституція 1978 р. закріплювала підлегле становище УРСР, чимало її статей мали декларативний характер і не відповідали реаліям суспільного життя.
Опозиційний рух: причини його активізації в другій половині 60-х – на початку 70-х рр.: інтервенція радянських військ у Чехословаччину в 1968 р., яка викликала хвилю протестів; видання у Львові В.Чорноволом сам видавничого журналу «Український вісник», що сприяло консолідації дисидентського руху; нарада з безпеки та співробітництва в Європі в 1975 р., на якій керівники Радянського Союзу підписали Гельсінський Акт, що передбачав гарантію громадянських прав і свобод на територіях країн-учасниць наради; ігнорування конституційних прав людини в СРСР; репресії проти інакомислячих.
Форми діяльності дисидентів: створення підпільних і легальних груп та організацій; розповсюдження нелегальних видань, у яких друкувалися заборонені цензурою твори («самвидави»); порушення національної проблеми на різноманітних наукових симпозіумах і конференціях; організація шевченківських свят, вечорів пам’яті Лесі Українки, Івана Франка тощо; створення гуртків вивчення вітчизняної історії, клубів творчої молоді; організація мітингів протесту, демонстрацій, пікетувань; надсилання письмових заяв («відкритих листів») до вищих органів влади СРСР та УРСР, до міжнародних організацій.
Листопад 1976 р. – створення Укр. Гельсінської Спілки (УГС). Укр. Гельсінська Спілка (УГС) – легальна загальнонаціональна організація, заснована в липні 1988 р. Лідер – Микола Руденко. Мета УГС: боротьба за дотримання прав людини; досягнення суверенітету України; боротьба за звільнення політв’язнів; ліквідація цензури. Влада переслідувала членів УГС та застосовувала до них репресії.