6. Складні:

- з кількома голівками – дво-, три- і чотириголовий м’язи;

- з кількома черевцями – двочеревцевий м’яз;

- з одною голівкою і декількома хвостиками – м’язи лапи.

II. За внутрішньою будовою

Анатомічний поперечник – площина, перпендикулярна до поздовжньої осі м’яза (довжинника м’яза).

Фізіологічний поперечник – площина або сума площин, перпендикулярних до осі м’язових волокон (довжинника м’язових волокон).

1. Динамічні – за типом будови є простими, складаються з пучків м’язових волокон, які йдуть паралельно їх осі. Площа анатомічного поперечника в таких м’язах, як правило, така ж як і фізіологічного. Такі м’язи дають великий розмах скорочення черевця, проте слабкої сили (плечоголовний м’яз);

2. Стато-динамічні – за будовою є перистими (одно-, дво- та багатопері).

Однопері м’язи – сухожилок з одного кінця продовжується на одну поверхню м’яза, а з іншого – на протилежну поверхню. Пучки м’язових волокон у результаті розміщуються косо відносно до поздовжньої осі. Площа анатомічного поперечника менша за площу фізіологічного. Такі м’язи мають велику силу, проте швидко стомлюються.

Двопері м’язи – один з кінцевих сухожилків розділяється на дві пластини, які лежать на протилежних поверхнях черевця, а інший кінцевий сухожилок – проникає всередину черевця.

Багатопері м’язи – розділяються обидва кінцевих сухожилка, в результаті чого фізіологічний поперечник м’яза значно збільшується.

Сила і витривалість м’яза зростають відповідно збільшенню площі фізіологічного поперечника.

3. Статичні – м’язи, які втратили м’язові волокна та перетворилися в зв’язки (третій міжкістковий м’яз у копитових). Фізіологічний поперечник у таких м’язах відсутній.

III. Види рухів, що виникають при роботі м’язів (за функцією)

1. розгинання – екстензія – м’язи-екстензори;

2. згинання – флексія – м’язи-флексори;

3. відведення – абдукція – м’язи-абдуктори;

4. приведення – аддукція – м’язи-аддуктори;

5. обертання – ротація – м’язи-ротатори:

- всередину – пронація – м’язи-пронатори;

- назовні – супінація – м’язи-супінатори;

6. напружувачі фасцій – тензори.

ІV. За кількістю суглобів, на які діють м’язи

- односуглобові;

- двосуглобові;

- трисуглобові.

V. За походженням

- соматичні – виключно посмуговані, розвиваються з м’язового листка міотома, інервуються руховими (III, IV, VI, XII) черепними та спинномозковими нервами;

- вісцеральні – частково непосмуговані, частково посмуговані, розвиваються з бічної пластинки мезодерми, інервуються черепними нервами (V, VII, X, XI пари); до вісцеральних м’язів за походженням у ссавців відносяться: непосмуговані м’язи внутрішніх органів та деякі посмуговані м’язи (м’язи голови – жувальні та мімічні, окремі м’язи під’язикового апарату, деякі м’язи, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба, м’язи глотки та гортані).

Крім того, розрізняють м’язи-синергісти та м’язи-антагоністи.

1. м’язи-синергісти – дія м’язів відбувається в одному напрямку (всі флексори або всі екстензори одного суглоба);

2. м’язи-антагоністи – м’язи мають протилежну дію на суглоб (флексори і екстензори одного суглоба, експіратори та інспіратори).