- •Робочий зошит з дисципліни «Основи розведення тварин» з методичними вказівками до практичних занятть для студентів II курсу «Факультету ветеринарної медицини»
- •Тема 1. Екстер’єр, інтер’єр та конституція сільскогосподарських тварин
- •Заняття 1. Статі тіла тварин різних видів
- •Контрольні запитання
- •Заняття 2. Основні недоліки та вади будови тіла тварин
- •Контрольні запитання
- •Заняття 3. Методи оцінки екстер'єру
- •Окомірна та бальна оцінка екстер'єру в скотарстві
- •Тип тварин та складчастість шкіри
- •4. Шкала для оцінки типу племінних коней
- •Проміри тварин та визначення індексів будови тіла
- •1. Індекси будови тіла великої рогатої худоби, %
- •2. Середні проміри первісток червоної степової породи, записаних у 89 том дпк
- •3. Проміри корів червоної степової породи дпз “Любомирівка” (перший отел), см
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Онтогенез, індивідуальний ріст та розвиток
- •2. Фізіологічна та господарська зрілість с.-г. Тварин
- •1.Зміни живоі маси у сільськогосподарських тварин (дані к.Б. Свєчина, 1976), кг
- •2. Динаміка росту телиць племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1997)
- •3. Динаміка росту свинок великої білої породи племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1999)
- •Контрольні запитання
- •Заняття 5. Облік походження та контроль за інбридингом при підборі тварин.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Ідентифікація та реєстрація сільскогосподарських тварин.
- •9. Основні форми племінного обліку
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Молочна продуктивність корів і методи її обліку
- •11.Щоденні надої корови Азбуки 3618 за III лактацію, кг (дата отелу 31 грудня 2001 р.; 301 днів лактації)
- •12. Щоденні надої корови Зірки 7777 за III лактацію, кг (дата отелу 1.01-2002р; 299 днів лактації)
- •13. Щоденні надої корови Фіалки 763 за III лактацію,кг (дата отелу 1.12-2002р; 295 днів лактації)
- •14. Щоденні надої корови Фісташки 3212 за III лактацію, кг (дата отелу 1.12-2001р; 300 днів лактації)
- •15. Щоденні надої корови Хвої 3504 за III лактацію, кг (дата отелу 7.03-2002р; 276 днів лактації)
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Облік вмісту жиру і білка в молоці корів
- •Контрольні запитання
- •16. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •17. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •18. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •19. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •20. Надій і компонентний склад молока помісних корів генотипу червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •21. Надій і компонентний склад молока помісних корів червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •Тема 12. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці
- •24. Результати анатомічного аналізу тушок дослідного молодняку птиці у віці 60 днів (дані Остапенка в.І., 2003)
- •Контрольні запитання:
- •25. Продуктивність і якість вовни плідників і маток асканійської породи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 16. Оцінка коней за робочими якостями
- •Контрольні запитання
21. Надій і компонентний склад молока помісних корів червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
Ммісяцьлактації |
Клички корів |
|||||||||||||||
Асторія 1044 |
Пісня1894 |
Ока 1244 |
Зима 1036 |
|||||||||||||
надій і компонентний склад молока |
||||||||||||||||
надій, кг |
жир,% |
білок,% |
суха речов., % |
надій, кг |
жир,% |
білок,% |
суха речов., % |
надій, кг |
жир,% |
білок,% |
суха речов., % |
надій, кг |
жир,% |
білок,% |
суха речов., % |
|
1 |
510 |
3,2 |
3,3 |
11,6 |
540 |
3,4 |
2,9 |
11,4 |
342 |
3,5 |
2,7 |
12,0 |
420 |
3,9 |
3,5 |
12,8 |
2 |
450 |
3,0 |
3,1 |
11,3 |
465 |
3,0 |
2,9 |
11,2 |
255 |
3,8 |
3,6 |
12,3 |
348 |
3,7 |
3,1 |
12,4 |
3 |
369 |
3,5 |
2,8 |
11,9 |
375 |
3,2 |
2,5 |
11,9 |
255 |
3,7 |
3,6 |
12,4 |
396 |
3,8 |
3,0 |
12,2 |
4 |
288 |
3,4 |
2,9 |
11,6 |
396 |
3,2 |
2,9 |
11,2 |
360 |
3,7 |
3,3 |
12,3 |
345 |
3,8 |
2,9 |
12,2 |
5 |
261 |
3,1 |
3,1 |
11,4 |
324 |
3,7 |
2,9 |
12,0 |
216 |
4,4 |
3,6 |
12,9 |
234 |
4,1 |
2,9 |
12,3 |
6 |
210 |
3,6 |
3,1 |
11,7 |
435 |
3,8 |
3,4 |
11,8 |
240 |
4,4 |
3,5 |
12,8 |
240 |
4,1 |
3,0 |
12,3 |
7 |
489 |
3,7 |
3,3 |
11,8 |
450 |
3,8 |
3,0 |
11,9 |
270 |
4,2 |
3,5 |
12,8 |
210 |
4,4 |
3,1 |
12,7 |
8 |
270 |
3,5 |
3,3 |
11,7 |
315 |
4,0 |
3,2 |
12,4 |
300 |
3,9 |
3,6 |
12,8 |
165 |
4,7 |
3,3 |
13,1 |
9 |
270 |
4,2 |
4,1 |
12,9 |
240 |
4,0 |
3,3 |
12,5 |
270 |
4,2 |
3,8 |
13,3 |
150 |
4,1 |
3,8 |
12,7 |
10 |
210 |
4,2 |
4,0 |
13,0 |
180 |
4,2 |
3,9 |
12,8 |
240 |
3,6 |
3,8 |
12,3 |
105 |
4,6 |
3,7 |
13,4 |
Тема 12. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці
Мета заняття.Ознайомитись з основними показниками м’ясної продуктивності тварин і навчитись їх вираховувати та оцінювати.
Теоретичне обгрунтування. До основних показників, що характеризують м’ясну продуктивність сільськогосподарських тварин відносять: передзабійну живу масу, забійну масу, забійний вихід, масу туші, вихід туші і якість м’яса.
Передзабійна жива маса у скотарстві і вівчарстві– це маса живої тварини після 24-годинної витримки без годівлі, у конярстві – після 18-годинної голодної витримки.
Передзабійна жива маса у свинарстві – це маса живої тварини після 12-годинної витримки без годівлі, але з доступом до води, яку припиняють давати за 2 години до забою (Герасимов В.І. та співавт.,1996).
Якщо голодної витримки не було, то здійснюють 3%-ну знижку на вміст кишково-шлункового тракту (якщо тварин перевозили від 50 до 100 км – 1,5% знижка, а якщо відстань перевезення складала понад 100 км – без знижки).
Забійна маса свиней – це знекровлене тіло забитої тварини з головою, кінцівками, внутрішнім жиром, шкірою, але без щетини, ліверу (серце, легені, печінка, нирки) і кишечника (Герасимов В.І. та співавт.,1996).
Забійна маса великої рогатої худоби і овець – це маса тіла забитої тварини без голови, кінцівок (передніх – по зап’ясний, задніх – по скакальний суглоби), шкури, хвоста, кишечника, внутрішніх органів, але з внутрішнім жиром, окрім пензиловочного (нирки залишаються тільки у овець разом з наднирковим жиром).
Забійна маса тварини – є зоотехнічним виробничим терміном. У переробній промисловості використовують термін – маса туші.
Маса туші свиней – це знекровлене тіло забитої тварини із шкірою без щетини, голови, кінцівок, кишечника, без всіх внутрішніх органів, внутрішнього жиру(Держстандарт 1213-74). У старих тварин шкіру знімають.
Маса туші великої рогатої худоби і овець – це маса тіла забитої тварини без голови, кінцівок (по зап’ясний і скакальний суглоби), шкури, хвоста, кишечника, внутрішніх органів і без внутрішнього жиру.
При визначенні забійного виходу і виходу туші користуються загальними принципами для всіх видів с.-г. тварин.
Забійний вихід – це відношення забійної маси тварини до передзабійної живої маси, виражене у відсотках.
Вихід туші – це відношення маси туші до передзабійної живої маси, виражене у відсотках.
У туші голову відокремлюють у місці з’єднання потиличної кістки з першим шийним хребцем (атлантом). Туші зважують, а потім по хребту розділяють на дві напівтуші і відправляють для дозрівання у підвішеному стані в спеціальну камеру. Довжина туші (см) вимірюється від поверхні атланту до заднього краю лонного зрощення.
На тушах свиней вимірюють товщину шпику (сала) лінійкою (без шкури на рівні 6-7-го грудного хребця.
У свиней і великої рогатої худоби ще визначають площу м’язового вічка – це поперечний перетин найдовшого м’язу спини за останнім грудним хребцем. На поверхню поперечного перетину м’яза накладається напівпрозорий папір (калька) на якому залишається вологий контур, а вище його наносять на міліметровку та рахують кількість сантиметрів квадратних, що входять у межі цього контуру.
Після дозрівання напівтушу розбирають у свинарстві на сім сортових відрубів. До I сорту відносять: окіст, грудинку, поперекову (з пахвиною), спинну і лопаткову частини. До II сорту відносять передпліччя (рулька) і гомілку (Герасимов В.І. та ін.,1996).
У великої рогатої худоби напівтушу розбирають на 9 сортових відрубів. До I сорту відносять: спинну, задню (поперек (філей, оковалок і огузок) і грудну частину). До II сорту відносять: лопаткову, плечову частини і пашину. До III сорту відносять: заріз (закривавлена частина шиї) і передню та задню рульки (Борисенко Є.Я. та співавт.,1972).
М’ясом називають з’єднання тканин, які входять до складу туш або напівтуш, одержаних від забою тварин. Сюди входять м’язова, сполучна, жирова і кісткова тканини (Герасимов В.І. та співавт.,1996).
Для качок, індиків та гусей м’ясна продуктивність є основною, оскільки яйця для харчових цілей майже не використовуються.
Жива маса дорослої птиці наступна: індиків 14-18 кг, гусей 6-8, качок 3-5, курей яєчних 1,8, м’ясних 2,5-3,0, цесарок 1,5-2,5 кг, голубів 0,5-1,0, перепелів 0,12-0,15 кг. При цьому маса самок менша від маси самців – індиків на 50-60%, гусаків, качурів і півнів на 25-30%.
У птахівництві величина забійної маси залежить від технологічних особливостей післязабійної обробки тушок.
-
У непотрошеної птиці – це маса знекровленої та обпатраної тушки з головою, кінцівками, кишечником, внутрішніми органами.
-
У напівпотрошеної – це маса знекровленої і обпатраної тушки з головою, кінцівками, внутрішніми органами, але без кишечника.
-
У потрошеної – це маса знекровленої та обпатраної тушки без голови по другий шийний хребець і кінцівок до передплесневого суглобу, а також без кишечника і всіх внутрішніх органів.
Середній забійний вихід тварин різних видів (за даними Борисенко Є.Я. та співавт.,1984): великої рогатої худоби 55-56, овець 44-52, свиней 74-85, коней 47-52, птиці (напівпотрошеної) 77-80%.
При оцінці м’ясної продуктивності тварин додатково вираховують коефіцієнт м’ясності, - як відношення маси їстівних частин туші до маси кісток.
Додатковим показником м’ясних якостей худоби може слугувати індекс м’ясності (індекс Грегорі), як відношення напівобхвату заду (см) до висоти в холці (см). У герефордів і абердин-ангусів він складає 87%, у джерсейської худоби - 70%. За величиною цього індексу судять про розвиток м’язів лише задньої частини тулубу. Індекс має слабку вікову мінливість.
Завдання 1. Визначити величину забійного виходу, виходу туші та виходу внутрішнього жиру у різних видів с.-г. тварин і птиці (дані Черткова Д.Д.,1991).
22. Показники м’ясної продуктивності с.-г.тварин і птиці
№ варіанту індиві-дуально-го завдання |
Вид с.-г. тварин |
Пе-редза-бійна жива маса, кг |
Маса туші, кг |
Маса внутріш-ньо-го жи-ру,кг |
Забійна маса, кг |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1. |
Велика рогата худоба Свині Валухи 18 міс. Курчата 66 дн. |
386,0 102,5 53,6 1163 г |
213,0 60,9 24,1 1015 г |
19,3 23,7 2,7 - |
232,3 84,6 26,8 1015г |
Завдання 2. Використовуючи матеріали таблиці, зробити необхідні розрахунки і аналіз показників м’ясної продуктивності залежно від віку і породності худоби (дані Костенка В.І.,1996)
23. Показники м’ясної продуктивності худоби залежно від віку генотипу
Но-мер ва-ріанту |
Вік,міс. |
Передзабій-на ма- са, кг |
Маса туші, кг |
Маса внутрішнього сала ,кг |
Вихід туші,% |
Вихід внутрішнього сала,% |
Забій-ний вихід,% |
1. Симентальська порода |
|||||||
|
6 |
163 |
76 |
0,5 |
|
|
|
|
12 |
301 |
137 |
2,0 |
|
|
|
|
15 |
415 |
214 |
20,0 |
|
|
|
|
18 |
501 |
273 |
30,2 |
|
|
|
2. Помісі санта гертруда х симентальська |
|||||||
|
6 |
171 |
86 |
0,7 |
|
|
|
|
12 |
367 |
202 |
16,0 |
|
|
|
|
15 |
456 |
258 |
31,0 |
|
|
|
|
18 |
601 |
351 |
41,0 |
|
|
|
Завдання 3 Зробити відповідні розрахунки і аналіз впливу генотипу і статі на м’ясну продуктивність курей.