- •Робочий зошит з дисципліни «Основи розведення тварин» з методичними вказівками до практичних занятть для студентів II курсу «Факультету ветеринарної медицини»
- •Тема 1. Екстер’єр, інтер’єр та конституція сільскогосподарських тварин
- •Заняття 1. Статі тіла тварин різних видів
- •Контрольні запитання
- •Заняття 2. Основні недоліки та вади будови тіла тварин
- •Контрольні запитання
- •Заняття 3. Методи оцінки екстер'єру
- •Окомірна та бальна оцінка екстер'єру в скотарстві
- •Тип тварин та складчастість шкіри
- •4. Шкала для оцінки типу племінних коней
- •Проміри тварин та визначення індексів будови тіла
- •1. Індекси будови тіла великої рогатої худоби, %
- •2. Середні проміри первісток червоної степової породи, записаних у 89 том дпк
- •3. Проміри корів червоної степової породи дпз “Любомирівка” (перший отел), см
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Онтогенез, індивідуальний ріст та розвиток
- •2. Фізіологічна та господарська зрілість с.-г. Тварин
- •1.Зміни живоі маси у сільськогосподарських тварин (дані к.Б. Свєчина, 1976), кг
- •2. Динаміка росту телиць племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1997)
- •3. Динаміка росту свинок великої білої породи племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1999)
- •Контрольні запитання
- •Заняття 5. Облік походження та контроль за інбридингом при підборі тварин.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Ідентифікація та реєстрація сільскогосподарських тварин.
- •9. Основні форми племінного обліку
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Молочна продуктивність корів і методи її обліку
- •11.Щоденні надої корови Азбуки 3618 за III лактацію, кг (дата отелу 31 грудня 2001 р.; 301 днів лактації)
- •12. Щоденні надої корови Зірки 7777 за III лактацію, кг (дата отелу 1.01-2002р; 299 днів лактації)
- •13. Щоденні надої корови Фіалки 763 за III лактацію,кг (дата отелу 1.12-2002р; 295 днів лактації)
- •14. Щоденні надої корови Фісташки 3212 за III лактацію, кг (дата отелу 1.12-2001р; 300 днів лактації)
- •15. Щоденні надої корови Хвої 3504 за III лактацію, кг (дата отелу 7.03-2002р; 276 днів лактації)
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Облік вмісту жиру і білка в молоці корів
- •Контрольні запитання
- •16. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •17. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •18. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •19. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •20. Надій і компонентний склад молока помісних корів генотипу червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •21. Надій і компонентний склад молока помісних корів червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •Тема 12. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці
- •24. Результати анатомічного аналізу тушок дослідного молодняку птиці у віці 60 днів (дані Остапенка в.І., 2003)
- •Контрольні запитання:
- •25. Продуктивність і якість вовни плідників і маток асканійської породи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 16. Оцінка коней за робочими якостями
- •Контрольні запитання
24. Результати анатомічного аналізу тушок дослідного молодняку птиці у віці 60 днів (дані Остапенка в.І., 2003)
Генотип курей (самці х самки) |
Стать * |
Передзабійна маса, г |
Маса потро шеної тушки,г |
Вихід потро шенрої тушки |
Вихід |
Коефіцієнт м’ясності |
|||
м’якоті |
кісток |
||||||||
% |
кг |
% |
кг |
||||||
Орпінгтон х Кобб-500 |
П |
2300 |
1555,0 |
|
61,0 |
|
21,9 |
|
|
Орпінгтон х Кобб-500 |
К |
2200 |
1545,0 |
|
60,0 |
|
15,5 |
|
|
Орпінгтон х Арбор-Айкерс |
П |
2292 |
1558,6 |
|
61,2 |
|
21,5 |
|
|
Орпінгтон х Арбор-Айкерс |
К |
2212 |
1772,7 |
|
60,2 |
|
15,0 |
|
|
Контрольні запитання:
-
Як визначити передзабійну живу масу у різних видів с.-г. тварин?
-
Дати визначення забійній масі у с.-г. тварин різних видів?
-
Як визначити забійний вихід та вихід і туші?
-
Дати визначення забійній масі у с.-г. птиці залежно від технологічних особливостей після забійної обробки тушок.
-
Як визначити коефіцієнт м’ясності та індекс м’ясності?
Т е м а 15. ВОВНОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОВЕЦЬ
Мета заняття. Ознайомитись з основними типами вовнових волокон та навчитись оцінювати вовнову продуктивність овець.
Теоретичне обгрунтування. Під вовною розуміють волосяний покрив тварин, який використовують для виготовлення тканин, пряжі та валяних виробів. Вовна складається з наступних основних типів волокон: ость-довге волокно, товсте, грубе, малозвите з сильнорозвиненою суцільною серцевиною (порожнина заповнена повітрям або сухими клітинами); пух – найтонше волокно, звите без наявності серцевини; перехідне волосся – це проміжний тип волокон за тониною довжиною й звитістю, що має дуже тонку або частіше пунктирну серцевину; мертве, сухе волосся – грубе, ламке, оскільки виникає через втрату жиропітного змащення, без звитості, знижує загальну якість вовни – це різновидність ості.
Якщо вовна вирівнена за тониною, звитістю, довжиною її називають однорідною. Таку вовну дають тонкорунні (асканійська, прекос) і напівтонкорунні (цигайська) породи овець. У перших вовна складається тільки з пуху, у других – або з грубого пуху, або з ніжного перехідного волосу.
Неоднорідну вовну дають породи овець у яких вона представлена всіма типами волокон: напівгрубововнові (сараджинська) і грубововнові (каракульська, сокільська). Грубість вовни підвищується у напрямку зростання вмісту в ній грубого перехідного волосу і особливо ості та мертвого сухого волосу.
На практиці найбільш поширені наступні показники вовнової продуктивності овець: настриг фізичної маси вовни на одну дорослу голову, що була наявною на початок року; настриг чистої (митої) вовни на одну дорослу голову, що наявна на початок року та вихід чистої вовни.
Фізична маса вовни (або ще загальний настриг) – це маса засміченої вовни, отримана після стрижки. На фабриках вовну миють і отримують чисту (миту) вовну. Вихід чистої вовни визначається, як відношення чистої (митої) вовни до загального настригу (засмічена вовна) помножене на 100:
де В - вихід чистої вовни, %;
М – маса чистої (митої) вовни, кг;
Ш – маса засміченої вовни, кг.
Наприклад: на початок року у господарстві було 2400 голів дорослих тонкорунних овець. У червні настригля від них 9600 кг вовни. Настриг засміченої вовни з розрахунку на одну голову складає при цьому 4 кг (тобто 9600:2400).
Після промивання на переробній фабриці вовни залишилось 4900 кг, а настриг чистої вовни з розрахунку на одну голову склав 2,04 кг (тобто 4900:2400), тоді як вихід чистої вовни в цілому по господарству становить 51,00% (тобто 4900:9600х100).
Завдання 1. Визначити вплив статевого диморфізму на кількісні і якісні показники та вихід чистої вовни у овець асканійської породи 2-річного віку, що належать ДПЗ “Червоний чабан” Херсонської області (дані ДПК, том 10)