- •Робочий зошит з дисципліни «Основи розведення тварин» з методичними вказівками до практичних занятть для студентів II курсу «Факультету ветеринарної медицини»
- •Тема 1. Екстер’єр, інтер’єр та конституція сільскогосподарських тварин
- •Заняття 1. Статі тіла тварин різних видів
- •Контрольні запитання
- •Заняття 2. Основні недоліки та вади будови тіла тварин
- •Контрольні запитання
- •Заняття 3. Методи оцінки екстер'єру
- •Окомірна та бальна оцінка екстер'єру в скотарстві
- •Тип тварин та складчастість шкіри
- •4. Шкала для оцінки типу племінних коней
- •Проміри тварин та визначення індексів будови тіла
- •1. Індекси будови тіла великої рогатої худоби, %
- •2. Середні проміри первісток червоної степової породи, записаних у 89 том дпк
- •3. Проміри корів червоної степової породи дпз “Любомирівка” (перший отел), см
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Онтогенез, індивідуальний ріст та розвиток
- •2. Фізіологічна та господарська зрілість с.-г. Тварин
- •1.Зміни живоі маси у сільськогосподарських тварин (дані к.Б. Свєчина, 1976), кг
- •2. Динаміка росту телиць племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1997)
- •3. Динаміка росту свинок великої білої породи племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1999)
- •Контрольні запитання
- •Заняття 5. Облік походження та контроль за інбридингом при підборі тварин.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Ідентифікація та реєстрація сільскогосподарських тварин.
- •9. Основні форми племінного обліку
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Молочна продуктивність корів і методи її обліку
- •11.Щоденні надої корови Азбуки 3618 за III лактацію, кг (дата отелу 31 грудня 2001 р.; 301 днів лактації)
- •12. Щоденні надої корови Зірки 7777 за III лактацію, кг (дата отелу 1.01-2002р; 299 днів лактації)
- •13. Щоденні надої корови Фіалки 763 за III лактацію,кг (дата отелу 1.12-2002р; 295 днів лактації)
- •14. Щоденні надої корови Фісташки 3212 за III лактацію, кг (дата отелу 1.12-2001р; 300 днів лактації)
- •15. Щоденні надої корови Хвої 3504 за III лактацію, кг (дата отелу 7.03-2002р; 276 днів лактації)
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Облік вмісту жиру і білка в молоці корів
- •Контрольні запитання
- •16. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •17. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •18. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •19. Надій і компонентний склад молока корів червоної степової породи навчального господарства “Самарське”
- •20. Надій і компонентний склад молока помісних корів генотипу червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •21. Надій і компонентний склад молока помісних корів червона степова х червоно-ряба голштинська навчального господарства “Самарське”
- •Тема 12. М’ясна продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці
- •24. Результати анатомічного аналізу тушок дослідного молодняку птиці у віці 60 днів (дані Остапенка в.І., 2003)
- •Контрольні запитання:
- •25. Продуктивність і якість вовни плідників і маток асканійської породи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 16. Оцінка коней за робочими якостями
- •Контрольні запитання
2. Динаміка росту телиць племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1997)
Вік, міс. |
Червона степова |
Червона степова х голштинська |
||||
жива маса, кг |
серед-ньодо-бовий при-ріст, г |
віднос-ний при-ріст, % |
жива маса, кг |
середньо-добовий приріст, г |
віднос-ний при-ріст, % |
|
Новона- роджені 1 2 3 4 5 6 9 12 15 18 |
30,1 49,8 68,7 91,1 112,9 133,4 153,0 208,2 260,0 310,1 352,6 |
-
|
- |
32,7 50,1 68,4 86,2 105,5 126,4 147,8 199,7 249,4 295,9 333,8 |
- |
- |
3. Динаміка росту свинок великої білої породи племзаводу "Любомирівка" (дані і.М.Панасюка, 1999)
Вік, міс. |
Жива маса, кг
|
Середньодобовий приріст, г |
Відносний приріст, % |
Новонароджені 2 4 6 8 |
1,22 14,8 37,7 64,3 85,5 |
- |
- |
Контрольні запитання
-
Дайте визначення поняттям ріст та розвиток тварин.
-
Які періоди росту та розвтку тварин розрізняють в онтогенезі?
-
Дайте визначення закону М.П. Чирвинського та А.О. Малігонова.
-
Які показники характерізують ріст і розвиток тварин?
5. Як обчислити абсолютний і відносний приріст тварин?
6. Як змінюється абсолютний і відносний приріст з віком тварин?
7. У якому віці визначають живу масу різних видів с.-г. тварин?
8. Які точність і умови зважування с.-г. тварин?
Заняття 5. Облік походження та контроль за інбридингом при підборі тварин.
Мета заняття. Опанувати методику спорідненого підбору. Навчитись визначати ступінь інбридингу і коефіцієнт генетичної подібності.
Методичні вказівки. Інбридинг (споріднений підбір) передбачає парування особин, що мають спільного одного, або декількох предків в межах до 4-5 поколінь родоводу. За допомогою інбридингу досягається головна мета селекції - втілити якості окремих цінних тварин в групові якості їх потомства. Цього можна досягти тільки завдяки вмілого і обгрунтованого спорідненого підбору. Стихійний інбридинг приводить до виникнення цілого комплексу негативних наслідків, які призводять до зниження життєздатносії і продуктивності тварин. Тому, споріднене парування використовується обмежено і переважно в племінних стадах під контролем спеціалістів. В користувальному тваринництві інбридинг не використовують.
Основні завдання які вирішуються з допомогою спорідненого парування:
-
збереження бажаної спадковості у тварин впродовж декількох поколінь;
-
підвищення однорідності (гомозиготності) стада, подібності племінних тварин за генотипом;
-
створення високої спадкової стійкості;
-
цілеспрямоване змінення спадковості в бажаному напрямі;
-
створення інбредних ліній, особливо в птахівництві, з метою використання явища гетерозису.
Інбридинг буває: цілеспрямований, автоматичний, та стихійний.
Цілеспрямований - це інбридинг, який використовується в селекційній роботі з метою досягнення високої спадкової стійкості тих чи інших ознак у племінних тварин. Стихійний інбридинг проявляється в результаті порушення правил підбору. Здебільшого таке споріднене парування приносить збитки. Автоматичне споріднене парування проявляється внаслідок не чітко спланованого інтенсивного використання невеликої кількості кращих тварин в породі, стаді лінії.
Таким чином, споріднене парування в одних випадках дає позитивні, в інших - негативні результати (як послаблення конституції, зниження життєздатності, зниження продуктивності і відтворної здатності, появі виродків та інш). Таке явище в тваринництві називають інбредною депресією (дегенерацією). Основна причина інбредної депресії - підвищення гомозиготності інбредних тварин. Різні аномалії виникають у зв'язку із значним зростанням гомозиготності і збільшенням ймовірності переходу рецесивних напівлегальних або летальних генів у гомозиготний стан, внаслідок чого порушуються онтогенетичні кореляції, що склалися в процесі еволюції.
Для того, щоб уникнути шкідливих наслідків спорідненого парування вдаються до таких заходів:
-
створюють кращі умови утримання та високий рівень годівлі інбредним тваринам;
-
для споріднених парувань добирають конституційно міцних та здорових тварин;
-
використовують ретельну оцінку, добір і інтенсивну браковку серед потомків, отриманих від споріднених пар та інш.
Позитивні чи негативні наслідки парувань в найбільшій мірі обумовлюються тим, наскільки близькими чи далекими родичами є підібрані тварини.
Для раціонального застосування спорідненого підбору використовується метод визначення ступеню і коефіцієнта інбридингу, запропонований А. Шапоружем і С. Райтом. Метод А. Шапоружа полягає в тому, що відповідно до віддаленості родинних зв'язків пробанда виділяють чотири ступені інбридингу: віддалений, помірний, близький та кровозмішування (тісний).
Наприклад, в родоводі корови Бліда 777 (табл. 6), отриманої внаслідок спорідненого підбору в другому ряду родоводу є спільний предок з боку матері та батька, бугай-плідник за кличкою Богатир 92. В третьому ряду також є спільні предки - це корова Біляна 35, та бугай Кит 195, вони є батьками бугая Богатир 92, тому їх не враховують, так як розуміється повна ідентичність цієї частини родоводу. За методикою А. Шапоружа римськими цифрами позначають порядковий номер рядка родоводу, в якому є спільний предок. Причому, спочатку позначають з боку матері, а потім - з боку батька (табл. 6).
6. - Родовід корови Бліда 777
М База 925 |
Б Добрий 194 |
||||||
ММ Багата 830 |
БМ Богатир 92 Δ |
МБ Дочка 141 |
ББ Богатир 92 Δ |
||||
МММ |
БММ
|
МБМ |
ББМ |
ММБ |
БМБ Арик 954 |
МББ |
БББ
|
Біла 625 |
Фат 174 |
Біляна 350 |
Кит 195Δ |
Скиба 37 |
Біляна 35о |
Кит 195Δ |
Для полегшення пошуку спільних предків в родоводі батька і матері роблять однакові позначки: *, о, Δ, та інш., у вигляді різних геометричних фігур.
В наведеному прикладі виявлено інбридинг в ступені: ІI-ІI на бугая Богатиря 92.
Це означає, шо парували дочку та сина бугая Богатир 92 (ІI-ІI). У відношенні до корови Біляни 35 та бугая Кита 195 мати та батько пробанда с онуками.
Ступінь інбридингу визначають за допомогою таблиці 7.
7. - Ступінь і коефіцієнти інбридингу, %
Ступінь інбридингу |
Ряди родоводу, де знаходиться спільний предок |
|||||||||
|
матері |
батька |
||||||||
|
|
І |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
Кровозмішування шування (тісний) |
І |
- |
25 |
12,5 |
6,25 |
3,12 |
1,65 |
0,78 |
0,39 |
0,20 |
(тісний)
|
11 |
25 |
12,5 |
6,25 |
3,12 |
1,56 |
0,78 |
0,39 |
0,20 |
0,10 |
|
III |
12,5 |
6,25 |
3,12 |
1,56 |
0,78 |
0,39 |
0,20 |
0,10 |
0,05 |
Близький |
IV |
6,25 |
3,12 |
1,56 |
0,78 |
0,39 |
0,20 |
0,16і |
0,05 |
0,02 |
|
V |
3,12 |
1,56 |
0,78 |
0,39 |
0,20 |
0,10 |
0,05 |
0,02 |
0,01 |
Помірний |
VI |
1,56 |
0,78 |
0,39 |
0,20 |
0,10 |
0,05 |
0,02 |
0,01 |
якщо |
|
VII |
0,78і |
0,39 |
0,20 |
0,10 |
0,05 |
0,02 |
0,01 |
інбр |
идинг |
Віддалений |
VIII |
0,39 |
0,20 |
0,10 |
0,05 |
0,02 |
0,01 |
скла |
дний,то ко |
|
|
IX |
0,20 |
0,10 |
0,05 |
0,02 |
0,01 |
ефі |
цієнти |
суму* |
ється |
Кровозмішування рідко використовується в селекційній практиці. В більшості при виведені інбредних ліній, одержані родоначальників ліній тощо. Близьке споріднення використовується для консолідації ліній і підвищення їх комбінаційної здатності при створенні кросів та гібридів в багатоплідному тваринництві, а також при виведені племінних плідників. Помірне споріднення застосовується при розведенні за лініями і консолідації спадковості стад і порід. Віддалений споріднений підбір не має негативних наслідків, а тому він може використовуватись і в товарних стадах.
У прикладі наведеному в табл. 35, корова Бліда 777 виведена в результаті кровозмішування (II-II на бугая Богатиря 92).
При паруванні родичів зростає можливість поєднування гамет, які несуть аналогічні алелі, отримані від спільного предка. Відповідно до цього зростає гомозиготність потомків за певними алелями, а звідси і за ознаками. Знайти ступінь гомозиготності пробанда практично не можливо. Але визначити наскільки вона зростає при споріднених паруваннях дозволяє методика, запропонована С. Райтом і доповнена Д. Кисловським.
Згідно цієї методики коефіцієнт зростання гомозиготності у пробанда визначають за формулою:
де, Fх - коефіцієнт зростання гомозиготності, %; Σ - сума коефіцієнтів інбридингу на різних спільних предків; n1 - ряд родоводу, де знаходиться спільний предок з боку матері; n2 - ряд родоводу, де знаходиться спільний предок з боку батька; fa - коефіцієнт інбридингу (відносно одиниці) для предка, якщо він в свою чергу отриманий при використанні інбридингу-
Наприклад, в корови Бліда 777 родинні зв'язки батьків є за бугаєм Богатир 92 (дід пробанда ІІ-ІІ). Предки третього ряду (корова Біляна 35 та бугай Кит 195) є батьками бугая Богатир, тому їх не враховують, так як мається на увазі повна ідентичність цього родоводу.
Підставивши відповідні значення в формулу, одержимо:
Інші загальні предки в цьому родоводі відсутні, як і відсутній загальний предок, який був би сам інбредним, тому друга частина формули в цьому прикладі не використовується.
Для зручності математичних розрахунків використовують: попередньо визначені показники 1/2 в різних, степенях:
(1/2)1=0,5 (1/2)7 = 0,007812
(1/2)2=0,25 (1/2)8 = 0,003906
(1/2)3= 0,125 (1/2)9 = 0,001953
(1/2)4 = 0,0625 (1/2)10 = 0,000976
(1/2)5 = 0,03125 (1/2)11 =0,000488
(1/2)6 = 0,015625 (1/2)12-0,000244
Наприклад, розрахуємо коефіцієнт зростання гомозиготності для корови Арфи, в наступній схемі родовідної:
|
|
8. |
- Родовід корови Арфи |
|
|
||
М Зорька |
Б Салют |
||||||
ММ Вишня * |
БМДуб |
МБ Вишня * |
ББ Вулкан |
||||
МММ Лиска |
БММ Каштан |
МБМ Соя |
ББМ Клен |
ММБ Лиска |
БМБ Каштан |
МББ Зорька |
БББ Каштан |
В родоводі корови Арфи є спільний предок, корова Вишня, яка зустрічається в другому ряду збоку матері та батька (ІІ-ІІ). В третьому ряду також є спільні предки, це корова Лиска, та бугай Каштан, які є батьками корови Вишні (вони вже враховані, при обліку Вишні), але бугай Каштан є ще і батьком бугая Вулкана (предка збоку батька), тому необхідно враховувати його в новому повторенні, як батька Вишні, та батька Вулкана (Ш-ІІІ).
Звідси коефіцієнт зростання гомозиготності у корови Арфи буде дорівнювати:
В даному випадку друга частина формули не використовується, так як загальний предок Арфи, корова Вишня не була отримана при використанні інбридингу.
Із підвищенням гомозиготності відбувається збільшення генетичної подібності пробанда з тим предком, на який проводиться інбридинг. Для визначення ступеня подібності особин проводять визначення коефіцієнта спорідненості, або генетичної подібності (Rху). В межах породи, стада і лінії визначення спорідненості особин проводиться на основі випадково (рендемічно) вибраних тварин.
Розрахунок генетичної спорідненості проводять за формулою С. Райта:
де, Rху - коефіцієнт генетичної спорідненості між особиною х і у (виражається в частках одиниці, або в відсотках); n1, - ряд в родоводу тварини х, де зустрічається спільний предок для обох особин; n2 - ряд в родоводу тварини y, де зустрічається спільний предок; fа - коефіцієнт інбридингу спільного предка, якщо він в свою чергу отриманий при спорідненому паруванні; fх - коефіцієнт інбридингу тварини х; fу - коефіцієнт інбридингу тварини у, якщо вони отримані при використанні інбридингу.
Для вирахування коефіцієнта зростання генетичної подібності між двома тваринами необхідно:
проаналізувати чи зустрічаються в їх родовідних загальні предки;
розрахувати коефіцієнти/для цих предків, якщо вони самі інбредні;
розрахувати коефіцієнти/для самих тварин, якщо вони в свою чергу отримані при використанні інбридингу;
підставити всі одержані значення в формулу та провести відповідні математичні дії.
Завдання 1. Користуючись каталогами і державними книгами племінних тварин, зробити споріднений підбір особин (самців і самок) та побудувати родовід новоствореного пробанда у вигляді решітки. Визначити ступінь і коефіцієнт інбридингу.
Завдання 2. Розрахувати коефіцієнти інбридингу для тварин А; В; С; Д за наведеними схемами родоводів.
А В
-
В
C
C
C
В |
C |
||||||||||||
|
C |
|
|
||||||||||
|
C |
|
|
|
D |
|
D |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
C D
D |
Z |
|||||||||||
|
|
|
N |
|||||||||
|
|
Z |
|
|
|
|
||||||
|
Z |
|
|
|
|
|
|
|
N |
|
|
! і |
В |
C |
||||||||||
|
C |
|
|
||||||||
|
С |
|
|
|
D |
|
D |
||||
|
|
|
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
Завдання 3. В стадах молочної худоби використовуються бугаї-плідники, отримані в результаті споріднених парувань на корову Бурку 2275, бугаїв Бутона 1235 і Рейдера 342. Коефіцієнти зростання гомозиготності наступні: Бокал 794 - 16,3 %; Баркас 672 - 24,5 %; Бізон 827 - 32,5 %; Баскет2934-21,8%.
Визначити коефіцієнт генетичної подібності бугаїв в такій послідовності:
Бокал 794 - Баскет 2934;
Баркас 672 - Баскет 2934;
Бізон 827 - Баскет 2934.