Вищий державний навчальний заклад

“Запорізький національний університет“

Міністерства освіти і науки України

Лабораторний журнал

з ботаніки

студент___ I-го курсу

біологічного факультету ЗНУ

Запоріжжя 2011

Правила техніки безпеки при роботі в лабораторії ботаніки

1. До лабораторних робіт допускаються студенти лише в халатах.

2. В лабораторії забороняється вживати їжу.

3. Черговий студент приймає на час лабораторного заняття обладнання, реактиви та матеріали у лаборанта.

4. При роботі слід дотримуватися виключної чистоти і акуратності.

5. Якщо при включенні приладу або під час його роботи спостерігається перегрів або інші небезпечні відхилення від нормального режиму роботи слід відразу вимкнути прилад і повідомити викладача або лаборанта

6. При роботі з оптичними приладами категорично забороняється торкатися руками до скляних деталей. При попаданні на них жиру, кислот, лугів і солей, інших хімічно активних речовин відразу повідомте про це викладача або лаборанта.

7. При роботі з хімічно активними речовинами ( розчинами кислот, лугів та ін. ) слід пам’ятати, що вони шкідливі, псують прилади, одяг, можуть викликати отруєння, опіки на шкірі.

8. В разі загорання вогненебезпечних речовин ( спирт, бензин, скипидар ) обов’язково виключіть електричну напругу і лише після цього тушіть пожежу.

9. По закінченню заняття студент повинен прибрати робоче місце. Про закінчення заняття чергові повідомляють лаборанта і здають йому видане обладнання.

Лабораторне заняття № 1

Тема: Основні закономірності морфологічної будови органів рослини. Морфологія пагону та стебла.

Мета: Ознайомитись із закономірностями морфологічної будови органів рослин; симетрією та полярністю. Вивчити загальну морфологію пагона деревних та трав’янистих рослин. Навчитися розрізняти типи пагонів та бруньок. Познайомитися з типами галуження та наростання системи пагонів.

Об’єкти дослідження: плід лимону, горіха грецького; листки клену, в’яза, дуба; безлисті пагони гіркокаштану, бузку; пагони липи, клену, ялини; морфологічні колекції, гербарії злаків, кульбаби, фіалки, плаунів, шипшини, живець верби.

Література:

1. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – 143 с.С .7-32

2. Жуковський П.М.Ботаніка. – М:Колос,1982.-623с. С.137-151

3. ВасильевА.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – 497 с.,С.253-295

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. - Ч.1. - М.: Высшая школа, 1982.- 384с. С.127-134

Питання до самопідготовки:

1. Основні органи вищої рослини. Виникнення органів у процесі еволюції.

2. Поняття полярності та симетрії, типи симетрії.

3. Що називається пагоном? Частини пагону, метамерність пагонів.

4. Типи пагонів за довжиною міжвузлів та напрямком росту.

5. Будова, типи та розміщення бруньок на стеблі. Групові бруньки.

6. Утворення та будова додаткових бруньок. Сплячі бруньки.

7. Способи галуження та наростання системи пагонів.

8. Типи стебел за формою на поперечному зрізі, за характером росту.

Питання для контролю знань:

1. У чому різниця між дерев’янистими та трав’янистими стеблами?

2. Чим відрізняються повзучі та лежачі стебла?

3. Які пагони називаються ортотропними, плагіотропними, анізотропними?

4. У чому різниця між укороченими та довгими пагонами?

5. Що називається листковим рубцем, листковим слідом?

6. Як визначити вік пагону?

7. Які функції виконує довгий та укорочений пагін у трав’янистих та деревних рослин?

8. Що називається галуженням? Назвіть типи галуження та наведіть приклади.

9. Що називається наростанням? Які способи наростання характерні для вищих рослин?

10. Чому симподіальне наростання вважають найбільш прогресивним?

11. Які бруньки називають виводковими?

12. У чому відмінність додаткових бруньок від пазушних та верхівкових?

13. Які функції виконують верхівкові та бокові бруньки?

14. Які бруньки називають сплячими?

15. Які бруньки називають серіальними, колатеральними?

Хід роботи

Завдання 1: Розглянути та зарисувати полісиметричну (актиноморфну) квітку шипшини (а), плід лимону (б); моносиметричний листок клену та платану (в); моносиметричну (зигоморфну) квітку фіалки та сокирок (г); асиметричний листок в’язу або бегонії (д).

а)		б)
в)	г)		д)

Завдання 2: Вивчити та зарисувати явище полярності у живця верби з корінцями; відмітити морфологічно нижній (базальний) та морфологічно верхній (апікальний) полюси живця.

нижній (базальний) полюс живця верхній (апікальний) полюс живця

Завдання 3: Розглянути та зарисувати пагін липи та клена. На рисунку відмітити: вузол, міжвузля, листкову пазуху, бічні (пазушні) та верхівкові бруньки.

1. вузол

2. міжвузля

3. листкова пазуха

4. бічна (пазушна) брунька

5. верхівкова брунька

Завдання 4: Розглянути безлисті довгі та укорочені пагони гіркокаштану кінського. Зарисувати пагони, на рисунку відмітити вузли, міжвузля, листкові рубці та листкові сліди, брунькове кільце, верхівкову та бічні бруньки.

1. вузли

2. міжвузля

3. листкові рубці

4. листкові сліди

5. брунькове кільце

6. верхівкова брунька

7. бічна брунька

Завдання 5: Морфологія бруньки – зачаткового пагону. Зробити розріз в довжину вегетативної та вегетативно-генеративної бруньки бузку та гіркокаштану кінського. Вивчити та зарисувати будову бруньки; у вегетативній бруньці бузку (а) відмітити брунькові листки (видозмінені листки), зачаткове стебло, зачатки листків, конус наростання. У вегетативно-генеративній бруньці (б) – конус наростання перетворився на зачаток суцвіття.

У гіркокаштана покривні луски виділяють смолисті речовини, які склеюють і ущільнюють їх у бруньці; зачаткові листки покриті густим опушенням; коротке зачаткове стебло – із конусом наростання.

Визначити ємність вегетативної бруньки бузку.

а)	Брунькові листки Зачаткове стебло Зачатки листя Конус наростання

б

б) вегетативно-генеративна брунька

1. брунькові листки

2. зачаткове стебло

3. зачатки листків

4. конус наростання

Завдання 6: Вивчити та зарисувати типи галуження (верхівкове та бічне) та наростання системи пагонів:

а

а) верхівкове дихотомічне нерівновільчасте у плауна булавовидного та дихотомічне рівновільчасте у плауна сплюснутого;

б) бічне галуження, моноподіальне наростання у ялини; відмітити на верхівці кожного пагону верхівкову бруньку та розташовані під нею бічні бруньки;

1. в

   ерхівкова брунька

2. бічна брунька

в) замалювати бічне галуження, симподіальне наростання у липи (берези, верби); відмітити пагони першого, другого, третього і т.д. порядків, що утворюють систему наростаючих пагонів;

в

г) замалювати несправжнє дихотомічне у бузку (бузини , омели); звернути увагу на рубець відмерлої верхівки;

д) вивчити особливості кущіння різних злаків: тимофіївки, пшениці, пирію, біловуса. Зарисувати будову зони кущіння щільнокущових (1), пухкокущових (2), кореневищних (3) злаків.

1)

2)

3)

Завдання 7: Вивчити та зарисувати форми стебел на поперечному розрізі: циліндрична (а), тригранна (б), багатогранна (в), чотиригранна (г), сплюснута (д), ребриста (е).

а)	б)	в)
Г)	д)	е)

Завдання 8: Вивчити та зарисувати типи стебел за напрямком росту: прямостоячий (ортотропний) (а) у льону; лежачий (плагіотропний) (б) у споришу; повзучий (в) у суниці, будри; виткий (г) у польової березки, хмелю; чіпкий (д) у винограду, огірків, гороху.

а)		б)
в)	г)		д)