2

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Л.М. Бостан

Історія держави і права зарубіжних країн

Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять

студентів І-го курсу юридичного факультету (денна форма навчання)

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № 5 від 25 грудня 2009 р.

Запоріжжя

2009

УДК 340.12(4/9) (075.8)

ББК Х2(4/8)я73

Б 855

Бостан Л.М. Історія держави і права зарубіжних країн. Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять студентів І-го курсу юридичного факультету (денна форма навчання) — Запоріжжя : ЗНУ, 2009. — 91 с.

Пропоновані навчально-методичні матеріали містять тематику , плани, методичні рекомендації, контрольні завдання та завдання для індивідуальної роботи (теми рефератів) з навчальної дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн».

Рецензент: Г.М. Васильчук, д.і.н., доц.

Відповідальний за випуск: Л.М. Бостан, к.і.н., доцент

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………4

Модуль  І. Держава і право країн епохи кастово-станового суспільства................................................................................7

Модуль  ІІ. Держава і право країн епохи громадянського суспільства……………………………………………….29

Словник основних понять і термінів………………….…………72

ВСТУП

“Історія держави і права зарубіжних країн” вивчається як нормативна (обов’язкова) дисципліна в усіх вищих навчальних закладах України, які здійснюють підготовку спеціалістів-юристів. Вона має на меті дати тим, хто навчається, комплекс знань з проблем виникнення, розвитку та функціонування державних та правових інститутів в країнах, які існували та існують за межами України. Це дає можливість майбутнім юристам проаналізувати досвід державного будівництва і правотворчості, накопичений людством протягом багатьох тисячоліть, набути певних вмінь та навичок у використанні його досягнень у сучасних умовах.

Робоча програма курсу побудована на принципах кредитно-модульно-рейтингової системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти, що передбачено вимогами Болонського процесу. Згідно них визначена певна кількість навчальних одиниць — кредитів на вивчення навчальної дисципліни у формі аудиторної і позааудиторної роботи; модуль — як структурна одиниця побудови викладення матеріалу навчальної дисципліни (разом їх визначено 2); рейтинг використаний в якості форми контролю якості всієї поточної роботи курсантів по вивченню навчальної дисципліни, складається він з поточного (робота на семінарах, самостійна робота), проміжного (тестування), модульного (контрольна робота) й підсумкового контролів (залік, іспит).

Одним з основних видів аудиторної роботи є семінарське заняття, на якому викладач організовує обговорення питань з попередньо визначених тем робочої програми. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій. Вони сприяють розвиткові творчої самостійності студентів, набуттю ними вмінь та навичок підготовки виступу (доповіді, реферату), його обговорення; дискусії; роботи з першоджерелами та ін.

З метою ефективної підготовки до семінарських занять пропонуються наступні методичні рекомендації, які містять тематику семінарських занять, методичні рекомендації щодо підготовки до них, перелік питань для самоконтролю, перелік питань для підсумкового контролю, рекомендовану літературу.

Завдання і матеріал для самостійної роботи, перелік питань і завдань для контрольних занять поміщено в навчальних посібниках:

1) Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів, курсантів, слухачів. —К.: Центр навчальної літератури, 2004.—672 с.

2)  Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів, курсантів, слухачів. —К.: Центр учбової літератури, 2008.—730 с.

У результаті вивчення курсу студент повинен:

знати:

1) хронологічні межі, найважливіші події та явища в історії державно-правового розвитку зарубіжних країн, що характеризують:

• процес виникнення та розвитку держави і права на усіх стадіях державно-організованого суспільства;

• загальні закономірності та особливості процесів державо- і- правотворення в країнах західної та східної цивілізацій;

• сутність держави, її функції та механізм в епоху станово-кастового та громадянського суспільств;

• форми держави: форма державного правління, форма політичного режиму та форма державно-територіального устрою країн станово-кастового та громадянського суспільств;

• сутність права в епоху станово-кастового та громадянського суспільств;

• форми (джерела) права країн станово-кастового та громадянського суспільств;

• процес становлення права нового (буржуазного) типу у країнах західної цивілізації, формування її світових правових сімей;

• процес становлення та розвитку галузей права: конституційного (державного), цивільного та суміжного з ним галузей права, кримінального права та кримінального процесу;

• основні інститути конституційного, цивільного, кримінального і кримінально-процесуального права в країнах західної та східної цивілізацій.

2) поняття та терміни, притаманні для відповідного етапу розвитку держави і права в зарубіжних країнах.

вміти:

- використовувати методологічні принципи й методи історико-правової науки при аналізі та оцінці різних подій історії державо- і- правотворення,

- аналізувати процеси державотворення в зарубіжних країнах, визначати його загальні та специфічні риси в країнах західної та східної цивілізацій;

- систематизувати та узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн;

- визначати межі можливого використання зарубіжного досвіду в розбудові української держави;

- аналізувати і тлумачити історичні пам’ятки права, на основі їх реконструювати державно-правові явища,

набути:

- навичок пошуку необхідної інформації, вирішення тих чи інших ситуаційних (юридичних) задач.

Модуль І Держава і право країн епохи кастово-станового суспільства

(І семестр)

Семінар №1 Тема: «Історія держави та права зарубіжних країн як наука й навчальна дисципліна» (2 год.)

План

1. Предмет науки “Історія держави та права зарубіжних країн (ІДПЗК), її методологія, основні етапи розвитку.

2. Періодизація Історії держави та права зарубіжних країн: основні підходи.

3. Історія держави та права зарубіжних країн як навчальна дисципліна, її місце в системі юридичних дисциплін.

Методичні рекомендації

Підготовку до семінарського заняття необхідно починати з ознайомлення з планом семінару. Правильно зорієнтуватися в проблемі допоможе конспект лекції. З метою поглибленого вивчення питань, винесених на семінар, слід звернутися до рекомендованої літератури, виконати завдання для самостійної роботи. Рівень підготовленості до семінару можна перевірити самостійно, відповівши на питання, зазначені під рубрикою “Перевір себе...”

При висвітленні першого питання слід визначитися в понятті “наука” взагалі і наука “ІДПЗК” зокрема; чим вона відрізняється від загальної історії, яка її мета. Все це разом дасть можливість визначити предмет вивчення ІДПЗК, відповісти на запитання для чого потрібно її вивчення майбутньому юристу.

Визначивши предмет вивчення ІДПЗК, необхідно звернутися до витоків становлення її як науки, схарактеризувати історичний процес розвитку знань про загальні закономірності й особливості розвитку державно-правових інститутів і явищ в історичному часі та географічному просторі як в (зарубіжні країни, Україна).

Особливу увагу в процесі підготовки має привернути до себе такий аспект проблеми як методологічні засади досліджень історико-правових явищ, тому окремо слід зупинитися на них, а саме: загально-філософських методах пізнання і пізнавальних принципах; загальнонаукових дослідницьких методах і прийомах; спеціальних методах та прийомах, які разом і складають її методологію.

Розкривати кожний з названих методів і принципів необхідно, звертаючись до знань шкільної програми всесвітньої історії.

Окремо винесено в плані семінарського заняття питання про періодизацію ІДПЗК (друге питання). Це зумовлено несталістю підходів до визначення основних історичних періодів держави та права, відповідно й до типологізації їх в цілому.

Готуючи це питання, слід коротко схарактеризувати основні історичні періоди всесвітньої історії; окремо зупинитися на формаційному і цивілізаційному підходах , визначивши поняття “формація”, “цивілізація”, показавши переваги і недоліки кожного з них. Звернувшись до позиції авторів навчального посібника “Держава і право епохи станово-кастового суспільства” щодо періодизації історії держави та права , покажіть, в чому полягає її новизна.

Висвітлення третього питання плану семінару слід побудувати на основі підготовленої схеми ”Місце ІДПЗК в системі юридичних дисциплін”, показавши її взаємозв’язок з базовою навчальною дисципліною всієї юридичної освіти — теорією держави та права, історико-правовими дисциплінами: історія вчень про державу та право, історія держави та права України; галузевими дисциплінами: конституційне, цивільне, кримінальне право, що все разом дасть можливість відповісти на запитання про значення вивчення історії держави та права для майбутнього юриста.

Контрольні завдання:

Скласти словник термінів та понять, хронологічну таблицю, схему ”Місце ІДПЗК в системі юридичних дисциплін” (див.: Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ,2004.—С.24–25; К.: ЦНЛ,2008. — С.22–23).