17

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кучина Н.М.

ТИПИ АНГЛІЙСЬКОГО РЕЧЕННЯ

ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК

Навчальний посібник

для студентів економічних спеціальностей

вищих навчальних закладів

Дніпропетровськ - 2002

УДК 801. 561:802.0 (07)

ББК 81.2

К 95

Кучина Н.М. Типи англійського речення: Технологія формування граматичних навичок. - Дніпропетровськ, ДДФЕІ, 2002. - 178 с.

У посібнику представлено методично завершений процес формування навичок утворення і розуміння основних типів англійського речення. Загальний лінгво-дидактичний принцип, на якому побудовано навчання, - це системно-семантичний підхід до мовного матеріалу, що передбачає організацію останнього в певних мікросистемах. При цьому процес засвоєння граматичних одиниць відбувається у послідовності "від значення до форми".

Робота складається із вступної частини та двох навчальних циклів. У вступній частині подано загальну інформацію про речення та його складові елементи. Метою першого циклу є формування у студентів навичок утворення та розуміння висловлювань, які передають поняття "володіння" об'єктом, "існування", "місцеперебування", "характеристика" та "номінація" суб'єкта. Другий цикл складається з двох частин. Він спрямований на формування поняття про особові, неозначено-особові та безособові речення (перша частина) і навичок уживання часових форм англійського дієслова (друга частина).

Увесь англомовний матеріал редагований носієм англійської мови. Забезпеченість більшості вправ ключами дає змогу використовувати посібник у самостійній роботі студентів.

Посібник призначається для студентів та викладачів економічних вузів на І етапі навчання.

Рецензенти:	О.Б. Тарнопольський -	доктор пед. наук, професор, завідувач кафедри методики, педагогічної комунікації та нових технологій у на­вчанні іноземних мов Дніпропетровської академії управління, бізнесу та права
	О.П. Петращук -	доктор пед. наук, доцент, завідувач ка­федри англійської філології Київського Національного лінгвістичного універ­ситету

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, як навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів

(Лист №14/18. 2-637 від 27.03.2002)

ISBN 966-7214-44-3

 Н.М.Кучина, 2002

 Дніпропетровський державний фінансово-економічний інститут, 2002

Передмова

Досвід викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі свідчить, що більшість студентів-першокурсників не володіє необхідним рівнем базових граматичних навичок ні в усній, ні в писемній мові. Оскільки мовна компетенція є складовою частиною комунікативної, несформованість хоча б одного з її компонентів, наприклад, граматичних навичок, перешкоджає досягненню основної мети навчання - вмінню читати літературу за фахом та спілкуватися з іноземними колегами на професійно значущі теми. Пекучою проблемою кожного викладача є інтенсифікація процесу набуття студентами базових граматичних навичок у відповідних видах мовленнєвої діяльності. Її актуальність знаходить відображення в одному з принципів оптимізації навчання іноземних мов у немовному вузі - принципі концентрованого опрацювання мовного матеріалу і навичок його уживання та розуміння у процесі мовлення [15].

До базових граматичних навичок слід насамперед віднести вміння створювати і розуміти різні типи речення - особові, безособові, неозначено-особові. Ядро кожного з них становить, як відомо, предикативна синтагма - підмет та присудок. Останні, на відміну від української чи російської мови, є обов'язковими елементами англійського речення. При цьому основне інформаційне навантаження несе в собі, як правило, присудок. Робота над ним і має стати тією відправною точкою, від якої можна прямувати до формування у студентів зазначених вище вмінь.

У традиційних підручниках і посібниках з граматики присудок розглядається у двох його основних видах - як дієслівний та іменний. Практична робота над кожним з них обмежується, проте, рівнем морфології - тобто засвоєнням певних форм дієслова як обов'язкового компонента присудка.

Але, як свідчить викладацький досвід, "граматичні проблеми" студентів, що виникають під час утворення висловлювання, часто пов'язані не стільки з формами граматичних одиниць, скільки з їх значеннями, а саме, з невмінням співвідносити смисл майбутнього висловлювання з граматичними значеннями іншомовних засобів, що його реалізують. Більш того, деякі студенти не можуть здійснити смислову організацію висловлювання, їм важко розрізняти близькі за значенням поняття, не говорячи вже про граматичні поняття, не представлені в рідній мові (наприклад, передування або процесуальності дії).

Тому саме ці дві операції мислення - усвідомлення об'єктивних поняттєвих категорій і міжпоняттєвих зв'язків, закладених у задум висловлювання, та їх правильне співвіднесення з адекватними граматичними значеннями іншомовних засобів - мають стати об'єктом цілеспрямованого опанування. Воно здійснюється шляхом аналізу достатньої кількості контекстно обумовлених речень (мовленнєвих ситуацій), які забезпечують постійне "зіткнення" близьких за змістом понять, а також відмінних понять, для вираження яких у рідній мові використовуються омонімічні граматичні структури. В результаті зіставлення і порівняння таких понять відбувається усвідомлення і встановлення дійсного співвідношення між поняттєвими категоріями та іншомовними засобами, що їх виражають, тобто формування "мовної свідомості" (за П.Я.Гальперіним). Оскільки мислення за змістом є універсальним для всіх мов, зазначені мовленнєві ситуації пред'являються рідною мовою.

Такий підхід до формування граматичних навичок пояснює зміст навчального матеріалу і організацію навчального процесу. Так, мовний матеріал подається за принципом його системно-семантичної організації, тобто організації граматичних одиниць у певній мікросистемі, засвоєння якої відбувається у послідовності "від значення до форми". Відбір мовного матеріалу здійснювався при цьому за принципом необхідного і достатньо повного граматичного знання, що означає включення до конкретної мікросистеми практично всіх нормативних граматичних явищ. При цьому навчальний процес будується на засадах теорії поетапного формування розумових дій та понять і так званого третього типу навчання, розроблених школою П.Я.Гальперіна.

Сутність третього типу навчання полягає в тому, що побудування орієнтуючої основи дії (ООД) відбувається шляхом виділення і фіксації таких логічних і специфічних операцій мислення, які забезпечують установлення внутрішніх, суттєвих властивостей і відносин об'єкта засвоєння. Це означає, що, хоч кожна з названих вище дій має свою особисту систему орієнтирів (модель об'єкта та модель дії), їх виявлення, матеріалізація та засвоєння у всіх випадках спирається на логічні форми організації розумової діяльності студентів.

Принципово важливим моментом при побудуванні ООД є спосіб, яким воно здійснюється. Найбільш ефективним методом пояснення дидактика вважає проблемний виклад, зокрема таку його форму, як "евристична бесіда". Її сутність полягає у серії заздалегідь продуманих взаємопов'язаних запитань, які ставить викладач перед студентами, i кожне з яких є кроком на шляху вирішення проблеми [9]. Дидактично цінним результатом "евристичної бесіди" є активізація розумово-пізнавальної діяльності студентів, формування у них пізнавального інтересу.

Засвоєння кожної розумової дії здійснюється в процесі її поетапної інтеріоризації - від матеріалізованої форми (з опорою на ООД) до форми у думці.

Отже, вивчення певної граматичної мікросистеми постає перед студентом як виконання розумових дій двох видів, спрямованих на оволодіння "планом значень" і "планом вираження" граматичних одиниць, що входять до даної мікросистеми. Оволодіння планом значень граматичних одиниць відбувається у процесі встановлення відповідності між об'єктивними поняттєвими категоріями і граматичними значеннями іншомовних одиниць, що їх виражають. Оволодіння планом вираження здійснюється під час співвіднесення виділених граматичних значень з їх формальними засобами вираження.

Другу сторону мовленнєвого комунікаційного процесу становить, як відомо, рецепція чужої думки. Оскільки в основі розуміння повідомлення під час читання або слухання лежить механізм декодування лексико-граматичної інформації, формування відповідних мовленнєвих навичок потребує оволодіння діями розпізнавання та співвіднесення форми конкретної мовної одиниці з її значенням, у результаті чого (враховуючи контекст) стає можливим одержання змістовної інформації.

Після досягнення належного ступеня сформованості кожної розумової дії можна переходити до опрацювання граматичних одиниць у комунікативно-спрямованих вправах у тому чи іншому виді мовленнєвої діяльності - читанні, говорінні тощо. Така послідовність навчальних дій становить завершений методичний цикл, здійснення якого забезпечує повноцінне оволодіння граматичною мікросистемою.

Даний посібник складається із вступної частини та двох циклів. Мета вступної частини полягає у формуванні у студентів поняття про речення та його компоненти. Перший цикл присвячено формуванню навичок утворення та розуміння висловлювань, які передають поняття володіння об'єктом, існування, місця або часу перебування, характеристики та номінації предмета / особи / явища / події. Включення названих понять до складу однієї мікросистеми пояснюється як близькістю між собою одних з них, так i випадками омонімії мовних засобів у рідній мові при вираженні інших, змішування яких призводить до грубих помилок у процесі мовлення.

На першому етапі циклу студенти вчаться встановлювати зазначені поняття i співвідносити їх з адекватним типом англійського присудка, який подається на цьому етапі у вихідній формі (інфінітиві).

Оскільки формування будь-якої розумової дії, за даними психологів, проходить кілька етапів ("матеріалізованої" форми, у "зовнішній мові", у формі "внутрішньої мови", "думки"), кожний з них має вигляд окремої вправи з відповідною інструкцією.

Метою першої вправи є побудування орієнтуючої основи дії - тобто такої системи орієнтирів, яка б повною мiрою розкривала сутність об'єкта засвоєння, з одного боку, i послідовність розумових операцій - з іншого ("модель об'єкта" та "модель дії"). Завданням викладача при виконанні студентами першої вправи є "підведення" їх до "самостійного" відкриття ООД, насамперед допомагаючи усвідомити смисл кожного висловлювання. Виведена таким чином ООД зовнішньо фіксується у вигляді таблиці 1¹.

Засвоєння дії відбувається в процесі виконання подальших вправ - спочатку спираючись на таблицю (вправа 2), потім без допоміжних засобів, але з поясненням уголос операцій, що виконуються (вправа 3), далі – у формі "внутрішньої мови" (вправа 4) i, нарешті, у формі "думки", коли виголошується лише кінцевий результат виконаної розумової діяльності (вправа 5).

Оволодіння "планом вираження" граматичних одиниць здійснюється на другому етапі циклу. Через значний обсяг мовного матеріалу його подання при побудуванні ООД розподілено на три вправи - 1,2,3 – згідно з типом англійського присудка¹. Засвоєння виведеної ООД (таблиця 2) відбувається у вправах 5, 6, 7, 8. Безпомилкове виконання студентами восьмої вправи свідчить про достатній рівень оволодіння даною мікросистемою граматичних одиниць.

На третьому етапі першого циклу студенти опановують заперечні способи вираження вказаних понять. Побудування відповідної ООД (таблиця 3) здійснюється у процесі виконання вправ 1-6, а її засвоєння - у вправах 7-10. З огляду на деякі особливості, притаманні заперечним формам, доцільно виконати i суто мовні вправи 11-14.

Утворення питальних речень розглядається на четвертому етапі. Студенти засвоюють будову загального запитання i коротких відповідей на нього, а також знайомляться зi спеціальними запитаннями.

Завершується формування навичок утворення граматичних структур на п'ятому етапі – у вправах, які моделюють реальну усну комунікацію.

Шостий етап присвячено формуванню навичок сприйняття засвоєної граматичної мікросистеми в друкованому тексті. Завдяки засвоєному раніше "плану значень", ООД сприйняття граматичних структур у реченні має вигляд інструкції, яка визначає лише послідовність операцій (таблиця 5). Сам процес формування навичок відбувається шляхом виконання вправ 3-6 i закінчується читанням без перекладу навчальних текстів, які містять засвоєні граматичні явища, з контролем розуміння прочитаного (вправи 7, 8).

З метою підтримання інтересу до предмету навчальної діяльності роботу на перших чотирьох етапах доцільно проводити у мікрогрупах. Зокрема, виконання дії у "матеріалізованій" формі, тобто з опорою на таблицю, схему тощо, а також у формі "зовнішньої мови", коли пояснюються виконувані операції, рекомендується здійснювати у тріадах ("трійках"). Метою роботи кожної тріади є пошук вирішення навчальної задачі. При цьому більш слабкий студент призначається відповідальним за кінцеву експлікацію результату, отже сильніші партнери "вимушені" допомагати йому під час спільної розумової діяльності. Оцінка роботи тріади може мати форму змагання: за правильне вирішення кожної навчальної задачі (висловлювання) мікрогрупа одержує 1 бал; виграє трійка, яка одержала при виконанні вправи більшу кількість балів.

Тi вправи, де дія має форму "внутрішньої мови", краще виконувати у парах. Кожний студент виконує завдання індивідуально, записуючи відповіді у зошит. Після закінчення роботи студенти, що складають пару, обмінюються зошитами i здійснюють взаємну перевірку, при якій має місце активний обмін думками, зіставлення різних точок зору на предмет діяльності.

Дія, яка має "згорнуту" форму, виконується під час фронтальної роботи: кожен студент повинен вміти зразу виголосити результат здійсненої розумової діяльності. У разі труднощів або помилкової відповіді він має "розгорнути" дію, знайти помилку i виправити її самостійно.

Другий цикл посібника складається з двох частин. У першій частині розглядаються так звані особові, безособові, неозначено-особові речення. Їх вивчення тут обмежується опануванням дії утворення зазначених типів речення¹. В "модель об'єкта" включаються логічне поняття суб'єкта дії (або власника, носія ознаки / якості / стану) і граматичне поняття підмета. "Модель дії" передбачає аналіз об'єктивної реальності з точки зору наявності / відсутності суб'єкта в заданих мовленнєвих ситуаціях (реченнях) і встановлення відповідності між суб'єктом та англійським підметом (вправи 1-3). Виведена таким чином ООД фіксується у вигляді таблиці 6. Засвоєння дії здійснюється в процесі виконання вправ 5 - 10.

У другій частині другого циклу вивчається система часових форм англійського дієслова. Оскільки морфологічне знання набуває системності завдяки граматичним категоріям [5], до "моделі об'єкта" засвоєння увійшли граматичні категорії часу, часової віднесеності, виду дії та відповідні їм родові категорії (Present / Past / Future для категорії часу, Non Perfect / Perfect для категорії часової віднесеності, Non Continuous / Continuous для категорії виду)².

Ця частина складається з шести етапів, кожний з яких має принципово таку ж будову, як i етапи першого циклу, але з деякими відмінностями. Зокрема, оскільки вивчення заперечних і питальних речень (третій та четвертий етапи) не потребує спеціального опанування плану значень цих граматичних структур, відповідні ООД у вигляді інструкцій та таблиць подаються в готовій формі, а засвоєння дій здійснюється зразу на рівні "внутрішньої мови" й у формі "думки". Крім того, четвертий етап доповнено розділовими та альтернативними запитаннями, а до шостого етапу увійшли складні речення.

Більшість вправ посібника забезпечені ключами i можуть виконуватись студентами під час самостійної роботи.

Автор виражає щиру подяку Е.Петерсону за редагування англомовної частини посібника і створення фонозапису навчального матеріалу, включеного до розділу "Усні комунікативні вправи".