- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Пояснювальна записка
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Опис дисципліни «безпека життєдіяльності»
- •2. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •3. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •Критерії оцінювання самостійної роботи
- •Методичні вказівки для самостійного опрацювання тем Тема: Біоритми, їх значення для безпеки людини Фізіологічні основи життєдіяяьності людини.
- •І. Дайте визначення поняттям:
- •II. Продовжіть фразу:
- •III. Виконайте тестові завдання: Визначте, як поділяються небезпеки
- •IV. Виконайте тестове завдання:
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •Для формування вмінь необхідно знати:
- •Після вивчення матеріалу теми, треба вміти:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Виконати
- •Практичне заняття № 3. Тема: опіки, ураження електричним струмом, утоплення, перша медична допомога.
- •Практичне заняття № 4.
- •Практична робота
- •Виявлення радіаційної обстановки проводиться такими методами, як:
- •Прогнозування;
- •За даними розвідки (моніторингу). А. Прогнозування
- •«Йодний», що триває 1,5—2 місяці;
- •«Цезієвий» — який може тривати довгі роки.
- •Зараження місцевості.
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Виписка із Журналу обліку
- •Розглянемо іншу ситуацію, коли не відомо час вибуху.
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації на місцевості (год., хв.)
- •Після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Практичне заняття № 5. Оцінка хімічної обстановки у зоні лиха
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •2. Для обвалованих ємностей зі сдор глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
- •Прилади хімічного контролю та принципи оцінки хім. Обстановки. Способи знезараження.
- •План проведення заняття:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Форма звіту
- •Методичні матеріали Прилади хімічної розвідки і контролю зараження:
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Тема: захисні споруди, та їх оцінка”
- •Підсумкова таблиця
- •Методика виконання роботи
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •Підсумкова таблиця
- •4. Загальні висновки.
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
- •Вбудоване протирадіаційне укриття о кремо розташоване пру
- •Тема 23. „Організація робіт зі знезаражування” є однією з найважливіших тем дисципліни.
- •Поняття про дегазацію, дезактивацію та дезинфекцію
- •Начальник сзт
- •Практична робота № 7. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
2. Для обвалованих ємностей зі сдор глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
Таблиця 10.4. Середня швидкість перенесення хмари W, зараженої СДОР, м/с
Швидкість вітру, м/с |
Інверсія |
Ізотермія |
Конвекція |
|||
R<10 |
R>10 |
R<10 |
R>10 |
R<10 |
R>10 |
|
1 |
2 |
2,2 |
1,5 |
3 |
1,5 |
1,8 |
2 |
4 |
4,5 |
3 |
4 |
3 |
3,5 |
3 |
6 |
7 |
4,5 |
6 |
4,5 |
5 |
4 |
- |
- |
6 |
8 |
- |
- |
5 |
- |
- |
7,5 |
10 |
- |
- |
6 |
- |
- |
9 |
12 |
- |
- |
Примітка до таблиці 10.4. Інверсія і конвекція за швидкості вітру понад 3 м/с спостерігається рідко.
L або R – відстань від місця розлиття СДОР до об’єкта, км.
Додаток 6
Таблиця 10.5. Час випаровування деяких СДОР, год. (швидкість вітру 1 м/с)
-
СДОР
Вид сховища
Не обваловане
Обваловане
Хлор
1,3
22
Фосген
1,4
23
Аміак
1,2
20
Сірчистий ангідрид
1,3
20
Сірководень
1
19
Примітка до табл.10.5: Для швидкості вітру понад ту, яку вказано в табл. 10.5 (10.4), застосовують поправочний коефіцієнт з такими значеннями:
-
Швидкість вітру V, м/с
1
2
3
4
5
6
Поправочний коефіцієнт
1
0,7
0,55
0,43
0,37
0,32
Додаток 7
Таблиця 10.6. Можливі втрати співробітників і населення від СДОР
в осередку ураження, %
Умови перебування людей |
Забезпеченість людей протигазами, % |
|||||||||
0,0 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
|
На відкритій місцевості |
90-100 |
75 |
65 |
58 |
50 |
40 |
35 |
25 |
18 |
10 |
У приміщеннях та укриттях |
50 |
40 |
35 |
30 |
27 |
22 |
18 |
14 |
9 |
4 |
Примітка до табл.10.6: Орієнтовна структура ураження людей у зоні лиха, %:
легкий ступінь – 25;
середній і тяжкий – 40;
загиблі –35.
Параметри зони хімічного зараження місцевості,
що утворюється з причин викиду СДОР
Зона хімічного зараження Осередок хімічного ураження
Г - глибина, Ш – ширина, Sзхз – площа зони хімічного зараження ,
R – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкту, оу - осередок ураження.
Розміри зони хімічного зараження залежать від багатьох факторів, а саме:
-
типу і кількості СДОР, що викинуто під час аварії;
-
умов зберігання СДОР, (обвалована, не обвалована);
-
ступеню вертикальної стійкості повітря, (інверсія, ізотермія, конвекція);
-
швидкості вітру у приземному шарі повітря;
-
стану місцевості (місцевість відкрита, напівзакрита, закрита).