Технічні характеристики кисневого компресора

Показники	Компресори
	КН-4	КН-4Р
Продуктивність приведення до нормальних умов при тиску на вході 70 кгс/см^2 і ступеня стискання 2 л/хв. Тиск на вході, кгс/см^2 Максимальний тиск на виході, кгс/см^2 Максимальний ступінь стиснення Можлива кількість одночасного заряджання малолітражних балонів, шт. Можлива кількість під’єднання транспортних балонів, шт. Змащування Маса комплекту Привід	90 150-20 200 2 2 4 водогліцерінов. суміш 50×50 110 Електр. двигун 220/380 1 кВт	20 150-20 200 2 2 4 водогліцерінов. суміш 50×50 60 ручний

У комплект компресора входять:

клапанна коробка – 2 шт.; циліндр – 2 шт.; шток; важіль-розвилка; манометр – 2 шт.; рукоятка – 2 шт.;

всмоктуючий трубопровід; нагнітаючий трубопровід; приймальна зірка; змійовик; дерев’яна основа; вентиль колектора.

Робота компресора

Кисневий компресор діє таким чином: кисень з транспортних балонів по змійовику поступає в приймальну зірку компресора, звідти по всмоктуючому трубопроводу через всмоктуючі клапани в його циліндри. В циліндрах компресора кисень стискується рухомим штоком до певного тиску і при цьому всмоктуючі клапани закриваються а нагнітаючі відкриваються. Тоді стиснутий в циліндрах кисень через відкриті нагнітаючі клапани проходить у вентиль-колектор. До вентиля-колектора приєднані малолітражні балони дихальних апаратів, які наповнюються киснем до 200 кгс/см². Кисневим компресором можливо збільшити тиск стиснутого кисню у малолітражних балонах у 2 рази в порівнянні з транспортним балоном.

Організація водолазних спусків

Командиру спуску (командиру відділення) підпорядковуються водолази, які спускаються. та особовий склад, який забезпечує водолазний спуск.

Командир спуску (командир відділення) відповідає за: організацію проведення водолазного спуску; дотримання правил безпеки; безпеку водолазів, що спускаються, протягом всього періоду водолазного спуску.

Командир спуску (командир відділення) зобов’язаний:

з’ясувати поставлене завдання та визначити порядок його виконання;

провести інструктаж водолазів та осіб, які забезпечують водолазні спуски й довести до них:

а) план водолазних спусків;

б) розподіл обов’язків між водолазами та особами, які

забезпечують водолазні спуски;

в) послідовність спуску водолазів;

г) завдання кожному водолазу та спосіб його виконання;

д) заходи безпеки під час водолазних спусків та під час

виконання водолазних робіт;

е) інші необхідні відомості;

шляхом контрольного опитування переконатися у знанні водолазом та особами, які забезпечують водолазні спуски, своїх обов’язків та правил безпеки;

усунути від водолазних спусків та заміни осіб, які не знають своїх обов’язків, водолазного спорядження, обладнання та заходів безпеки;

особисто впевнитися в якісному проведенні робочої перевірки водолазного спорядження водолазом, що спускається і страхує та засобів забезпечення водолазних спусків;

знати наявність повітря, вживати заходів для поповнення його запасів до повної норми;

впевнитися, що попереджувальні сигнали підняті;

керувати або брати участь в одяганні водолаза, який спускається;

особисто впевнитися в герметичності водолаза, який спускається;

керувати діями працюючого водолаза під водою, а також особами, які забезпечують водолазні спуски, стежити за вірністю виконання ними своїх обов’язків;

вимагати виконання заходів безпеки водолазом, який працює під водою;

при виникненні аварійної ситуації діяти по її запобіганню та ліквідації, керуючись вимогами, які викладенні в переліку типових дій та залежно від обставин;

після виконання завдання працюючим водолазом дати дозвіл на вихід та почати підйом на поверхню у вибраному режиму декомпресії;

у випадку виникнення професійного захворювання у водолаза, який спускається, керувати його лікуванням в барокамері за вибраним лікувальним режимом до прибуття лікаря спецфізіолога;

після виходу водолаза на поверхню керувати його роздяганням та приведенням водолазної техніки в готовність до її використання;

вести водолазну документацію.

Для проведення водолазних спусків комплектується водолазна станція.

Водолазні станції можуть розміщуватися: на березі, в спеціально обладнаному приміщенні або на ділянці, на спеціально обладнаному автомобілі, на човнах або на інших плаваючих засобах, в лабораторіях, на навчальних полігонах, на льоду тощо.

При спусках на глибини до 20 м на водолазній станції повинно бути не менше 3 водолазів, при спусках до 45 м – 4 водолази, при спусках до 60 м – не менше 5 водолазів.

На водолазній станції, яка укомплектована 3 водолазами, 2 водолази повинні мати допуск до керування водолазними спусками. Один з яких назначається командиром станції. Командир станції (командир відділення) виконує обов’язки командира спуску.

Під час спуску під воду командира водолазної станції обов’язки командира спуску виконує допущенний до командування спусками водолаз.

Перед кожним спуском проводиться перерозподіл обов’язків між водолазами: перший призначається для спуску (працюючий водолаз), другий – на сигнальний кінець (водолаз, що забезпечує) та третій на телефонну станцію та подачу повітря, він же є водолазом, який страхує.

Під час спусків у вентиляційному спорядженні з подачею повітря ручними трициліндровими водолазними помпами призначаються качальщики з розрахунку:

три качальщики при спусках на глибину до 6 м;

чотири качальщики при спусках на гибину від 6 м до 12 м;

при глибині спуску 12-20 м застосовують дві спарені помпи, на які призначають по чотири качальщика на кожну помпу;

при спусках на глибину більше 20 м подача повітря повинна проводитися компресором.

Перерозподіл обов’язків між водолазами та особами, які забезпечують водолазний спуск, при спусках на глибину більш ніж 20 м проводиться у відповідності з планом проведення водолазних спусків та інструкціями, які розробляються стосовно конкретного водолазного спорядження.

174