- •2) Загальна характеристика змін у господарстві
- •4)Зміни в характері праці та організації виробництва
- •5)Зміни у соціальному та політичному житті;
- •6)Розвиток духовної сфери суспільства
- •7) Традиційні й західноєвропейські цивілізації
- •§1Велика Французька революція к. XviiIст.
- •§2 Діяльність Законодавчих зборів
§1Велика Французька революція к. XviiIст.
Причини та передумови:
1.Криза французького абсолютизму. А)Абсолютна монархія не контролювала витрати уряду. Б)Збереження станового поділу суспільства, дворянство та духовенство становило нижче 4%, а мали всі права, привілеї і дуже мало обов’язків. В)Генеральні штати не збирали 175р., 1789р. Були скликані для затвердження нових податків. Г)Фінанс. могутність мала буржуазія (3 стан) але вона немала доступу до влади.
Д) У королівської династії не було спадкоємців. 2. Економічні причини.
А)Зберігся середньовічний поділ на графства та герцогства із зберіганням митних кордонів; Різна у мірах ваги, довжини та монет. Б) розвиток мануфактур не підтримувався державою. І розвивався лише у великих містах:Париж, Леон, Бордон. 3.Зовнішня причина. А) Франція програвала на міжнародній арені Англії. | Франція-Абсолютна монархія; ознаки: 1)Ніким і нічим не обмежена влада монарха.2)Відмова монарха від скликання станово-представницьких установ. 3)Опора монарха на розгалужений бюрократичний апарат і армію. 4)Церква інтегрувалася до державної системи й підкорялася монархові. 5) Абсолютизм обґрунтовувала теорія божественної природи влади монрха. Генеральні штати-станово-представницький орган влади у Франції (1302-1789р), що складався з депутатів від духовенства, дворянства й 3-го стану. Скликався для збору податків. Передумовою до здійснення революції стало у Франції існування просвітителів.
Просвітництво – ідейна течія та суспільних рух д.п. XVII-XVIIIст . у країнах Європи й Америки, який формував ідеологію низки революцій, особливо у Франції. Діячі Просвітництва боролися:1)-за встановлення «царства розуму», заснованого на «природній рівності». 2)- за політичну свободу й громадянську рівність. 3)-за поширення знань у народі. Д.Дідро, Жан д’Аламбер-Видали «Енциклопедію, або Тлумачний словник наук, мистецтв в ремесел». Вольтер: засуджував абсолютизм, прихильник конституційної монархії, за свободи й рівності всіх людей у правах, проти привілеїв духовенства і дворянства, релігія – гарант ладу у суспільстві. Шарль Монтеск’є: 3 форми дер. правління: деспотія, монархія, республіка, за конституційну монархію англ. зразка з двопалатним парламентом і поділом влади на законодавчу, виконавчу й судову гілки. Надання гарантій приватної власності, особистої свободи, відокремлення церкви від держави. Жан Жак Руссо: виступав проти монархії, феодальних порядків, соціальної нерівності, станового егоїзму. Довів, що нищаться криються в приватній власності, за демократичну республіку, ідеал-суспільство самостійних селян, ремісників і торговців, беж розкоші багатіїв і бідування незаможних., свобода , рівність, права на життя й щастя. Історична заслуга просвітителів:1) віра у всесилля розуму й самовдосконалення. 2)Видання енциклопедії. 3) краща організація суспільства (конституційна монархія) 4)утвердження гуманізму. 5) захист й дотримання основних свобод людини 6) досягнення економічного й соціального добробуту.7)розвиток наук Причини та початок Французької революції. Революція-якісний стирбок, корінна зміна в розвитку яких-небудь явищ природи, суспільства або свідомості. Соціальна революція-переворот у житті суспільства, що спричиняє ліквідацію старого суспільного ладу й утвердження нового. Основні причини революції у Франції: 1) Феодально-абсолютистський лад і підтримуваний ним «старий порядок» гальмували соціальний, економічний і політичний розвиток країни. 2)Протиріччя між третім станом (абсолютною більшістю населення країни) і пануючим привілейованими станами-дворянством і духовенством.
3) Банкрутство держави, нездатність влади сплатити величезні внутрішні і зовнішні борги, різке зростання соціальної напруженості в суспільстві.
17 червня 1789р-проголошення національних зборів. 9 липня 1789р.-3 стан проголосив себе Установчими зборами, з метою установити нову владу на основі конституції. 14.07 1789р.-взяття Бастилії.4.08-прийнятта Установчими зборами декретів. 26.08-прийняття «Декларації про…» 3.09.1791-прийняття Конституції. 1.10-початок роботи Законодавчих зборів. Прийняття «Декларації прав людини і громадянина» 26 серпня 1789р.-Прийнято Установчими зборами. 1)Люди від народження вільні і рівні в правах. 2)Свобода слова, думки, вибору. 3) Верховенство закону, народовладдя. Декрети:1) декрети про громадянський устрій церкви. 2) декрет про скасування розподілу на стани, дворянські герби й титули (відміна феодального ладу) Прийняття Установчими зборами Конституції Франції. Затверджено з вересня 1791р.
Вступ «Декларація прав…», конституційна монархія як форма дер. правління. Розвиток революції в 1789-1791р.
Якобінський клуб «ліві» |
«Товариство друзів конституції» Прихильники революційних перетворень від помірних (Мірабо, Сієйес) «Жирондисти»(Жак П’єр Бріссо, П’ер Верньо) до радикальних (Робесп’єр, Мартат) «Монтаньяри» (Максиміліан Робесп’єр, Жан Поль Марат.) |
Клуб кордельєрів |
«Товариство друзів прав людини і громадянина». Повалення монархії і встановлення республіки |
Клуб фельянів «Праві» |
Інтереси буржуазії. Конституційна монархія. Виступали за примирення з Бурбонами. |
Закони Установчих зборів. 1)адм. сфера1789р. скасування провінцій і губернаторства, перерозподіл на 83 департаменти з самоврядуванням, на чолі директорії. Містам самоврядування, на чолі комуни. 2) політ сфера Виборчим правом володіли «активні» (З 25млн.-4,5). Король-голова виконавчої влади,але заборона на війну і мир,а закони приймали Установчі. 3)економ. сфера Уряд не втручається у виробничу діяльність, вільна торгівля, єдина система оподаткування, ліквідація внутр. митних зборів, ввізні мита збільшилися, церковні землі пущено в продаж для погашення боргу. 4) соц. сфера Заборона страйків і створення союзів найм. Роб.,декрет про громадянський устрій церкви(скасовувалась десятина), скасовувався поділ на стани, громадська реєстрація актів народження й громадянський шлюб.