Послідовність виконання роботи

1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, а також методичні рекомендації до виконання практичної роботи ознайомитися з:

а) загальними відомостями про шуми та звукоізоляцію і звукопоглинання;

б) методами розрахунку звукоізоляційних пристроїв.

2. Відповідно до одержаних від викладача індивідуальних завдань виконати розрахунки звукоізоляційних пристроїв

3. Скласти письмовий звіт про виконану роботу.

Матеріальне оснащення

1. Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.

2. Навчально-методична література, довідники, стандарти

3. Калькулятор

Зміст звіту

1. Назва і мета роботи.

2. Результати розрахунків.

3. Висновки

Контрольні питання

1. Що таке шум? Наведіть його фізичні характеристики.

2. Що таке звуковий тиск та інтенсивність звукової енергії?

3. Як впливає шум на організм людини? Як здійснюється нормування та вимірювання шуму?

4. Які нормативні акти визначають допустимі рівні звукового тиску і звуку? Які межі цих допусків?

5. Засоби та заходи захисту від впливу шуму.

6. Які існують методи розрахунку звукоізоляції і звукопоглонання?

7. Як визначається сумарний рівень кількох джерел звуку?

8. Що таке еквівалентний рівень шуму і як він визначається?

9. Як визначається потрібне зниження рівня шуму?

Література

1. Батлук В.А. Охорона праці: Навч. посібник /В.А. Батлук, М.П. Кулик, Р.А. Яцюк. –Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 360 с

2. Гандзюк М.П. Основи охорони праці: Підручник / М.П. Гандзюк, Є.П. Желібо, М.О. Халімовський. За ред.. М.Л. Гандзюка. – К.: Каравела, 2008, - 384 с.

Практична робота № 5

ЕКРАНУВАННЯ ДЖЕРЕЛ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ

ВИПРОМІНЮВАНЬ

Мета роботи:

1. Ознайомлення з загальними відомостями про джерела електромагнітних випромінювань ті їх екранування.

2. Ознайомлення з методами розрахунку інтенсивності електромагнітних полів і параметрів захисних екрануючих пристроїв.

2. Набуття практичних навичок розрахунку параметрів екранування електромагнітних випромінювань

Теоретичні відомості

1.Загальні відомості

Джерелами випромінювання електромагнітної енергії радіочастотного діапазону є різноманітні установки. Це потужні телевізійні та радіостанції, радіолокаційні пристрої та промислові установки високочастотного нагріву і, нарешті, вимірювальні, контрольні й лабораторні прилади різного призначення та монітори. Джерелами випромінювання можуть бути також будь-які елементи високочастотного ланцюга.

Електромагнітні поля (ЕМП) можуть негативно впливати на організм людини. Первинним проявом дії електромагнітної енергії є нагрів, який може призвести до змін і навіть пошкодження тканин і органів. Нагрів особливо небезпечний для органів зі слабкою терморегуляцією й у складі яких багато води (мозок, очі, нирки, сім'яні залози). Коливання надвисоких частот викликають також помутніння кришталика ока.

ЕМП характеризується довжиною хвилі λ (м), або частотою коливаньf (Гц):

λ _{= c t = c/f} , (1)

де с = 3·10⁸ м/с — швидкість поширення радіохвиль; t — період коливань, с

Робочі місця обслуговуючого персоналу можуть опинитись у таких зонах ЕМП: ближній, проміжній і дальній — залежно від частоти поля, параметрів випромінюваль­ної системи та відстані від джерела випромінювання до робочого місця.

При ізотропному (всенаправленому) випромінюванні ближня зона (зона індукції) поширюється на відстань, м:

_{r бл.з ≤} λ_/2π (2)

дальня зона (хвильова зона) починається на відстанях _{r бл.з >} λ

При напрямленому випромінюванні:

_{r бл.з ≤ d}²_{/4λ (3)}

_{r бл.з ≥ d}²_{/λ, (4)}

де d- діаметр відбивача антени, м.

Змінне ЕМП є сукупністю двох взаємопов'язаних змінних полів - електричного і магнітного, які характеризуються відповідними векторами напруженості Е (В/м) і Н (А/м). Між ними при поширенні ЕМП у повітрі у дальній зоні існує співвідношення:

Е = 377 Н (5)

де 377 — коефіцієнт пропорційності, В/А; а у середовищі, яке є електропровідним:

(6)

де ω — кругова частота електромагнітних коливань (ω = 2 π f ), рад/с; μ — магнітна проникність середовища, Гн/м; ν - питома електропровідність, См/м (См = 1/Ом); k - коефіцієнт затухання (; z — глибина проникнення ЕМП в екран, мм.

У ближній зоні, в якій ще не сформувалась електромагнітна хвиля, електричне і магнітне поля незалежні одне від одного. Тому згідно з ГОСТ 12.1.006-84 у діапазоні частот 60кГц …300МГц ЕМП оцінюються напруженістю електричної і магнітної складових поля, а у діапазоні частот 300 МГц…300 ГГц - густиною потоку енергії (ГПЕ). За електричною складовою напруженість ЕМП не повинна перевищувати 50 В/м - для частот 60 кГц…3 МГц; 20 В/м - для частот 3…30 МГц; 10 В/м - для частот 30…50 МГц; 5 В/м - для частот 50…300 МГц; за магнітною складовою: 5 А/м - для частот 60 кГц…1,5 МГц, 0,3 А/м - для частот 30…300 МГц.

Граничнодопустимий рівень (ГДР) густини потоку енергії ЕМП (Вт/м2) у діапазоні частот 300 МГц … 300 ГГц визначають за формулою:

_{ГПЕГДР = Е НГДР / Т, (7)}

де ЕН_ГДР — нормативне значення енергетичного навантаження за робочий день (2 Вт· год/м²); Т — час перебування у зоні опромінення за робочу зміну, год; при цьому максимальне значення ГПЕ_ГДР не повинне перевищувати 10Вт/м².

Для захисту персоналу від шкідливої дії ЕМП використовують: зменшення потужності випромінювання, екранування (джерела ЕМП чи робочого місця), відда­лення робочого місця на безпечну відстань, зменшення часу перебування у небезпечній зоні, застосування засобів індивідуального захисту та інші заходи.