Наприклад сплав свинцю та стибію. Після кристалізації цей сплав складається з кристалітів чистих компонентів: стибію та свинцю, які зберігають свої комірки.

Евтектикою (від грецьк. -легкоплавкий) називають механічну су-

міш, складові якої одночасно кристалізуються з розплаву чи розчину.

Евтектичний сплав порівняно з компонентами має найнижчу температуру плавлення. Наприклад, сплав свинцю (87%) і стибію (13%) плавиться за температури 246°С, тоді як компоненти свинець та стибій - за температури відповідно 327 і 630°С. Прикладом евтектичних сплавів є перліт і ледебурит (див. § 19.1.3). Механічні суміші мають добрі ливарні властивості.

Структурні складові сплавів (кристаліти чистих металів, твердих розчинів і хімічних сполук) добре видно за допомогою металографічного

мікроскопа при збільшенні від 50 до 2000 разів.

Поліморфізмом (від грецьк., що означає різноманітний) називають здатність деяких металів змінювати свою кристалеву будову, тобто тип комірки, залежно від температури. Таких металів є понад 30 (кобальт, залізо, титан та ін.).

Перехід металу від однієї модифікації з однієї (лат. «тоdificatio- видозміна) називають поліморфним перетворенням.

Поліморфні модифікації позначають літерами грецького алфавіту (альфа), (бета), у (гамма), 8 (дельта), які ставлять перед назвою металів, наприклад, а-залізо (а-Fе), або додають до їх символів Fea. При цьому літерою а називають ті модифікації, які існують до темпе­ратури першого поліморфного перетворення; в (бета) -до температури другого тощо. Наприклад, залізо має три модифікації: Fеа, Fеу, Fеb (рис. 23). До температури 911°С залізо має к.о.ц. комірку; його називають альфа-залізом (Fea). За температури 911°С комірка заліза змінюється з к.о.ц. на к.г.ц. Таке залізо називають гамма-залізом (Fеу). За температури 1392°С к.г.ц. комірка знову перетворюється на к.о.ц., яка зберігається до температури плавлення - 1539°С. Таке залізо називають дельта-залізом (Ре&).

Разом із зміною комірки металу змінюються його об'єм і властивості:

• пластичність;

• здатність розчиняти в собі інші елементи в різній кількості тощо.

Напр., у альфа-залізі (Fea), яке має к.о.ц. комірку розчиняється до 0,02% вуглецю, в той час, як у гамма-залізі (Fey), яке має к.г.ц. комірку розчиняється аж до 2,14%.

Перехід металу з однієї модифікації в іншу відбувається за сталої температури, яку називають температурою поліморфного перетворення або критичною точкою.

Залізо має дві температури поліморфного перетворення: перша - 911, друга - 1392°С.

Поліморфізм має велике практичне значення. Він лежить в основі термічної та хеміко-термічної обробки металів і сплавів, використовується в процесі легування металів і сплавів та під час оброблення тиском.

Анізотропією називають зміну властивостей металу чи сплаву залежно від напряму його дослідження.

На заштрихованих площинах рис. 21 бачимо, що в різних площинах кристалевої комірки число атомів і відстань між ними різні. Відповідно і властивості цих металів у різних напрямках також відрізнятимуться. Якщо взяти великий кристаліт, вирощений спеціальним способом вирізати з нього кілька однакових за розміром, але по-різному орієнтованих зразків і визначити їх властивості (наприклад, міцність), то іноді спостерігається значна їх відмінність. Наприклад, у процесі випробування зразків, виготовлених із монокристалу міді, відносне видовження змінювалося від 10 до 50% для різних зразків.

Метали, які затверділи за звичайних умов, складаються із безлічі кристалітів, по-різному орієнтованих один до одного. Тому властивості полікристалітних металів у різних напрямах приблизно однакові.

Якщо полікристалітні метали обробляти тиском (вальцюванням, волочінням тощо), то кристаліти орієнтуються в напрямі дії сили, і тоді властивості металу вздовж і поперек утворених кристалітів будуть різними.