Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Політологія як наука про політику. Особливості політології як навчальної дисципліни. Відмінності в розумінні політології як навчальної дисципліни. Західні та пострадянські підходи до розуміння політичної науки. Місце політології серед інших наук. Політологія у системі наук про суспільство. Диференціація політичних досліджень на сучасному етапі. Політична думка, політична філософія, політологія: спільне та відмінне. Об’єкт дослідження політології. Предмет політології як науки. Сукупність проблем досліджуваних політологією. Розширення предметного поля політології у ХХ на початку ХХІ століть. Основні розділи політології на сучасному етапі. Методологічна база політичної науки. Методи політології: загальнонаукові, загальнологічні, методи емпіричних досліджень. Категорії політології: центральні, функціональні, структурні, розвитку. Закони та принципи політології. Теоретичний та емпіричний рівні політологічного знання. Основні функції політології: описова, методологічна, теоретико-пізнавальна, світоглядна, регулятивна, функція прогнозу, аксеологічна. Мета політичної науки. Основні завдання політології. Практичне значення вивчення політології.

Тема 2. Політика як соціальне явище

Історія визначення поняття “політика”, її сутнісних ознак. Загальна еволюція концепції політики як соціального явища (Арістотель, Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, К. Маркс, М.Вебер, Т. Парсонс).

Економічні, соціальні, духовні детермінанти політики. Поняття соціального інтересу. Визначення і здійснення всезагальних інтересів як важлива передумова збереження цілісності диференційованого суспільства, порядку, взаємодії індивідів і спільнот між собою. Суб’єкти і об’єкти політики.

Політика як спосіб соціальної взаємодії. Політика як використання владних ресурсів. Політика як механізм регулювання соціальних відносин. Політика як механізм розподілу та перерозподілу суспільних ресурсів.

Основні функції політики: визначення цілей суспільного розвитку, збереження стабільності соціуму, розподіл ресурсів, управління і регулювання суспільних процесів, соціалізація особи. Політика насильства і примусу. Правова і соціально-спрямована політика. Ознаки і принципи сучасного цивілізованого політичного процесу. Політика як мистецтво можливого суб'єктивно бажаного і здійснення об’єктивно необхідного. Структура політики. Проблема типологізації політики.

Тема 3. Еволюція світової політичної думки

Місце політики в стародавніх міфах. Політична думка країн Стародавнього Сходу: Індія, Китай, Єгипет. Особливості соціально-політичної організації давньогрецького міста-поліса та її вплив на формування політичної філософії. Політична філософія давньої Греції у досократівський період. Політичні ідеї Сократа. Політична філософія Платона. Політичне вчення Аристотеля. Політичні ідеї епохи еллінізму. Полібій про форми держави та циклічність їх розвитку. Основні напрями політичної думки в Стародавньому Римі. Політичні погляди М.Т. Цицерона. Стоїцизм. Інститут прав людини у Стародавньому Римі. Гармонійність світу і розумність закону за М. Аврелієм. Роль римської політико-правової думки в формуванні європейської політичної науки.

Виникнення політичних ідей християнства. Політичні ідеї у творах ранньохристиянських мислителів. Блаженний А. Августин та його політичні погляди. Етапи розвитку європейської середньовічної думки. Теократичні ідеї Х. Аквінського.

Соціально-політичні ідеї доби Відродження. Криза католицької політичної філософії. Ідейні виміри світоглядної революції доби Відродження. Н. Маккіавеллі – політик і мислитель. Історичний зміст Реформації, її основні стадії. Королівська, бюргерська та плебейсько-селянська Реформація. Вчення М. Лютера та його концепція свободи. Радикальна соціальна доктрина Т. Мюнцера. Пресвітеріанська концепція влади і держави Ж. Кальвіна. Національні особливості Протестантизму, його цивілізаційний та світоглядний вплив на розвиток народів Європи. Вчення Ж. Бодена про суверенітет та державу.

Основні напрями політичної думки в період англійської революції XVII ст. Політичні погляди роялістів. Індепенденти. Політичні ідеї левеллерів. Політичні погляди дігерів. Т. Гоббс та його політичне вчення. Д. Локк та його вчення про державу і право.

Просвітництво як етап розвитку європейської цивілізації. Ідеал людини у діячів Просвітництва. Особливості італійської політичної думки епохи Просвітництва. Творчість французьких енциклопедистів. Вольтерівська політична філософія. Політична доктрина Ш.-Л. Монтеск’є. Концепція народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо. Просвітителі та просвічений абсолютизм. Теоретична спадщина епохи Просвітництва.

Суспільні відносини в Німеччині в кінці XVIII – початку ХІХ ст. та їх відображення в політичній свідомості. Консервативна та ліберальна течії німецької політичної філософії. І. Кант та його політичні погляди. Й.-Г. Фіхте та його практична (етико-соціальна) філософія. Ф.Шеллінг та його політичні погляди. Політичне вчення Г. Гегеля. Неогегеліанські політичні теорії. Політичні аспекти вчення Ф. Ніцше. Етичні та соціально-політичні погляди Л. Фейєрбаха. Національна ідея у творчості німецьких філософів. Націоналістичні та імперіалістичні концепції в німецькій політичній думці ХІХ ст..

Політичні ідеї періоду боротьби за незалежність США. Декларація незалежності США, як джерело політико-правової думки. Політичні погляди “федералістів“. Політичне вчення Т. Джеферсона. Т. Пейн та його політичні погляди. Взаємовідносини між різними гілками влади за Д. Медісоном.

Основні напрями політичної думки Англії в нових історичних умовах. Ліберальні ідеї Д. Бентама. Політекономічні концепції А. Сміта. Проблема політичної свободи у працях Д. Мілля.

Еволюція утопічного соціалізму. Сен-Сімон про державу і право. Ф. Фур’є та його “соцієтарний“ лад. Зрівнялівка і аскетизм у комунах Р. Оуена. Ж. Прудон та його соціальна та політична концепція. Розвиток політичної думки Російської імперії ХІХ – початку ХХ ст. Консервативно-охоронний напрямок російської політичної думки.

Російський лібералізм та його розвиток. Російське народництво та соціалістичні течії та їх чільні представники. Російський анархізм. Творчість М. Бакуніна та П. Кропоткіна. Комуністичні ідеї К. Маркса та Ф. Енгельса. Немарксистські соціалістичні теорії ХІХ – початку ХХ ст.. Соціал-демократія після Маркса і Енгельса. Основні напрями ревізії та адаптації політичної філософії марксизму. Феномен неокомунізму. Ленінська концепція диктатури пролетаріату. Особливості революційної концепції Л. Троцького. Зміст сталінської національної програми. Основні риси ідеології маоїзму. Розвиток єврокомунізму.

Ідеологічні витоки фашизму та його соціальні коріння. Політичні концепції неофашизму. Феномен тоталітаризму: історичні, соціокультурні та політичні аспекти. Теоретичні засади німецького націонал-соціалізму. Неолібералізм та його еволюція у ХХ ст.. Неопозитивістські концепції влади. Психоаналіз та його вплив на сучасну політичну думку. Теорії “солідаризму“ та “інституціоналізму“. Національно-демократичні та націоналістичні політичні доктрини Елітистські політичні теорії. Сучасні ліберально-демократичні концепції політики.