- •Розділ 1. Загальна характеристика латексів
- •1.1.Властивості латексів
- •1.1.1.Розмір частинок та їх полідисперсність
- •1.1.2. Водна фаза
- •1.1.3. Поверхня розділу полімер-вода
- •1.1.4 Властивості та особливості полімерної фази в латексі
- •1.1.5.Вміст в латексі полімерної фази
- •1.1.6. Стійкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.7. В’язкість латексів та способи її регулювання
- •1.1.8. Регулювання властивостей полімеру латексу
- •1.1.9. Технологічні властивості латексів
- •1.2. Асортимент і показники властивостей товарних латексів [2, с. 95…96; 18…24]
- •1.2.1. Натуральні латекси
- •1.2.2. Синтетичні латекси
- •1.2.2.1. Бутадієн-стирольні латекси
- •1.2.2.2. Бутадієнові та бутадієн-стиролъні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.3. Бутадієн-нітрильні карбоксилвмісні латекси
- •1.2.2.4. Хлоропренові латекси
- •1.2.2.5.Акрилатні латекси
- •1.2.2.6.Латекси на основі вінілацетата
- •1.2.2.7. Вінілпіридинові латекси
- •1.2.2.8 Латекси на основі вінілхлориду і вініліденхлориду
- •1.2.2.9. Латекси на основі фторвмісних полімерів
- •1.2.3. Штучні латекси
- •2.1. Інгредієнти латексних композицій
- •2.1.1. Вулканізуючі агенти
- •2.1.2. Прискорювачі вулканізації
- •2.1.3. Протистарювачи
- •2.1.4. Наповнювачі
- •2.1.5. Пластифікатори
- •2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
- •2.1.7. Регулятори в'язкості – згущувачі
- •2.1.8. Регулятори рН латексних композицій
- •2.1.9. Коагулянти, желатинуючі агенти,
- •2.1.10. Антисептики
- •2.1.11. Піногасители
- •2.1.12. Інші інгредієнти латексних композицій
- •2.1.13. Вода, вживана для виготовлення розчинів, дисперсій, емульсій і латексних композицій
- •2.2. Розчини, емульсії, дисперсії інгредієнтів латексних композицій
- •2.2.1. Технологія виготовлення розчинів
- •2.2.2. Технологія виготовлення емульсій
- •2.2.3.Технологія виготовлення дисперсій
- •2. 3. Виготовлення латексних композицій
- •3.1. Плівкоутворення при випаровуванні вологи з тонкого шару латексу
- •3.2. Гелеутворення при желатинуванні, іонному (коагулянтному) відкладенні і термосенсибілізації латексів
- •3.2.1. Гелеутворення латексу при желатинуванні.
- •3.2.2. Гелі утворення латексу при іонному (коагулянтном|) відкладенні
- •3.2.3. Гелеутворення при термосенсибілізації латексів і їх композицій
- •3.3. Синерезис
- •3.4. Сушка латексних гелів
- •3.5. Вулканізація
- •3.5.2. Вулканізація полімеру на стадії сформованої плівки (вулканізація поста)
- •3.6. Піноутворення латексів та властивості латексних пін
- •4.1. Піногума
- •4.1.1. Властивості піногуми, як конструкційного матеріалу.
- •4.1.2. Конструкція виробів з піногуми
- •4.1.3. Технологія виготовлення виробів з піногуми
- •4.1. 3.1. Виробництво піногуми за способом Данлоп
- •4.1.3.1.1. Приготування латексних композиції
- •4.1.3.1.2. Спінювання латексних композицій
- •4.1.3.1.3. Желатинування піни і вулканізація полімеру зажелатинованої піни
- •4.1.3.1.4. Промивка виробів
- •4.1.3.1.5. Сушка виробів
- •4.1.3.2.4. Промивка і сушка виробів, отриманих способом Талалая
- •4.1.4 Процес виготовлення піногуми без стадії желатинування піни
- •4.1.5. Причини виникнення дефектів піногуми | при її виробництві і методи їх запобігання
- •4.2. Мочені вироби
- •4.2.1. Виробництво мочених виробів способом іонного (коагулянтного) відкладення
- •4.2.1.1. Загальні відомості про процес
- •4.2.1.2. Виробництво захисних рукавичок
- •4.2.1.2.1. Рукавички для захисту рук від розбавлених розчинів кислот, лугів, вуглеводнів аліфатичного ряду, сипких хімікатів
- •4.2.1.2.2. Рукавички діелектричні
- •4.2.1.2.3. Хірургічні рукавички
- •4.2.1.2.4. Маслобензостійкі рукавички
- •4.2.1.2.5. Господарські рукавички
- •4.2.1.2.6. Рукавички з підкладкою з тканини
- •4.2.1.2.7. Рукавички з низькою газопроникністю, стійкі до розбавлених розчинів кислот, лугів і розчинникам класу кетонів
- •4.2.1.2.8. Рукавички стійкі до дії концентрованих кислот, лугів, окислювачів, ароматичних розчинників
- •4.2.1.3. Виробництво радіозондових оболонок
- •4.2.2. Виробництво мочених виробів з термосенсибільних латексних композицій
- •4.2.3. Виробництво мочених виробів методом прямого, багатократного макання форм в латексні композиції без застосування коагуляцій
- •4.2.4. Можливі шляхи інтенсифікації технологічного процесу виготовлення мочених виробів з латексу
- •4.3. Вироби, що отримуються екструзією латексних композицій
- •4.3.1. Латексні нитки
- •4.3.2. Латексні трубки
- •5.1.1. Килими
- •5.1.1.2. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
- •5.1.1.3. Килими з підкладкою з піногуми|
- •5.1.2. Неткані клеєні матеріали
- •5.1.3. Просочення, покриття, дублювання тканин
- •5.1.3.1. Просочення тканин
- •5.1.3.2. Покриття тканин
- •5.1.3.3. Дублювання тканин
- •5.3.2. Області застосування і склади латексних адгезивів
- •5.3.2.1. Адгезиви на основі латексів в будівництві
- •5.3.2.2. Адгезиви на основі латексів у взуттєвій промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній промисловості
- •5.3.2.3. Адгезіви на основі латексів в деревообробній пр| лености
- •5.3.2.5. Інші області застосування адгезивов| на основі латексів
- •5.5. Інші застосування латексів
- •5.5.1. Просочення шинного корду
- •5.5.2. Виробництво виробів із прогумованого волокна
- •5.5.3. Латекси в шкіряній промисловості
- •5.5.3.1. Картон з подрібненого шкіряного волокна
- •5.5.3.2. Штучна шкіра
- •5.5.3.3. "Облагороджена" шкіра
- •5.5.4. Антикорозійні, захисні покриття металу
- •5.5.5. Ущільнюючі латексні пасти
- •5.5.6. Латексно-бетонні і латексно-цементні композиції
- •5.5.7. Латексно-бітумні композиції
- •5.5.8. Азбестотехнічні вироби із застосуванням латексів
2.1.5. Пластифікатори
Застосування в латексних композиціях пластифікаторів обумовлено необхідністю збільшити еластичність і морозостійкість полімерів латексів, що кристалізуються, а також полімерів латексів з високою температурою склування.
Для латексів полярних полімерів (поліхлоропрен, полівінілхлорид, сополімер бутадієну і акрилонітрила) в якості пластифікаторів використовуються дибутилфталат (ДБФ), дибутилсебацинат (ДБС), діоктилфталат (ДОФ), бутилолеат (фригіт).
Для латексів неполярних полімерів застосовуються вуглеводневі масла (наприклад, вазелінове масло).
Дозування пластифікаторів в латексних композиціях звичайно не перевищує 25...30 частин маси на 100 частин маси полімеру латексу через зниження показників на міцність виробу, що виготовляється. Як правило пластифікатори повинні вводитися в латексну композицію у вигляді емульсії. Проте в окремих випадках допускається безпосереднє введення їх в латекс при інтенсивному і тривалому перемішуванні.
Пластіфікація полімеру латексу дозволяє не тільки підвищити еластичність і морозостійкість виробу, що виготовляється, але і в певних умовах полегшує коалесценцію латексних частинок, покращуючи тим самим плівкоутворення латексної композиції.
2.1.6. Поверхнево-активні речовини (пар)
Технологія переробки латексів, практично, завжди передбачає застосування ПАР. Вони застосовуються при виготовленні дисперсій і емульсій інгредієнтів латексних композицій, при змішуванні різних латексів і введенні інгредієнтів в латекс при виготовленні латексних композицій. Залежно від складу дисперсій і емульсій, типу латексу і його колоїдно-хімічних властивостей, призначення латексної композиції і способів її подальшої переробки ПАР можуть виконувати роль змочуючого агента, диспергатора, емульгатора, піноутворювача, стабілізатора, що забезпечує агрегатну стійкість колоїдних систем, якою є дисперсія і емульсії інгредієнтів латексних композицій, латекси і латексні композиції.
Механізм дії ПАР і їх вплив на властивості латексів достатньо детально викладені в роботах [3...5]. Нижче наводяться лише практичні рекомендації по застосуванню ПАР при переробці латексів. Поверхнево-активні речовини залежно від хімічної будови розділяють на іоногенні (що утворюють іони) та не іоногенні [6].
Іоногенні ПАР, у свою чергу, діляться на аніоноактивні, що надають при адсорбції на поверхні полімерної частинки латексу негативний заряд, і катіоноактивні, що надають позитивний заряд. Серед аніоноактивних ПАР найбільшого застосування при переробці латексів отримали солі карбонових кислот загальною формулою RCOOM, де R - вуглеводневий радикал, що є гідрофобною частиною молекули, а M - катіон, що дає розчинні у воді основи, звичайно, це К+, NH4+, Na+.
Основними катіоноактивними ПАР, що застосовуються при переробці латексів, є солі заміщених амінів загальною формулою
де R - аліфатичний радикал з довгим ланцюгом ( С10-С18); R', R", R"' - алкіли з коротким ланцюгом (-СН3С2Н5), арилалкіли (СН2СбН5) або арили (СбН5); X - аніон Сl-.
Серед не іоногенних емульгаторів при переробці латексів використовують етиленглікольні ефіри алкілфенолів загальною формулою CН2n+1C6H4O(С2Н4О)тН і поліоксиетиловані жирні спирти загальною формулою CH2n+1O(C2H4O)mН.
Перелік основних ПАР, що використовуються при переробці латексів, представлений в табл. 2.5.
При застосуванні ПАР в латексних композиціях слідує керуватися наступними загальними рекомендаціями:
-
ПАР на основі карбонових і смоляних кислот ефективні тільки в лужному середовищі при рН>8;
-
при використанні латексів з рН = 4...6 слід застосовувати алкіларилсульфонати (Сульфанол НП-3) або їх суміш з не іоногенами ПАР;
-
введення катіоноактивних ПАР в латекси, отримані із застосуванням аніоноактивних емульгаторів, призводить до коагуляції латексів. У відносно невеликих дозуваннях катіоноактивні ПАР призводять до дестабілізації цих латексів і застосовуються як вторинні желатинуючі агенти;
-
для підвищення агрегатної стійкості латексів і латексних композицій до електролітів вводять додатково не іоногенні ПАР;
Таблиця 2.5
Основні ПАР, що використовуються при переробці латексів
Найменування ПАР |
Хімічна формула або склад |
Призначення |
||||
Аніоноактивні |
||||||
Олеат калія |
С17 Н33СООК |
Емульгатор при отриманні емульсії, стабілізатор латексних композицій, піноутворювач, стабілізатор латексної піни |
||||
Парафінат калія |
Калієва сіль синтетичних жирних кислот з цільовою фракцією С10-С13 або С10-С16 |
Стабілізатор латексних композицій, піноутворювач, стабілізатор латексної піни |
||||
Діспергатор НФ |
Діспергатор при виготовленні дисперсій |
|||||
Олеат триетанол аміна |
Емульгатор при виготовленні емульсій |
|||||
Дрезінат |
Калієве мило диспропорційної каніфолі |
Використовується як стабілізатор латексів, виготовлених на аналогічному емульгаторі. Має обмежене застосування |
||||
Сульфазол НП-3 |
Суміш натрієвих солей алкілбен-золсульфокислот C nН2n+1 C6H4SO3Na n= 1012 |
Стабілізатор карбоксилвмісних латексів, змочувач |
||||
Не іоногені |
||||||
Продукт ОП-7 |
C nН2n+1C6H4O(С2Н4О)тН m = 67 n = 810 |
Стабілізатор при дії на латекс або латексну композицію електро-літів. Стабілізатор високонаповнених композицій, змочувач
|
||||
Продукт ОП-10 |
C nН2n+1C6H4O(С2Н4О)тН m =1012 n = 810 |
|||||
Препарат ОС-20 |
C nН2n+1O(С2Н4О)тН m =20 n = 1418 |
Стабілізатор при дії на латекс або латексну композицію електролітів. Стабілізатор високонаповнених композицій, змочувач |
||||
Катіоноактівниє |
||||||
Катапін |
Параалкілбензилпіридинний хлорид |
Вторинний желатинуючий агент |
||||
Продукт АНП |
Амінований нітропарафін |
-
для підвищення стійкості латексу і латексних композицій до механічних дій рекомендується збільшити ступінь насиченості поверхні глобул латексу емульгатором понад 50...60%, застосовуючи для цього іоногенні та не іоногенні ПАР;
-
для підвищення стабільності високонаповнених латексних композицій вводять добавки не іоногенних ПАР;
-
при підвищенні температури латексної композиції неіоногенні ПАР, виконуючі раніше в цій композиції роль стабілізаторів, починають виконувати роль агентів, що викликають дестабілізацію. Ця властивість не іононгенних ПАР може бути використана при отриманні виробів з латексів методом термосенсибілізації (див. розділ 3);
-
збільшення стабільності латексів і латексних композицій при зберіганні, механічній дії, високому наповненні за рахунок додаткового введення ПАР повинне бути здійснене з урахуванням можливості в подальшому астабілізувати латексну композицію. Астабілізація латексної композиції, що завершується переходом полімеру латексу з вільно дисперсійного стану в зв’язано-дисперсійний, лежить в основі всіх технологічних процесів виготовлення виробів і матеріалів з латексів.
Тип ПАР і його дозування повинні обиратися з урахуванням колоїдно-хімічних властивостей латексу, призначення латексної композиції, її рецептури і технології переробки. Відомості про застосування ПАР в латексних композиціях, призначених для виготовлення конкретних виробів і матеріалів будуть викладені в наступних розділах.