70. Аналіз активів та ресурсної бази з позиції ліквідності

Для аналізу ресурсної бази банку з позиції ліквідності необхідно визначити циклічність руху ресурсів по окремим рахункам клієнтів, що є стратегічними партнерами банку.

Циклічність визначається виробничими циклами у діяльності фірми і залежить від чинників, що впливають на бізнес компанії. Для визначення циклічності руху коштів на рахунку клієнта, потрібно використовувати такі дані:

- Оборот по Дт і по Кт

- Залишок по рахунку (сальдо)

Більш раціональним є визначення консолідованих потреб клієнта у коштах із залученням інформації про рух коштів на всіх рахунках клієнта в т.ч. і позичкових, оскільки необхідність позички при розрахунку ліквідності може прирівнюватись до зобов’язань банку.

При аналізі також рекомендовано проводити розрахунок рівня осідання вкладів та середню тривалість зберігання коштів.

71. Оцінка потреби банку у ліквідних коштах

1) Метод джерел та використання коштів – аналіз надходжень і платежів. Він оснований на тому, що основним джерелом коливання ліквідності є зміни у кредитному і депозитному портфелі банку.

Банк розраховує 2 групи факторів-

А) очікувана зміна кредитів – залежить від зростання ВВП, прогнозованих доходів клієнта, поточного темпу росту сукупної грошової пропозиції, прогноз рівня ставок.

Б) очікувана зміна зобов’язань - залежить від зростання індивідуальних доходів, зростання роздрібних продаж, очікуваних темпів інфляції. Обчислюється дефіцит або профіцит коштів, збалансованість.

2) Метод структури коштів - структурування коштів.

А) “гарячі гроші” ( до 90-95 % від високоліквідних коштів - резерви)

Б) ненадійні депозити – це короткострокові депозити та поточні рахунки, залишки на яких можуть бути використані в будь-який момент (30% від загальної суми коштів).

В) стабільні ресурси ( 10 – 15 % від загальної суми коштів)

3) Метод аналізу показників ліквідності – (аналогічний методу за допомогою нормативів і коефіцієнтів).

72. Значення, завдання та інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану банку.

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.

Більшість методик поєднує чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із: 1)оцінки фінансової стійкості; 2)оцінки ділової активності; 3)оцінки ліквідності; 4)оцінки ефективності управління.

Оціночні показники являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу комерційного банку та звіту про прибутки і збитки. Національний банк України рекомендує при визначенні узагальнюючої оцінки фінансового стану банку використовувати загальновідому систему «CAMEL».

73. Аналіз фінансової стійкості банку

Основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є:

- коефіцієнт надійності Кн=К/Зк - визначає рівень залежності банку від залучених коштів;

- коефіцієнт фінансового важеля Кфв=Зк/К - розкриває здатність Б залучати кошти на фін. ринку;

- коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів Кук=К/Азаг - розкриває достатність сформованого власного кап-лу в активізації та покритті різних ризиків;

- коефіцієнт захищеності власного капіталу Кзк=Ак/К - показує, яку частину кап-лу розміщено в нерухомість;

- коеф-т захищеності дохідних активів Кзда=(К-НАд-Зб)/Ад.;

- коефіцієнт мультиплікатора капіталу Кмк=А/Ка- показує ступінь покриття активів капіталом, де К-капітал, Зк-залучені кошти, Ак-капіталізовані активи, Над-недохідні активи, Ад-дохідні активи, Зб-збитки.