2. Поняття та види страхування в Україні

Життя та здоров’я людини, як і доля належного їй майна, залежить від різноманітних за характером, часто непередбачуваних і невідворотних подій. З метою усунення або пом’якшення майнових негативних наслідків впливу таких подій запроваджено інститут страхування.

Страхування – це сукупність заходів для створення спеціального грошового фонду за рахунок внесків його учасників, із коштів якого страхова організація відшкодовує клієнту понесені ним збитки, а також сплачує інші грошові суми при настанні певних обставин, передбачених законом чи договором.

Страхування – один із найдавніших винаходів людства. Первинні форми страхування зустрічаються ще у законах вавілонського царя Хамураппі, які передбачали можливість укладення договору між учасниками торгового каравану на випадок розбійницького нападу чи іншого нещастя. За домовленістю збитки розподілялися між усіма купцями. З розвитком капіталістичних відносин страхування, яке спочатку мало своєрідний товариський або братський характер, набуває комерційного вигляду і перетворюється на товар.

Сутність страхування полягає в тому, що спеціальна організація бере на себе ризик настання шкідливих випадковостей, зобов’язання компенсувати збитки потерпілим, поновити їх майнове становище.

Враховуючи різноманіття об’єктів, що підлягають страхуванню, відмінності в обсязі страхової відповідальності і категоріях страхувальників, всю сукупність відносин страхування можна поділити на п’ять галузей:

• майнове страхування;

• соціальне страхування;

• особисте страхування;

• страхування відповідальності;

• страхування підприємницьких ризиків.

Об’єктами майнового страхування є матеріальні цінності, соціального страхування – рівень добробуту громадян, особистого – життя, працездатність і здоров’я громадян. Об’єктами страхування відповідальності виступають обов’язки страхувальників виконувати договірні умови по поставках продукції, погашенню заборгованості кредиторам або відшкодуванню матеріальної чи іншої шкоди у випадку її нанесення іншою особою. Наприклад, якщо у випадку аварії власник транспортного засобу завдав шкоди майну і здоров’ю іншої особи, то в силу чинного законодавства про відшкодування шкоди він зобов’язаний сплатити відповідні витрати особі, що зазнала шкоди. При страхуванні відповідальності відшкодування шкоди здійснює страхова організація. Об’єктом страхування підприємницьких ризиків є ризик неодержання прибутку чи настання збитків.

Ці галузі страхування відіграють істотну роль в забезпеченні безперервності і безперебійності суспільного виробництва. Вони можуть охоплювати необхідним страховим захистом всі ланки народного господарства і життєвий сфери застосування страхування як методу організації страхового захисту суспільства, збільшення числа ризиків, від яких здійснюється страхування, піднесення рівня відшкодування шкоди до компенсації повної вартості застрахованого майна і рівня відшкодування витрат в сімейних доходах.

В залежності від форм власності і категорій страхувальників майнове страхування поділяється на декілька підгалузей: страхування майна державних підприємств, страхування майна колективних сільськогосподарських підприємств, страхування майна кооперативних і громадських організацій, страхування майна громадян.

Соціальне страхування включає в себе страхування соціальної допомоги, страхування пенсій, пільг, особисте страхування, страхування життя та страхування від нещасних випадків.

При страхуванні відповідальності підгалузями є: страхування заборгованості і страхування на випадок відшкодування шкоди.

Підгалузями страхування підприємницьких ризиків є різні сфери комерційної діяльності: виробнича, брокерська, банківська, біржова та інша діяльність по одержання доходів чи прибутку.

З метою безпосередньої організації страхових відносин підгалузі поділяються на види страхування. Конкретними видами майнового страхування є, наприклад, страхування будівель, тварин, домашнього майна, транспортних засобів тощо.

Видами соціального страхування є: страхування пенсій за віком, по інвалідності, на випадок втрати годувальника тощо.

Видами особистого страхування є: змішане страхування життя, страхування на випадок смерті чи втрати годувальника, страхування дітей і т.д.

Видами страхування відповідальності є: страхування непогашеного кредиту чи іншої заборгованості, страхування цивільної відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки і т.д.

Видами страхування підприємницьких ризиків є: страхування звичайних економічних ризиків, страхування специфічних ризиків, притаманних лише ринковому господарству.

Види страхування враховують конкретні страхові інтереси організацій, підприємств і громадян, дозволяють охоплювати страховим захистом широке коло об’єктів від найрізноманітніших страхових випадків.

Страхові компанії, що діють нині в Україні, як правило, здійснюють всі види страхування. Водночас в процесі формування національного ринку страхових послуг все чіткіше помічається тенденція до спеціалізації діяльності страхових компаній та поділу їх на дві основні групи:

• компанії, що займаються переважно страхуванням життя (особистим страхуванням);

• компанії, що спеціалізуються переважно на страхуванні ризиків.

Законом України «Про страхування» встановлено дві форми страхування: обов’язкове та добровільне.

Суспільство в особі держави встановлює обов’язкове страхування, тобто обов’язковість внесення відповідним колом страховиків фіксованих страхових платежів, коли необхідність відшкодування шкоди чи надання грошової допомоги стосується інтересів не лише конкретної особи, що постраждала, але й суспільних інтересів.

Обов’язкове страхування здійснюється в силу вимог закону чи іншого нормативного акту. Страхова відповідальність в цьому випадку наступає автоматично, з моменту появи об’єкта страхування. Обов’язкове страхування не обмежується будь-яким періодом і дії до тих пір, поки існує страхувальник. Сфера обов’язкового страхування розрахована на визначене коло страхувальників та має встановлені нормативними актами межі і форми страхового захисту.

Метою обов’язкового страхування є підвищення соціальної захищеності окремих категорій громадян, посилення стабільності в економіці завдяки раціональному використанню страхових фондів, розширення кола страхувальників і помітне зниження на підставі цього страхових платежів. Згідно із ст..7 ЗУ «Про страхування», в Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:

• медичне страхування;

• особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

• особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

• страхування спортсменів вищих категорій;

• страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

• особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

• авіаційне страхування цивільної авіації;

• страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

• страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

• страхування засобів водного транспорту;

• страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

• страхування працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

• страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

• страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

• страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

• страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

• страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

• страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

• страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

• страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

• страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

• страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;

• страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

• страхування відповідальності морського судновласника;

• страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;

• та інші.

Значна частина видів майнового та особистого страхування здійснюється на добровільній основі. Добровільне страхування є найоптимальнішою із форм вираження страхових інтересів. В цьому випадку у страхувальника є можливість вибору страховика, а їх відносини регулюються укладанням угоди страхування.

Добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Відповідно до ст.. 6 Закону видами добровільного страхування можуть бути:

• страхування життя;

• страхування від нещасних випадків;

• медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

• страхування здоров'я на випадок хвороби;

• страхування залізничного транспорту;

• страхування наземного транспорту (крім залізничного);

• страхування повітряного транспорту;

• страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

• страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

• страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

• страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

• страхування інвестицій;

• страхування фінансових ризиків;

• страхування судових витрат;

• страхування медичних витрат тощо.

На основі викладеного можна дійти висновку, що страхування є системою особливих грошових відносин, що займають проміжну ланку між фінансовими і кредитними відносинами. Раціональне поєднання обов’язкового та добровільного страхування робить можливим формування такої системи страхування, яка забезпечить універсальний обсяг страхового захисту суспільного виробництва і громадян країни.