2. Загальна теорія держави і права

Загальна теорія держави і права є основною системою науково-правового знання, в межах якої введені і визначені фундаментальні юридичні поняття та принципи, встановлені логічні відношення між поняттями, інтерпретована сфера використання нау­ково-правового знання.

Основними поняттями, тобто такими концептами, що відокремлюють специфіку не тільки загальної теорії держави і права, але і усіх інших систем правового знання, є поняття ”держава” і ”право”. Визначення цих понять дається в юридичної літературі (див.19, 25,32,33.37).

Звернемо особливу увагу студентів: - на пробле­му множинності юридичних термінів, що вживаються в загальній теорії держави і права, які за їх змістом дублюють один одного, зокрема, ”позитивне право” і ”спеціальне юридичне право”, ”зовнішня форма права” і ”джерело права”, ”система права”, ”система нормативно-правових актів”, ”система законодавства». Для уникнення дублювання юридичних термінів необ­хідно здійснити їх експлікацію шляхом уточнення смислу та предметного значення і визначити, який термін більш точно позначає поняття. На­приклад, "позитивне право" і "спеціальне юридичне право", "зовніш­ня форма права" і "джерело права" - різні терміни, які виражають одне і теж поняття за змістом. Який з цих термінів найбільш адекватно виражає юридичне поняття?; - проблему неоднозначності(двозначності, багатозначності) деяких юридичних термінів, що вживаються в загальній теорії держави і права, зокрема, до таких термінів належать: "право", "закон”. Неоднозначність визначення цих термінів створює певну плута­нину у процесі засвоєння теоретико-правового знання і потребує по­стійного уточнення їх смислу в контексті їх використання.

Термін ”право” має два значення: широке(соціальне) і вузьке(спеціальне юридичне),відповідно, слід постійно уточнювати, в якому смислі він вживається в тому або іншому контексті.

При здійснення логічної операції – визначення поняття "право" в широкому (соціаль­ному) значенні, або у вузькому(спеціально-юридичному), слід більш точно вказувати рід, під який підводиться дане поняття. В юридичної літературі "право" в широкому(соціальному) значенні підводиться під рід "можливості суб'єктів суспільного життя", а вузькому, спеціально-юридичному значенні під рід — "волевиявлення держави" або під рід — "система загальнообов'язкових правил поведінки, що встановлені державою", або під рід "система правових норм" ( 19,25,32,33,37).З то­чки зору логічних вимог до визначення понять в різних пізнавальних системах для розкриття змісту поняття "право" необхідним є уточ­нення роду( родового поняття), під яке треба підвести поняття "право", щоб більш чітко і однозначно зрозуміти його зміст і тим са­мим уникнути плутанини при його використанні. Зокрема, якщо брати поняття "право" в вузькому (спеціальному юридичному) значенні, то в літературі використовують різні родові поняття для його визна­чення, що може підмінити його зміст. Наприклад, ”позитивне право”, "система правових норм", "закон", "нормативно-правовий акт". Щоб уникнути логічної помилки "підміни поняття", слід точно визначити, який з названих термінів більш адекватно виражає поняття "право" у вузькому юри­дичному значенні.

Щоб уникнути логічної помилки "підміни поняття", треба також правильно встановити обсяг юридичного поняття, тобто точно вказувати сферу його застосування.

В загальній теорії держави і права як певній системі юридичних понять, усі поняття логічно пов'язані між собою, тому наступним кро­ком логічного аналізу є перевірка правильності встановлення логіч­них відношень між поняттями, здійснення логічних операцій над юридичними поняттями та висловлюваннями, виведення одного висловлювання з інших на підставі принципу логічного слідування у відповідності з прави­лами, що визначені в науці логіці. Цей аналіз, а також визначення істинності висловлювань методами символічної логіки, пропонуємо зробити самим сту­дентам за поданими вправами (див. "Логічні вправи").

Логічні вправи