8 Поняття ознаки і види норм права.

Норма права – це загальнообов’язкове , офіційно встановлене або санкціоноване державою , формально визначене правило поведінки, яке охороняється від порушень юридичними санкціями і спрямоване на врегулювання найважливіших суспільних відносин.

Ознаки норм права:

а)правило поведінки що регулює найважливіші відносини

б) правило поведінки загального характеру

в) правило поведінки, що встановлюється або санкціонується державою

г) формально визначене правило поведінки

д) правило поведінки, нормативність і загальнообов’язковість якому надається у чітко встановленому порядку

е) правило поведінки , яке може змінюватися або відмінятися тим державним органом , який надав йому форму правової норми.

є) правило поведінки, реалізація якого забезпечується державою

Класифікація правових норм

1 За функціональною роллю норми права поділяються:

а) відправні, первинні і похідні, серед яких виділяються: норми – начала, норми – принципи, норми – аксіоми, норми – призумції, норми – дефініції

б) норми – правила поведінки, між якими виділяються регулятивні і охоронні

в) загальні і спеціальні

2 За предметом правового регулювання правові норми поділяються на :

а) виходячи з найменування галузей прав

б) матеріальні і процесуальні

3 За методом правового регулювання правові норми поділяються на:

а) імперативні

б) диспозитивні

в) заохочувальні

г) рекомендуючі

4 За формою вираження припису норми поділяються на :

а) управомочні

б) зобов’язуючі

в) заборонні

5 За суб’єктами правотворчості норми є :

а) представницького органу

б)глави держави

в) органів державного управління

г) громадських об’єднань

д) трудових колективів

е) загальнонародних чи місцевих референдумів

6 За сферою дії у просторі та часі норми поділяються на:

а)загальнодержавні і локальні

б)постійні і тимчасові

7 За дією на коло суб’єктів норми поділяють на:

а ) загальні

б) спеціальні

в) виняткові

9 Структура правової норми

Норма права має внутрішню структуру, що виражається в її внутрішньому поділі на окремі елементи, зв'язані між собою: гіпотезу, диспозицію, санкцію.

Гіпотеза — це частина норми права, яка містить умови, об­ставини, з настанням яких можна чи необхідно здійснювати правило, що міститься в диспозиції.

Диспозиція — це частина норми, що містить суб'єктивні пра­ва та юридичні обов'язки, тобто само правило поведінки.

Санкція — це така частина норми права, в якій подано юри­дичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, зафіксованого в диспозиції. Санкції можуть бути каральними (штрафними), відновними чи заохочувальними (позитивними).

Диспозиції, гіпотези і санкції за складом поділяються на прості, складні й альтернативні, а за ступенем визначеності змісту — на абсолютно чи відносно визначені.

10 Норми права та інші соціальні норми

Соціальні норми — це загальні правила поведінки людей у суспільстві, зумовлені об'єктивними закономірностями, є резуль­татом свідомої вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціаль­ного впливу.

Залежно від способу їх утворення і забезпечення соціальні норми класифікують на юридичні, моральні, корпоративні (гро­мадських організацій, політичних партій, інших об'єднань гро­мадян), звичаї чи традиції.

Залежно від сфери соціальних відносин, що регулюються нормами, їх поділяють на економічні, політичні, сімейні, релігійні, етики та естетики, організаційні, соціально-технічні. Юридичні (правові) норми — це загальнообов'язкові, фор­мально визначені правила поведінки, встановлені (санкціо­новані) державою, охороняються, захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-правових актах

Моральні норми — це правила поведінки, що базуються на мо­ральних поглядах суспільства на добро і зло, справедливе й несправедливе, гуманне й негуманне, а забезпечуються, насамперед, внутрішньою переконаністю та силою громадської думки.

Корпоративні норми — це правила поведінки, що встановлю­ються й забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями людей.

Звичаї чи традиції — це правила поведінки, що історично склались і увійшли (перетворилися) на звичку людей.

Звичаї і традиції відрізняються одне від одного ступенем за­гальності правил поведінки. Традиції вважаються більш загаль­ними правилами, ніж звичаї. Наприклад, святкування тради­ційних свят або звичай проводжати на службу до Збройних Сил.

Аби показати, що право є особливим видом соціальних норм, слід порівняти ознаки правових та інших соціальних норм.

Так, правові норми, що у своїй сукупності утворюють право:

• виникають разом із виникненням держави;

• встановлюються чи санкціонуються державою;

• виражають волю керівної частини суспільства;

• утворюють внутрішньо узгоджену цілісність, єдність (сис­тему права);

• існують у суспільстві як одна система норм;

• формулюють правила поведінки у вигляді прав і обов'язків;

• є правилами поведінки, формально визначеними за змістом;

• мають певні форми зовнішнього виразу;

• мають точно визначені межі дії;

- забезпечуються державним примусом та іншими засобами. Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального

регулювання:

- існують у будь-якому суспільстві;

• встановлюються чи санкціонуються іншими суб'єктами;

• виражають волю різноманітних частин населення;

• можуть існувати й безсистемно, не будучи внутрішньо уз­годженими;

• існують здебільшого у вигляді кількох відносно самостій­них систем нормативного регулювання;

• виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо;

• зазвичай позбавлені формальної визначеності;

• можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих формах;

-завжди мають точно визначені межі дії;

• забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням, мо­ральним, громадським впливом та іншими позадержавними за­собами.

Отже, право як особливий вид соціальних норм відрізняється від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою, напряма­ми впливу на суспільні відносини.