3. Поняття та особливості господарсько-правової відповідальності.

Здійснюючи господарську діяльність, більшість учасників господарських правовідносин зацікавлена в правомірній поведінці — як власній, так і своїх контрагентів (партнерів). Це відповідає і моральним засадам суспільства, і прагматичному ставленню до кожної справи, адже застосування будь-якої юридичної (в тому числі господарсько-правової) відповідальності тягне для правопорушника негативні наслідки. Проте відсутність правопорушень — це ідеальний, а не реальний стан суспільного (в тому числі економічного) життя.

Правопорушення у сфері господарювання - це звичайне (хоча й небажане) явище. Інколи типові правопорушення у певних сферах господарського життя засвідчу­ють негаразди в правовому регулюванні та (або) правозастосовній діяльності уповноважених органів держави і від­повідно спонукають до оптимізації державного втручання в економіку країни.

Однак, правопорушення має здебільшого деструктивний вплив і на економіку загалом, і на майновий стан учасників господарського життя. До найефективніших (за сучасного стану: економіки, правосвідомості учасників господарсько­го життя, державного регулювання економічних процесів, ролі громадських організацій в економічному житті) за­собів дотримання господарського правопорядку належить відповідальність за господарські правопорушення.

У сфері господарювання застосовується специфічний вид юридичної відповідальності — господарсько-правова відпові­дальність чи господарсько-правова санкція.

Господарсько-правовій відповідальності притаманні загаль­ні (родові, характерні для будь-якої юридичної відповідаль­ності), та специфічні (видові) ознаки.

До родових ознак відносять:

1) юридичну підставу — закон (проте не в усіх випадках, а й укла­дений з дотриманням вимог закону договір (ч. 1 ст. 216 ГК України), в тому числі засновницький - як установчий документ);

2) фактичну підставу застосування господарсько-правової відповідальності — правопорушення; зміст — негативні наслідки, що зазнає порушник (застосовуються до порушника);

3) можливість застосування державного примусу для покладення на порушника господарсько-правової відповідальності.

Правопорушення як фактична підстава юридичної відпо­відальності в господарському праві також має свої особливості. Відомо, що класичним складом правопорушення є сукупність чотирьох елементів: протиправної поведінки; негативних наслідків такої поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативних наслідків; вини правопорушника. Проте в господарському праві наявність усіх чотирьох елементів необхідна для за­стосування, зазвичай, однієї форми відповідальності — відшкодування збитків.

В інших випадках достатньо наявності лише протиправної поведінки, а при застосуванні штрафних санкцій — ще й вини. Згідно з ГК України (ч. 2 ст. 218) закріплюється принцип презумпції вини: учасник госпо­дарських відносин повинен нести відповідальність за пору­шення встановлених законом або договором зобов'язань, якщо не доведе, що ним ужито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення або належне виконання договірних зобов'язань виявилося неможливим унаслідок дії непереборної сили (незвичайних і невідворотних обставин за цих умов здійснення господарської діяльності).

Господарсько-правова відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, забезпечується державним примусом. Однак цей примус може виявлятися по-різному: явно (винесення господарським судом рішення про стягнення з порушника договірних зобов'язань штрафних санкцій та (або) збитків чи приховано (відмова кредитора прийняти й оплатити продукцію неналежного асортименту; відмова від пролонгації договору на новий термін з огляду на порушення іншою стороною договірних зобов'язань упродовж строку дії договору).

Характерні ознаки господарсько-правової відповідально­сті такі:

- сфера застосування — господарські правовідносини (гос­подарсько-майнові та (або) господарсько-організаційні);

- юридична підстава —акти господарського законодавст­ва і господарські договори (передбачена в законі та (або) договорі);

- фактичні підстави - господарське правопорушення, склад якого залежить від виду (форми) господарсько-правової відповідальності;

- презумпція вини порушника та особливість визначен­ня вини (про що йтиметься далі);

-суб'єктами господарсько-правової відповідальності є учасники господарських правовідносин (суб'єкти гос­подарювання, суб'єкти господарсько-організаційних повноважень, засновники та учасники господарських організацій, власники майна суб'єктів господарюван­ня; контрагенти суб'єктів господарювання за госпо­дарськими договорами);

- спрямованість господарсько-правової відповідальності переважно на майнову базу порушника і лише в окре­мих випадках — на особу порушника (примусова реор­ганізація та примусова ліквідація);

- змістом господарсько-правової відповідальності є захо­ди впливу (санкції) — майнової (відшкодування збит­ків, штрафні санкції, конфіскація) та (або) організа­ційної (призупинення дії або анулювання ліцензій, скасування відомостей державної реєстрації, примусо­ва реорганізація та ін.) спрямованості, що відбивають­ся на економічних інтересах порушника;

- порядок застосування - залежно від виду та форми господарсько-правової відповідальності:

- судовий або претензійно-позовний (ст. 222—223 ГК України);

- безпосередньо кредитором в оперативному порядку (ст. 235—237 ГК України);

- спеціальний — уповноваженими органами — (ст. 238 ГК України);

- застосовується за принципом вини (відшкодування збит­ків, сплата неустойки), та незалежно від вини (господар­сько-адміністративний штраф, оперативно-господар­ські санкції).

Отже, господарсько-правова відповідальність — це майново-організаційні за змістом і юридичні за формою заходи впливу на економічні інтереси учасників господарських правовідносин у разі вчинення ними господарського порушення у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність як інструмент впливу на протиправну поведінку суб'єктів господарюван­ня і складова господарського правопорядку виконує важливі функції.

Функції господарсько-правової відповідальності — це напрям її дії, той господарський результат, який настає внаслідок застосування господарсько-правової відповідальності.

Господарсько-правова відповідальність має і загальні (при­таманні для будь-якої юридичної відповідальності), так і спе­ціальні функції (характерні переважно для господарсько-правової відповідальності). До категорії перших належать попереджувально-стимулююча та штрафна (функція пока рання за правопорушення), до категорії других — компенсаційно-відновлювальна, інформаційна та сигналізаційна.

Господарсько-правова відповідальність настає лише за наявності відповідних підстав.

Розрізняють юридичні та фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Юридичні підстави -- той правовий документ, що ха­рактеризує певну поведінку суб'єкта господарювання як протиправну та передбачає за неї форму та розмір відповідальності: такими підставами в господарському праві є за­кон і договір.

Фактичні підстави - це ті життєві ситуації, котрі ха­рактеризуються законом або договором як неправомірні. Такі ситуації іменуються складом господарського правопорушення.

Своєрідність господарсько-правової відповідальності по­лягає в тому, що склад господарського правопорушення за­лежить від виду такої відповідальності.

Якщо йдеться про відшкодування збитків, то склад пра­вопорушення містить чотири елементи (умови відповідаль­ності):

- протиправну поведінку — тобто таку поведінку госпо­дарюючого суб'єкта, котра суперечить вимогам закону або договору;

- наявність збитків — утрати або пошкодження майна, зайвих (додаткових) витрат суб'єкта господарювання і не отриманого прибутку (якщо закон не забороняє його стягувати); при цьому необхідно довести не лише наявність збитків, а й їх розмір;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та зав­даними збитками; при цьому враховується лише необ­хідний (а не випадковий) причинний зв'язок;

- вину — в господарському праві про її наявність засвідчу­ють два елементи: наявність у суб'єкта господарських відносин реальної можливості діяти правомірно і по­передити настання негативних наслідків (збитків) і не­прийняття ним усіх необхідних заходів щодо недопу­щення протиправної поведінки і попередження настан­ня збитків.

Форми господарсько-правової відповідальності (види господарсько-правових санкцій):

Розрізняють різні форми господарсько-правової відпові­дальності — залежно від характеру та спрямованості впли­ву, механізму реалізації, фактичних підстав застосування. В юридичній літературі не існує єдиного погляду щодо кіль­кості форм господарсько-правової відповідальності. У ГК України законодавчий орган закріпив лише чотири форми господарсько-правової відповідальності, назвавши їх ви­дами господарсько-правових санкцій: відшкодування збит­ків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції.

12