Зміст

Вступ 3

РОЗДІЛ І. Економічна суть нематеріальних активів 5

1.1 Економічна сутність та класифікація нематеріальних активів 5

1.2 Визнання та оцінка немаріальних активів у відповідності до П(С)БО 8 12

1.3 Проблеми обліку та оцінки нематеріальних активів. 25

Розділ ІІ. Облік нематеріальних активів 30

2.1 Організаційна-економічна характеристика СТОВ «Тростянчик» 30

2.2 Документальне оформлення нематеріальних активів 45

2.3 Облік наявності та руху нематеріальних активів в системі рахунків 49

2.4 Облік амортизації нематеріальних активів 52

2.5 Облік нематеріальних активів в умовах інформаційних технологій 57

Розділ ІІІ.Особливості аудиту нематеріальних активів 63

3.1 Джерела інформації аудиту нематеріальних активів 63

3.2. Методика проведення аудиту нематеріальних активів 67

3.3 Аудиторський висновок за результатами аудиту нематеріальних активів 71

Висновки 74

Список використаних джерел 77

Додатки…………………………………………………………………………………………………..

Вступ

Актуальність теми дослідження. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства. Законом передбачено:

1) державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів та удосконалення бухгалтерського обліку і звітності;

2) застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та не суперечать міжнародним стандартам;

3) розробка галузевими міністерствами та іншими органами виконавчої влади методичних рекомендацій щодо застосування національних П(С)БО відповідно до галузевих особливостей;

4) напрямки діяльності Методологічної ради з бухгалтерського обліку тощо.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

Згідно даного положення нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Нематеріальні активи відіграють велику роль у діяльності підприємства.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження теми курсової роботи.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади бухгалтерського обліку на підприємстві СТОВ «Тростянчик».

Предмет дослідження – облік та аудит наявності та руху нематеріальних активів.

Метою курсової роботи є дослідження проблеми обліку та аудиту наявності та руху нематеріальних активів.

Мета роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

дослідити особливості обліку нематеріальних активів;

охарактеризувати облік руху нематеріальних активів;

проаналізувати відображення в обліку та аудиту нематеріальних активів на СТОВ «Тростянчик».

Об’єктом дослідження є СТОВ «Тростянчик».

Розділ і. Економічна суть нематеріальних активів

1.1 Економічна сутність та класифікація нематеріальних активів

Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік у для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (далі- нематеріальні активи) та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Нематеріальний актив визнається активом, якщо його можна ідентифікувати (може бути виділений чи відокремлений від інших активів) та існує ймовірність отримання суб'єктом бухгалтерського обліку в державному секторі майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, та/або якщо він має потенціал корисності і його вартість може бути достовірно визначена.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

витрати на дослідження;

витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

Згідно Податкового Кодексу України бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

- права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

- права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

- авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). [15]

Класифікація нематеріальних активів

В обліку і фінансовій звітності нематеріальні активи поділяються за кількома ознаками (рис. 1.1).

Рис. 1.1.

Класифікація нематеріальних активів в обліку і звітності

Нематеріальні активи

За способом отримання

Створені власними силами

Отримані іншим шляхом

Придбані за грошові кошти
Придбані в обмін на інші активи
Придбані в обмін на інструменти капіталу (як внесок до статутного капіталу)
Отримані внаслідок об’єднання підприємств
Отримані безоплатно
Придбані за рахунок коштів цільового фінансування

За групами

Права користування природними ресурсами

Права користування майном

Права на знаки для товарів і послуг

Права на об’єкти промислової власності

Авторські і суміжні з ними права

Інші нематеріальні активи

Класифікація нематеріальних активів за способом отримання пов’язана з особливостями їх визнання та оцінки в обліку і звітності.

У розрізі груп повинен бути організований облік нематеріальних активів за субрахунками рахунку 12 “Нематеріальні активи”.

Група нематеріальних активів – сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

Витрати на придбання або створення нематеріальних активів до їх введення в експлуатацію збираються на балансовому рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”. [26]

Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу, за якими відображаються нематеріальні активи, наведений у табл. 1.1

Таблиця 1.1

Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу, за якими відображаються нематеріальні активи

Актив	Код рядка	Підстава для заповнення (рахунки та субрахунки за Планом рахунків)
1	2	3
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010	Різниця між сумами за рядком 011 та 012
Первісна вартість	011	Сальдо рахунку 12 “Нематеріальні активи”
Знос	012	Сальдо субрахунку 133 “Знос нематеріальних активів”
Незавершене будівництво	020	Сальдо рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, у тому числі субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”
Усього за розділом І	080	…

До підсумку балансу включається різниця між первісною (або переоціненою) вартістю нематеріального активу та сумою його зносу (переоціненого зносу) (табл. 1.2.).

Таблиця 1.2

Склад нематеріальних ресурсів та активів підприємства

Нематеріальні ресурси		Охоронні документи
1. Об'єкти промислової власності
Винаходи - пристрій, спосіб, речовина, а також застосування відомої раніше речовини, пристрою по новому призначенню.		Патент на винаходи надає володарю патенту виключне право на використання винаходу. Ліцензія надає право на використання винаходу.
Промисловий зразок - художньо-конструктивне рішення, що визначає його зовнішній вигляд.		Патент на промисловий зразок, ліцензія.
Товарний знак (знак обслуговування) - це позначення здатне відрізнити товари та послуги одних юридичних осіб від інших.		Свідоцтво на товарний знак надає володарю виключне право на його використання.
Ноу-хау - технологічна, комерційна інформація, що є секретом виробництва. Інформація підлягає захисту від незаконного використання іншими особами при умові, що: вона має дійсну чи потенційну цінність в силу невідомості її третім особам, до неї нема вільного доступу на законній підставі; володар її приймає необхідні заходи до охорони її конфіденційності	Сукупність документів, що визначають сутність та режим розробки ноу-хау на підприємстві.
2. Об'єкти інтелектуальної власності
Літературні, наукові, учбові твори, переклади та інші об'єкти.	Виключне право на авторське видання; авторський, видавничий договори, що дозволяють публічне відтворення чи інше використання творів.
Програмне забезпечення електронно-обчислювальних машин (ЕОМ)	Виключне право або видавничий договор.
Банки та бази даних - об'єктивна форма представлення та організації сукупності даних (статей, розрахунків і т.п.) систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути знайдені і оброблені на ЕОМ	Виключне право або авторський договор.
3. Інші нематеріальні ресурси
Раціоналізаторські пропозиції Гудвіл (імідж, репутація, постійна клієнтура та інше.

Види ліцензій

1. В залежності від об'єму прав на використання ліцензії розрізняють:

· Проста ліцензія надає ліцензіару право самостійно використовувати технічне рішення та можливість заключати аналогічні ліцензійні угоди з іншими ліцензіатами.

· Виключна  ліцензія передає ліцензіату право виключного використання об'єкта ліцензії,  але ліцензіар залишає за собою право використовувати технічне рішення.

· Повна ліцензія передбачає перехід до ліцензіата усіх  прав передбачених патентом.

2. В залежності від умов, за якими надається дозвіл використовувати об'єкт ліцензії розрізняють:

• Добровільна ліцензія.

• Примусова ліцензія.

3. В залежності від характеру об'єкта, що передається за ліцензійною угодою розрізняють:

• Патентна ліцензія.

• Безпатентна ліцензія.

Розрізняють три способи обліку нематеріальних ресурсів підприємства:

1  Даний спосіб полягає у списані усієї суми витрат за рахунок прибутку у поточному році. Цей підхід консервативний але він не відповідає принципу нарахування: об'єм  реалізованої продукції порівнюється  з   витратами.

2. Другий спосіб полягає у тому, щоб взагалі не враховувати витрати на наукові дослідження при розрахунку прибутку поточного року, а відкласти їх на майбутні періоди з метою включення в собівартість реалізованої продукції у наступні роки. У цьому випадку витрати, що відкладені, є нематеріальним активом і будуть включені у баланс, як частина вартості підприємства.

4. Третій спосіб полягає у тому щоб списати деяку частину витрат на наукові дослідження у поточному році, а залишок відкласти на майбутні періоди.

Розрізняють два підходи до оцінки нематеріальних активів підприємства:

Перший підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства - витратний: передбачає облік усіх витрат на розробку, правову охорону, маркетинг та інші витрати.

Другий підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства - ринковий : передбачає розрахунок прибутку, що можна отримати від реалізації продукції, отриманої від використання певної розробки. Для реалізації ринкового підходу необхідно враховувати конкурентоспроможність продукції, отриманої на основі використання розробки на конкретному ринку, а також можливість отримання прибутку. Перелік показників конкурентоспроможності продукції , отриманої в результаті  проведених наукових досліджень:

Отже, нематеріальні активи — це активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

До нематеріальних засобів (активів) належать: придбане місце на товарній, фондовій біржах, авторські права, права на інтелектуальну власність і використання земельних ділянок, програмне забезпечення, майнові права, вартість одержаних патентів, ліцензій та інших активів, які не мають матеріальної форми, але дають можливість підприємству отримувати прибуток.