6. Форми страхових зобов'язань:

а) майнова, особиста відповідальності;

б) обов'язкова і добровільна;

в) юридична, економічна, історична;

г) визначена договором та чинним законодавством.

7. Ринок страхових послуг - це:

а) сфера обігу цінних паперів;

б) вид цивільно-правових відносин щодо захисту фізичних та юридич­них осіб від несприятливих подій в їх житті та діяльності;

в) частина фондового ринку, на якому формується попит і пропозиція на страхові послуги;

г) особлива сфера грошових економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічний товар - страхова послуга.

8. За характером роботи страхові компанії поділяють на:

а) державні і приватні;

б) керовані, некеровані і ті, що піддаються регулюванню;

в) страхові компанії, що надають послуги зі страхування життя, загальних видів страхування та перестрахування;

г) іноземні та вітчизняні юридичні особи.

9. Державне регулювання страхової діяльності в Україні здійснюється у таких формах:

а) розробка правил страхування державними органами, залучення банків до страхування;

б) ліцензування страхової діяльності і реєстрація страховиків;

в) роздержавлення і приватизація майна публічних страховиків;

г) розробка правил по всіх видах страхування державними органа­ми.

10. Уповноваженим органом, що видає ліцензії на право на­дання страхових послуг

а) Міністерство фінансів України;

б) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;

в) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг Украї­ни;

г) Національний банк України.

11. Використання інформаційних технологій у страховій діяльності дозволить здійснювати:

а) обмін інформацією між абонентами локальної мережі; проводи­ти інтернет-конференції, отримати необмежений доступ до баз даних;

б) виявляти, обробляти і використовувати будь-яку інформацію за допомогою персонального комп’ютера;

в) спеціалісту страхової справи отримування, представлення, дослі­дження та зберігання інформації, необхідної для успішного вико­нання покладених на нього обов'язків;

г) реалізувати голосовий зв’язок між користувачами; інтерактивно передавати аудіо та відеоінформацію; збільшити кількість корис­тувачів і кількість вузлів мережі Інтернет в Україні.

12. Мережа Інтернет в страховій діяльності:

а) взагалі не потрібна, бо персонал відволікається від основної роботи по укладанню і веденню договорів;

б) є витратомісткою і малоефективною в страховій практиці;

в) є пріоритетною в отриманні необхідної інформації у глобальних комп'ютерних мереж;

г) правильна відповідь а) і б).

13. Страховий продукт - це:

а) боргове зобов’язання страховика;

б) страховий поліс;

в) процес укладання договору страхування;

г) комплекс зобов’язань страховика.

14. До якісних показників страхового продукту відносять:

а) рекламно-інформаційну мережу;

б) офіційний метод реалізації;

в) відповідність умов страхування реальним потребам страхуваль­ника;

г) зручність придбання полісу чи укладання договору страхування.

15. Ліквізиція страховика – це :

а) формування споживчого попиту на страхові продукти;

б) страхове поле страховика;

в) продаж страхових продуктів через страхових посередників;

г) дослідження ринку страхових послуг.

16. Аквізитор - це:

а) фахівець, який обчислює страхові тарифи;

б) фахівець, який оцінює збитки у морській аварії;

в) уповноважена страховиком особа, що укладає або поновлює договори страхування.

г) рекламний агент.