5. Послідовність виконання курсової роботи

Обсяг курсової роботи повинен досягати не більше 45 сторінок друкованого тексту. Роботу рекомендується виконувати у такій послідовності:

1. З’ясувати завдання та основний зміст роботи, скласти детальний план та вивчити літературу по даній проблемі.

2. Зібрати та перевірити статистичні дані. Числові значення усіх показників, передбачених програмою вибірки, виписуються по кожному господарству на окрему відомість.

3. Розробити макети таблиць, використовуючи наведену схему показників згідно тем.

4. Розрахувати узагальнені показники, заповнити таблиці та побудувати графіки.

5. Розробити пропозиції по обраній теми.

6. Проаналізувати отримані показники, сформулювати висновки та пропозиції.

Другий розділ “Основна частина” курсового проекту. Об’єм розділу 25–30 сторінок.

Основна частина курсової роботи – практичне використання методологій статистичного дослідження. Даний розділ складається із параграфів за назвою окремих методів та прийомів статистичного аналізу.

Параграф 2.1. Аналітичне групування повинен виконуватися в такій послідовності:

1. Дати визначення статистичного групування.

2. Розрахувати вихідні дані для індивідуального варіанту, які видаються викладачем. Проведені розрахунки описати та скласти таблицю вихідних даних. Таку таблицю вихідних даних наводять обов’язково у додатках.

3. В роботі складають таблицю та графік ранжированого ряду за результативною ознакою. Порядок розрахунку результативної та факторних ознак наведено у додатку В. У роботі описати, як проводились розрахунки результативної ознаки (на цьому етапі всі факторні ознаки по всім господарствам робити не потрібно ).

4. Розрахувати кількість груп за формулою:

де N – кількість одиниць сукупності або .

5. Визначити величину інтервалу. Найпростішим способом визначення величини інтервалу при побудові рівновеликих інтервалів буде: , де h – величина інтервалу; n – кількість груп; Xmax , Xmin – відповідно максимальне та мінімальне значення групувальної ознаки

6. У вигляді таблиці побудувати інтервальний ряд розподілу підприємств за результативною ознакою та відобразити його графічно у вигляді гістограми та полігону.

7. Розрахувати показники зведених даних результативного групування за вихідними даними, шляхом сумування окремих ознак по кількості підприємств, які складають окрему групу. Всі розрахунки навести в роботі і представити у вигляді таблиці.

8. Скласти таблицю для визначення залежності результативної ознаки від факторних на основі зведених даних. Показати порядок розрахунків та зробити висновки за результатами методу аналітичного групування.

9. Аналогічно провести факторне групування.

Параграф 2.2. Кореляційний аналіз повинен виконуватися в такій послідовності:

1. Дати визначення кореляційного аналізу та описати завдання, які вирішує цей метод.

2. На основі розрахованих вихідних даних скласти таблицю допоміжних розрахунків для кореляційного аналізу і навести її у додатках курсової роботи.

3. При виконанні цього методу в курсовій роботи повинні бути відображені:

• розрахункова таблиця кореляційної залежності;

• кореляційне поле (графік кореляційної залежності );

• порядок розрахунку параметрів рівняння кореляційної залежності;

• математичний вид рівняння кореляційної залежності;

• порядок розрахунку коефіцієнта кореляції та детермінації;

• розрахунок оцінки імовірності розрахованого коефіцієнта кореляції.

Висновки до цього розділу повинні відображати напрямок кореляційної залежності, характеристику параметрів рівняння кореляційної залежності, тісноту залежності.

Параграф 2.3. Вивчення динаміки показників та проведення вирівнювання ряду динаміки повинен виконуватися в такій послідовності:

1. Дати визначення терміну “тенденція динамічного ряду” та описати завдання, які вирішують за допомогою цього методу.

2. Розрахувати індивідуальні вихідні дані для проведення розрахунків, за методикою викладеною у параграфі 2.1. Навести індивідуальні вихідні дані у додатках курсової роботи.

3. Представити порядок розрахунку показників динаміки та відобразити результати розрахунків у вигляді таблиці.

4. Провести вирівнювання динамічного ряду способом середньої ковзної, способом згладжування періодів, на основі середнього абсолютного приросту та середнього коефіцієнту росту, способом найменших квадратів. Відобразити розрахунки у вигляді таблиць та графіків.

5. Зробити висновки по цьому розділу.

Параграф 2.4. Індексний аналіз повинен виконуватися в такій послідовності:

1. Дати визначення індексу, дати характеристику основним видам індексів.

2. Розрахувати вихідні індивідуальні дані для проведення розрахунків, на основі додатку І, за методикою викладеною у параграфі 2.1. Навести індивідуальні вихідні дані у додатках курсової роботи.

3. Провести індексний аналіз економічних явищ і процесів, що досліджується на основі системи взаємозалежних індексів та зробити висновки до цього розділу.

Третій розділ “Шляхи вдосконалення та прогнозування результативної ознаки”. Обсяг розділу 3-5 сторінок.

Основна мета третього розділу полягає в розкритті шляхів поліпшення результативної ознаки, а також в прогнозуванні її рівнів на перспективу.

Для прогнозування рівнів результативної ознаки рекомендується використати прийом екстраполяції на найближчих 3 роки.

Дослідження результативної ознаки в розділі динаміки та встановлення тенденції її зміни дає підстави для екстраполяції – визначення рівнів економічного явища в майбутньому.

Тобто за умови, що комплекс причин, який формує тенденцію, найближчим часом не зміниться, можна продовжити тенденцію за межі динамічного ряду (екстраполювати тренд).

Частіше всього екстраполяцію пов’язують з аналітичним вирівнюванням тренду (по математичному рівнянню). При цьому для виходу за межі границь досліджуваного періоду, достатньо підставити в знайдене рівняння порядковий номер (1) наступного періоду.