- •Розділ 1. Стан галузі рослинництва в господарстві і ґрунтово-кліматичні умови
- •Розділ 2. Аналіз науково-виробничої інформації по біології та технології вирощування сої
- •Розділ 3. Застосування елементів програмування врожайності
- •Програмування врожайності.
- •Потенційний урожай, або максимально можливий.
- •Розрахунок потенціальної врожайності за надходженням фар.
- •Розрахунок потенціальної врожайності за вологозабезпеченістю посівів (дійсно можлива врожайність).
- •Рівні продуктивності сої.
- •3.2. Розрахунок норм добрив на запрограмований врожай.
- •Розділ 4. Розробка елементів технології вирощування сої в господарстві
- •4.1. Розміщення сої в сівозміні.
- •4.2. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту. Зяблевий обробіток ґрунту
- •Весняний обробіток ґрунту
- •4.3. Система удобрення.
- •4.4. Підготовка насіння до сівби, розрахунок норми висіву і сівба.
- •4.5. Догляд за посівами.
- •Регулювання чисельності бур'янів у посівах сої
- •Режим зрошення
- •4.6. Агробіологічний контроль за посівами.
- •4.7. Збирання врожаю.
- •4.8. Поопераційна карта вирощування сої.
Весняний обробіток ґрунту
Обробіток ґрунту під сою у весняний період включає наступні технологічні прийоми: боронування зябу з метою збереження вологи; передпосівну культивацію з одночасним внесенням гербіцидів.
У роки з ранньою але холодною весною коли період від початку весняно-польових робіт до сівби сої становить 50-60 днів не можна обмежитися одним боронуванням і передпосівною культивацією. Після дощів при запливанні ґрунту, при проростанні бур'янів та з метою кращого прогрівання посівного шару і додаткового його вирівнювання проводиться проміжна культивація на глибину 8-10 см, а передпосівну культивацію з одночасним боронуванням і внесенням гербіциду(Фронтьєр оптіма, Стомп) для боротьби з курячим просом та амброзією полинолистою доцільно провести в день сівби сої на глибину 4-5 см.
Застосування комбінованих багатоопераційних ґрунтообробних агрегатів сприяє збереженню оптимальної щільності складення орного шару й підвищенню його водопроникності. Під час весняно-польових робіт не слід використовувати важкі колісні трактори, які дуже сильно ущільнюють ґрунт, погіршуючи діяльність мікроорганізмів, знижуючи доступність вологи і поживних речовин для рослин, що негативно впливає на їх ріст і розвиток та формування врожаю.
Після сівби, з метою кращого контакту насіння з ґрунтом проводиться прикочування кільчасто-шпоровими котками.
4.3. Система удобрення.
Соя вимоглива до родючості ґрунту і добре відкликається на внесення добрив. На формування запланованого врожаю зерна сої 30 ц/га потрібно внести(згідно розрахунків розділ 3.2) 102 кг/га азоту і 28,8 кг/га фосфору. Тому високий урожай сої можна одержати тільки при застосуванні добрив, ефективність яких залежить від родючості ґрунту, сорту, вологозабезпеченості й рівня культури землеробства.
На темно-каштанових середньосуглинкових ґрунтах під сою рекомендується вносити 30-60 кг/га азоту і стільки ж фосфору, а на легких піщаних ґрунтах додатково необхідно вносити – 30 кг/га калію. Проте дози і співвідношення мінеральних добрив визначають, виходячи з наявності поживних речовин у ґрунті, його механічного складу і запланованого рівня врожаю зерна на кожному конкретному полі.
Найбільше споживання елементів живлення відбувається під час цвітіння, формування бобів, початку наливу насіння. В цей період вона споживає відповідно 57,9-59,7%, 59,4-64,7% і 66,0-70,0%; від початку наливу зерна до кінця дозрівання – 33,7-36,3%, 30,6-36,0% і 18,9-26,4% відповідно. В азотному живлені критичний період для сої – 2-3тижні після цвітіння; в фосфорному – перший місяць її життя.
Тому, 2/3 дози фосфорних добрив вносимо в основне внесення під оранку Р20, і також вносимо 1/3 дозу азотних добрив N 35 кг/га д.р. Із фосфорних добрив вносимо простий гранульований суперфосфат (20%) 100 кг/га у фізичній масі, із азотних - сульфат амонію (20%) 175 кг/га.
Залишкову кількість (2/3) азотних добрив вносимо під передпосівну культивацію у вигляді аміачної селітри 197 кг/га у фізичній масі. Також залишок фосфорних добрив Р2О5 8,8 кг/га д.р. вносимо оздночасно з висівом культури локально в рядки.
План внесення добрив показано в таблиці 4.3.1.
Таблиця 4.3.1.
Система удобрення сої
Добрива |
Строки внесення |
|||||
Основне |
Перед-посівне |
Припо-сівне |
підживлення |
|||
поверхне-ве |
локальне в рядок |
позакореневе |
||||
Органічні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Азотні ( д.р.) |
35 |
67 |
|
|
|
|
Доза |
175 |
197 |
|
|
|
|
Форма |
Сульфат амонію(20%) |
Аміачна селітра (34%) |
|
|
|
|
Спосіб внесення |
Розкидний |
Розкидний |
|
|
|
|
Фосфорні ( д.р.) |
20 |
|
|
|
8,8 |
|
Доза |
100 |
|
|
|
44 |
|
Форма |
Простий гранульований суперфосфат (20%) |
|
|
|
Простий гранульований суперфосфат (20%) |
|
Спосіб внесення |
Розкидний |
|
|
|
Сівалкою одночасно з висівом насіння в рядки |
|
Калійні |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Загалом на площу посіву сої 60 га з запланованою врожайністю 30 ц/га потрібно добрив: сульфат амонію – 105 ц; аміачної селітри – 118,2 ц; простого гранульованого суперфосфату – 86,4 ц.
Добрива варто вносити восени під оранку, за допомогою розкидачів добрив AMAZONE – ZAM 900, ROTAFLOW RS-M 1050, МВУ-900, МВД-0,5 АМ-01 в агрегаті із тракторами МТЗ-80/82, ЮМЗ-8040/8240, МТЗ-1025 або Т-150К. Якщо добрива не вносились восени, то це обов'язково треба зробити під передпосівну культивацію.