Завдання та вправи

1. Нижче наведена сучасна структура господарського комплексу різних країн (%). Використовуючи дані таблиці 5.1., визначити рівень розвитку продуктивних сил кожної з країн. Визначити на якій стадії розвитку знаходяться ці країни. Спробуйте спрогнозувати перспективні зміни в галузевій структурі господарств цих країн.

Таблиця 5.1.

Галузева структура господарського комплексу країн світу, %

№ з/п	Країна	Сільське гос- подарство	Промисловість	Сфера послуг
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Країна А Країна В Країна С Країна D Країна Е Країна F	2 27 28 13 8 3	29 42 11 42 45 38	69 31 41 45 47 59

2. Найбільш значні зміни відбулися в структурі промислового комплексу світу та країн. Головними великими підгалузями її є гірничовидобувна та обробна промисловості. Нижче в табл. 5.2. наведена сучасна структура промисловості деяких країн. Спробуйте визначити рівень розвитку даних країн. Які галузі гірничовидобувної промисловості можуть бути розвинуті в країні В? Дайте характеристику обробній промисловості в кожній країні. Визначте положення і орієнтовне місце розташування кожної з країн.

Таблиця 5.2.

Співвідношення провідних галузей промисловості деяких країн, %

Назва галузей	Країна А	Країна В	Країна С
Гірничовидобувна Обробна	15,8 84,2	50,4 49,6	11,2 88,8

3. Україна виробляє щорічно 160 магістральних електровозів і 800 залізничних вагонів, а Росія – 360 електровозів і 240 вагонів. Якби Росія будувала лише електровози, то їх щорічний випуск становив 600 одиниць, а якщо тільки вагони – то 6000 вагонів. Відповідно Україна може виготовляти або 200 електровозів, або 4 000 вагонів.

Як ви вважаєте, чи вигідно Росії співробітничати з Україною в організації виробництва рухомого складу для залізниць? Аргументуйте свою відповідь. Доведіть, що якби Україна і Росія домовилися про спеціалізацію та гарантовані взаємні поставки продукції, це б принесло прибутки кожній з країн. Визначте на скільки більше продукції кожного виду отримали б Росія й Україна, об’єднавши свої зусилля.

4. Розрахуйте коефіцієнт диверсифікації виробництва в поселеннях (Кд).

Мета розрахунку - визначити рівень диверсифікації виробництва. Чим вищий рівень диверсифікації виробництва в поселенні, тим більше воно має перспектив для соціально-економічного розвитку. Показник розраховується для всіх міст с чисельністю населення більше 50 тис. чол. Розрахунок проводиться в кілька етапів.

1 етап. Визначаються вихідні показники:

R - загальний об'єм промислового виробництва в поселенні (районі);

S - загальний об'єм промислового виробництва в країні;

Ri - об'єм виробництва галузі i в поселенні (районі);

Si - об'єм виробництва галузі i в країні.

2 етап. Розраховується коефіцієнт галузевої концентрації Кок за формулою:

Кок = ∑(i = 1, n) ﴾(Ri / R) - (Si / S)﴿

для всіх i, для яких ((Ri / R) - (Si / S)) ≥ 0

де i - індекс галузі

3 етап. Розраховується коефіцієнт диверсифікації як величина, зворотня коефіцієнту галузевої концентрації:

Кд = 1 / Кок

де Кд - коефіцієнт диверсифікації.

5. Рівень соціально-економічного розвитку країн світу визначається за численними критеріями та показниками. Найбільш об’єктивним є комплексний метод, що охоплює якнайбільше число показників економічного і соціального розвитку. Достатньо об’єктивно оцінити рівень розвитку країни можна, скориставшися такими 8 показниками:

Х1 - ВВП / чол.;

Х2 – очікувана тривалість життя при народженні;

Х3 – середнє споживання калорій;

Х4 – середнє споживання білків;

У1 – загальний коефіцієнт народжуваності;

У2 – загальний коефіцієнт смертності;

У3 – коефіцієнт смертності немовлят;

У4 – частка неграмотного населення старше 15 років.

Рівень економічного і соціального розвитку країн визначається за допомогою “коефіцієнта розвитку” (КР), обчислення якого здійснюється за формулою:

КР = (Х1 + Х2 + Х3 + Х4) / (У1 + У2 + У3 + У4)

Абсолютні показники (долари, грами, кілокалорії тощо), що застосовуються при обчисленні, переводяться у відносні (%). Для цього визначається відсоток кожного показника до відповідного показника, який приймається за еталон вимірювання. Такі показники є середньосвітовими. У табл. 5.3. наведені абсолютні показники економіч­ного і соціального розвитку регіонів і країн світу.

Таблиця 5.3.

Регіон чи країна	ВВП на душу населення, дол.	Очікувана трива- лість життя при народженні, років	Середньодобове споживання кало-рій на 1 люд., ккал	Середньодобове споживання білків на 1 люд.	Загальний коефі- цієнт народжува­ності	Загальний коефі- цієнт смертності	Коефіцієнт смерт- ності немовлят	Частка неграмот- ного населення, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Світ Пн. Європа Західна Європа Пд. Європа Східна Європа Пн. Америка Центр.Америка Пд. Америка Пн. Африка Східна Африка	6610 16024 18244 8303 4643 21419 3218 4054 3569 1787	65,3 75,9 75,6 74,2 70,6 76,0 66,4 67,0 60,0 53,1	2762,8 3369,1 3560,4 3403,4 3452,8 3451,0 2449,9 2470,4 2974,1 2142,2	76,8 104,4 101,7 97,4 101,2 106,3 61,4 65,5 77,0 53,2	28,3 14,3 12,5 11,8 12,8 15,8 33,4 29,1 38,1 44,1	10,0 10,0 10,1 7,4 11,8 8,0 6,1 9,4 9,9 14,6	38,0 7,5 7,2 12,4 15,6 8,4 44,1 44,9 73,6 98,3	23,8 2 2 10,2 1,7 2 24,3 13,4 55,6 38,5
Пд. Африка Екв. Африка Зах. Африка	2875 1134 1114	57,8 50,3 48,3	2424,7 2100,3 2288,2	66,3 49,4 53,9	42,4 45,1 46,8	11,7 14,1 17,5	92,6 98,3 108,8	31,7 48,2 66,8
Пд.-Зх. Азія	7054	67,9	2725,0	76,2	33,8	9,1	48,4	31,0
Пд. Азія	1500	53,9	2180,1	50,6	36,5	12,7	98,4	55,3
Сх. Азія	8643	71,9	2748,3	82,5	19,5	6,2	27,3	14,0
Пд.-Сх. Азія	5010	63,3	2528,5	60,8	30,5	8,9	58,1	19,3
Австралія і Ок.	7632	68,5	2835,4	73,7	26,8	7,2	18,5	5
СНД	3412	69,2	3391,0	108,2	22,0	9,1	24,4	5

Завдання:

1) Розрахувати відносні показники економічного та соціального розвитку та визначити за наведеною формулою КР регіонів світу і занести в табл. 5.4.

2) Користуючись статистичними даними з табл. 1 і 2 розраху­вати коефіцієнт розвитку (КР) усіх регіонів, наведених у таблиці.

3) За визначеним коефіцієнтом (КР) зробити ранжований ряд регіонів світу та охарактеризувати його.

4) Пояснити, які показники з наведеної формули повинні підвищуватися при зростанні соціально-економічного рівня розвитку регіону.

Таблиця 5.4.

	Х1	Х2	Х3	Х4	У1	У2	У3	У4	КР
Світ Пн. Європа Зх. Європа Пд. Європа Сх. Європа Пн. Америка Центр. Америка Пд. Америка Пн. Африка Сх.Африка Пд. Африка Екв. Африка Зх. Африка Пд.-Зх. Азія Пд. Азія Пд.-Сх. Азія Сх. Азія Австралія і Океанія СНД	100	100	100	100	100	100	100	100	1

6. Для визначення рівня активності регіону у загальнодержавному поділі праці використовують коефіцієнти міжрайонної товарності продукції галузей, локалізації галузей в районі та виробництва продукції галузей району на душу населення. Для обрахунку цих коефіцієнтів необхідні показники статистичної звітності в розрізі адміністративних областей і відповідно галузей району: обсяги виробництва продукції, обсяги вивезення продукції.

Зберіть вказану статистичну інформацію по адміністративним районам України та зробіть обрахунки відповідних показників. Результати занесіть в табл. 5.5. та проаналізуйте:

Таблиця 5.5.

Спеціалізо-вані галузі	Коефіцієнт міжрайонної товарності продукції			Коефіцієнт локалізації			Коефіцієнт виробництва продукції/чол
	Адм. області
	1	2	…	1	2	…	1	2	…
1.
2.
3.
4.
…

7. Заповніть таблицю:

	Високорозвинені райони	Старопромислові райони	Аграрні райони	Райони нового освоєння
Характерні риси району
Приклади району у світі та Україні

8. Збалансований розвиток і ефективне функціонування продук­тивних сил території неможливо здійснити без вдалої, науково-обгрунтованої територіальної організації. Саме тому на держав­ному і регіональному рівнях створюються та функціонують різні форми розміщення господарства та розселення населення.

Однією із найскладніших форм територіальної організації продуктивних сил є господарська агломерація. Агломерації вини­кають і розвиваються на основі висококонцентрованої системи поселень, об’єднаних в єдине ціле інтенсивними виробничими, трудо­вими, інфраструктурними, культурно-побутовими та рекреаційними зв’язками із центральною територією – ядром агломерації.

Для вдосконалення територіальної структури господарської агломерації, використовують метод оцінки інтенсивності зв’язків периферійних районів із ядром агломерації – індекси виробничої і соціальної комунікативності.

Індекс виробничої комунікативності – це сума частки вивозу продукції різних ланок народного господарства і низової території у ядро агломерації і загального обсягу її виробництва в даному районі та частки ввозу продукції різних ланок народного господарства з ядра агломерації в низову територію і загального обсягу її виробництва у ядрі агломерації (у грошовому вимірі). Він показує інтенсивність сировинних, виробничих та постачальницько-збутових зв’язків промисловості.

, (1)

де – індекс виробничої комунікативності конкретної території поля агломерації;

W – вивіз продукції народного господарства з конкретної території до ядра агломерації;

X – обсяг виробництва продукції народного господарства на конкретній території;

V – ввіз продукції народного господарства в конкретну територію з ядра агломерації,

Y – обсяг виробництва продукції народного господарства в ядрі агломерації.

Для оцінки соціальної комунікативності застосовується наступна формула:

(2)

де – індекс соціальної комунікативності конкретної території поля агломерації;

A – кількість чоловік конкретної території, що підтримують зв’язок з ядром агломерації;

C – загальна кількість населення на конкретній території;

B – кількість чоловік, що мешкають в ядрі агломерації і підтримують зв’язки з конкретною територією поля агломерації;

D – кількість мешканців ядра агломерації. Цей індекс показує інтенсив­ність трудових, культурно-побутових, освітніх, оздоровчих, рекреаційних та інших зв’язків населення ядра і периферії агломерації.

Завдання:

1. Використовуючи дані табл. 5.6., розрахувати індекс виробничої комунікативності для кожного населеного пункту агломерації за формулою 1.

Таблиця 5.6.

Обсяги виробництва та інтенсивність зв’язків моноцентричної господарської агломерації

№ з/п	Населений пункт	Віддаленість від ядра агломерації, h, км	Вивіз продукції W, млн грн	Обсяги виробництва X, млн грн	Ввіз продукції V, млн грн
1	2	3	4	5	6
1	Місто А	25	340	450	510
2	Місто B	80	75	187	104
3	Місто C	142	15	53	70
4	Місто D	47	480	690	215
5	Місто E	94	66	135	241
6	Місто F	15	1650	1800	680
7	Місто G	33	523	740	452
8	Місто H	120	46	953	112
9	Місто I	118	254	596	165
10	Місто J	200	1662	2550	23

Обсяги виробництва у ядрі агломерації Y = 3 476 млн. грн.

2. На основі проведених розрахунків зробити висновок про рівень інтенсивності зв’язків кожного міста з ядром агломерації (чим більше значення індексу комунікативності, тим зв’язки інтенсивніші). Описати, як змінюється інтенсивність зв’язків при віддаленості населеного пункту від центрального міста, використовуючи інформацію про відстань між пунктами (h, км) з табл. 5.6.

3. Які зв’язки, на вашу думку, є нераціональними в цій структурі і потребують оптимізації внаслідок високої інтенсивності, але значної віддаленості пунктів. Які заходи слід запровадити, щоб стабілізувати ситуацію і вирішити проблеми територіальних диспропорцій.

4. На основі табл. 5.7., розрахувати індекс соціальної комуніка­тивності для кожного населеного пункту, використовуючи формулу 2.

Таблиця 5.7.

Кількість населення й інтенсивність зв’язків моноцентричної господарської агломерації

№ з/п	Населений пункт	Віддаленість від ядра агломерації, h, км	Кількість мешканців населеного пункту, що підтриму­ють зв’язки з ядром С, тис. чол.	Кількість населення в насе­ле­ному пунк­ті А, тис. чол.	Кількість мешканців ядра, що підтриму­ють зв’яз­ки з на­­­­­се­ле­­ним пунк­­том B, тис. чол.
1	2	3	4	5	6
1	Місто А	25	75	180	34
2	Місто B	80	12	81	6,4
3	Місто C	142	7,5	50	3,3
4	Місто D	47	25	134	4,8
5	Місто E	94	12	64	4,6
6	Місто F	15	454	780	56
7	Місто G	33	123	423	29
8	Місто H	120	4,4	640	2,8
9	Місто I	118	4,7	288	3,4
10	Місто J	200	9,2	1350	1,4

Кількість мешканців ядра агломерації D = 2 604 тис. чол.

5. На основі проведених розрахунків зробити висновок про рівень інтенсивності зв’язків населення кожного міста з ядром агломерації. Описати, як змінюється інтенсивність зв’язків при віддаленості населеного пункту від централь­ного міста, використовуючи інформацію про відстань між пунктами (h, км) з табл. 5.4.

6. Які зв’язки, на вашу думку, є нераціональними в цій структурі і потребують оптимізації внаслідок високої інтен­сивності, але значної віддаленості пунктів. Які заходи слід запровадити, щоб стабілізувати ситуацію і вирішити проб­леми територіальних диспропорцій?

8. Для визначення характеру розвитку і розміщення підприємств промислового комплексу на конкретній території та для формування уявлення про територіально-виробничі пропорції та ефективність виробництва, досить часто застосовується індекс територіальної концентрації:

, (3)

де Т – площа території країни;

Т_і – площа території адміністративної області;

Е – кількість промислових підприємств, що перебували на са­мос­­тій­ному балансі в країні;

Е_і – кількість промислових підприємств, що перебували на са­мостійному балансі в адміністративній області.

К_к знаходиться в межах 0 ≤ К_к ≤ 1. При К_к→0 розподіл стає більш рівномірним, при К_к→1 спостерігається підвищення концентрації промисловго виробництва.

Завдання:

1) Розрахувати індекс територіальної концентрації промисло­вого виробництва в адміністративних областях України, використовуючи статистичну інформацію з табл. 5.5.

2. Виділити окремі групи областей України з високим, середнім і низьким рівнем концентрації промисловості.

3. Визначити вплив концентрації промисловості на розвиток продуктивних сил та екологічну ситуацію в регіонах. Які заходи слід застосувати в межах висококонцентрованого середовища з метою зменшення забрудненості території?

Таблиця 5.8.

Територія і кількість промислових підприємств, що перебували на самостійному балансі в адміністративних областях України

Адміністративні області	Територія, тис. км	Кількість промислових підприємств, шт.
1	2	3
Україна	603,7	9940
Автономна Республіка Крим	27,7	384
Вінницька	26,5	460
Волинська	20,2	146
Дніпропетровська	31,9	552
Донецька	26,5	882
Житомирська	29,9	403
Закарпатська	12,8	319
Запорізька	27,2	357
Івано-Франківська	13,9	301
Київська (без м. Києва)	28,1	330
Кіровоградська	24,6	254
Луганська	26,7	639
Львівська	21,8	728
Миколаївська	24,6	231
Одеська	33,3	482
Полтавська	28,8	374
Рівненська	20,1	273
Сумська	23,8	315
Тернопільська	13,8	270
Харківська	31,4	625
Херсонська	28,5	181
Хмельницька	20,6	246
Черкаська	20,9	323
Чернівецька	8,1	205
Чернігівська	31,2	261
м. Київ	0,8	399

2. Спробуйте встановити, як залежить концентрація промисло­вості і рівень урбанізації в регіоні.

3. Які регіони, на вашу думку, вимагають підвищення концент­рації виробничої діяльності, а які навпаки, зниження.