4.3. Обробка дослідних даних
4.3.1. За даними табл.4.1 розрахувати струм джерела напруги. Отриманий результат співставити з експериментальним.
4.3.2. За даними пункту 4.2.2 побудувати векторну діаграму, прийнявши початкову фазу напруги джерела рівною нулеві.
4.3.3. за даними табл. 4.3 побудувати в спільних координатах резонансні криві паралельного контуру: І(f), IК(f), IC(f). Для одного з режимів побудувати, в масштабі векторну діаграму кола і по ній розрахувати значення RК, L. Порівняти отримане значення індуктивності з заданими в табл. 4.2.
|
ZК = U / IК =
RК = ZК cos К =
ХК = ZК sin К =
L=
|
|
4.3.4. Визначити:
– хвилевий опір
– резонансну частоту
– добротність контуру Q = XL / RК =
Порівняти розрахункове та експериментальне значення р.
4.3.5. За даними табл. 4.5 побудувати залежності : I(С), IК(С), IC(С). Визначити значення резонансної ємності Срез (з кривої I(С)).
Для захисту потрібно:
1. Вміти використовувати векторну діаграму для аналізу кола з паралельним з’єднанням віток.
2. Знати основні співвідношення для паралельного резонансного контуру.
3. Вміти намалювати резонансні криві паралельного контуру (реального та ідеального) при зміні частоти або ємності.
лабораторна робота №5
Дослідження ЕЛЕКТРИЧНОГО кола з ПОСЛІДОВНИМ з’єднанням ІНДУКТИВНО ЗВ’ЯЗАНИХ КОТУШОК.
5.1. Мета роботи
Навчитись визначати взаємоіндуктивність за даними досліджень, проаналізувати вплив узгодженого та неузгодженого з’єднання котушок на опори котушок та властивості кола.
5.2. Хід виконання роботи
Застереження: При виконанні експериментів значення напруги необхідно встановити так, щоб струм не перевищував 0,5 А.
5.2.1. Під’єднати по черзі кожну з двох котушок до джерела постійної напруги і виміряти струм та напругу. Результати занести в табл. 5.1.
Таблиця 5.1
|
№ котушки |
Напруга |
Струм |
|
1 |
U0(1) = В |
І0(1) = А |
|
2 |
U0(2) = В |
І0(1) = А |
5.2.2. Під’єднати по черзі кожну з двох котушок до джерела синусоїдної напруги (частоту встановити в діапазоні 2…4 кГц) і записати в табл. 5.2 значення струму, напруги та частоти.
Таблиця 5.2
|
№ котушки |
Напруга |
Струм |
Частота |
|
1 |
U0(1) = В |
І0(1) = А |
f = кГц |
|
2 |
U0(2) = В |
І0(1) = А |
f = кГц |
5.2.3. Під’єднати котушку №1 через амперметр до джерела синусоїдної напруги, залишивши частоту такою ж, як і в пункті 5.2.2, і записати струм котушки №1 та напруги котушки №2.
І1 = А; U2 = В.
5.2.4. З’єднати послідовно обидві котушки та під’єднати їх через амперметр до джерела синусоїдної напруги. Виміряти одним вольтметром напругу джерела U та напруги на першій UК1 та другій UК2 котушках. Змінити місцями під’єднання виводи котушки №2 і записати нові значення струму та напруг. Дані вимірювань занести в табл. 5.3.
Таблиця 5.3
|
Виміряно |
Підраховано |
Вид з’єднання |
|||||
|
U, B |
UК1, B |
UК2, B |
І, А |
Z, Ом |
ZК1, Ом |
ZК2, Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|