Тема 7. Світовий ринок праці та міжнародна трудова міграція.

План

1 . Сутність світового ринку праці.

2. Світові центри тяжіння та види міжнародної міграції робочої сили.

4. Етапи розвитку міжнародної міграції робочої сили.

3. Економічні ефекти міжнародної трудової міграції

5. Регулювання міжнародної міграції робочої сили.

1. Сутність світового ринку праці.

Світовий ринок праці – це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту.

Ці відносини склалися у зв’язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні. В умовах глобалізації виробництва, зростання взаємозалежності в сучасному світі національні ринки праці дедалі більше втрачають транснаціональні потоки робочої сили, котрі набирають постійного, систематичного характеру.

Формування міжнародного ринку праці відбувається двома шляхами:

а) по-перше, через міграцію трудових ресурсів і капіталу;

б) по–друге, шляхом поступового злиття національних ринків праці, внаслідок чого усуваються юридичні, національно-етнічні, культурні та інші перегородки між ними.

Головні соціальні напрями:

- умови праці, способи найму і звільнення працівників;

- оплата праці, зокрема системи додаткових виплат ;

- надання відпусток, вільних від роботи днів. тривалість робочого дня;

- соціальне страхування;

- надання різних пільг, у тому числі матеріального постачання, відпочинку і т.д.

За всіма ознаками міжнародний ринок робочої сили, що формується, має явно сегментований характер. У межах цього ринку створюються кілька окремих, відносно автономних ринків робочої сили зі специфічними закономірностями її руху. Така сегментація міжнародного ринку робочої сили віддзеркалює як міжнародний поділ праці, що склався, так і особливості у кваліфікації робочої сили й попиті на неї.

У структурі міжнародного ринку праці вирізняються два найзначніші сегменти.

1. Охоплює робочу силу, яка характеризується відносно постійною зайнятістю, стабільністю трудових навичок, високим рівнем кваліфікації й зарплати, а також доволі чіткою ієрархією кваліфікації. Цей ринок праці має певну тенденцію до розширення з огляду на зростання міжнародних зв’язків.

2. Робоча сила, яка походить з районів світу з відносно низьким рівнем економічного розвитку.

Серед цих працівників треба вирізнити специфічний загін так званої нелегальної робочої сили, чималі потоки якої спрямовуються в індустріальні країни, зокрема США. Також сюди можна приєднати „екологічних біженців”, котрі через катастрофічні природні умови змушені покидати свої насиджені місця, шукати роботу в інших країнах та регіонах.

Для формування і функціонування міжнародного ринку праці потрібні певні стартові умови, зокрема високий рівень міждержавних господарських взаємозв’язків.

2. Етапи розвитку міжнародної міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили це переміщення робочої сили між країнами, процес організованого, або стихійного переміщення працездатного населення із однієї країни в іншу.

Головні поняття, які характеризують міжнародну міграцію робочої сили.

Міграція – це переїзд робочої сили в рамках світового господарства.

Еміграція – виїзд населення з країни.

Імміграція – в’їзд певного контингенту людей в країну.

Рееміграція – процес повернення емігрантів в свою країну. Причини міжнародної міграції робочої сили.

Економічні:

• нерівномірний економічний розвиток країн світового господарства;

• рівень розвитку НТП;

• рівень економічного розвитку держави;

• рівень соціального розвитку;

• рівень зайнятості населення (безробіття);

• рівень доходів населення;

Соціально-політичні:

- соціально-політичний розвиток окремих регіонів;

- політична нестабільність;

- військові перевороти;

- політичні перевороти;

3) Релігійно-етичні:

- повернення емігрантів на етнічну батьківщину;

- міграція релігійних сект із країн в країну.

4) Природні:

- стихійні лиха (паводки, землетруси і т.д.)

5) Міграційна політика, яку проводять деякі країни:

- політика залучення іноземних вчених та спеціалістів (США 50-60рр. та нові індустріальні країни у 80-90рр.).

Основні етапи ММРС.

1. 1725-1880рр. – масова еміграція із Європи у Північну Америку та Австралію.

2. 1880-1914рр. – еміграція робочої сили із Східної Європи, Китаю, Індії, Японії, Східної Африки на Американський континент.

3. 1918-1939рр. – збільшення масштабів ММРС; найбільша еміграція з Західної України у США та Австралію.

4.1945-1980рр.– збільш. масштабів ММРС; характерний виїзд із країн Сх. Європи у Зх Європу та США.

5. З 1980р. до наших часів – збільшення масштабів міграції із країн з перехідною економікою.