Заняття № 4

Тема: Екологічні проблеми харчування людини (2 год.).

Мета: з’ясувати основні екологічні проблеми харчування сучасної людини. Визначити харчові добавки які мають шкодочинну дію на організм людини.

Обладнання та матеріали: відеофільм «Йододефіцитні захворювання».

Основні терміни та поняття: екологічне забруднення, харчування, радіонукліди, пестициди, радіопротектори, харчові добавки.

Перелік питань для контролю знань:

1. Назвати основні екологічні проблеми харчування сучасної людини.

2. Визначити шляхи надходження радіонуклідів в організм людини.

3. З’ясувати заходи, які спрямовані на зменшення надходження радіонуклідів в організм людини.

4. Вказати основні види харчових добавок.

Практичне завдання:

1. Охарактеризувати харчові добавки, які використовують при приготуванні молочних продуктів.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. З’ясувати які харчові добавки мають шкодочинну дію на організм людини.

Рекомендовані теми рефератів:

1. Значення екологічно чистих харчових продуктів для росту і розвитку дитячого організму.

2. Забруднення води і її вплив на здоров’я людини.

Література

1. Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Екологія людини: Навчальний посібник / За ред.. Н.В. Кочубей. – Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – 394 с.

2. Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 287 с.

3. Боков В. А., Лущик А. В. Основи экологической безопасности. – Симферополь: Сонат, 1998. – 223 с.

4. Боков В. А. й др. Геоэкология. Научно-методическая книга по экологии. – Симферополь: Таврия, 1996. – 384 с.

1. Страшко С.В. та ін. Інфекційні хвороби, що набули соціального значення: К.: «Освіта України».– 2006. – 56 с.

Заняття №5. Тема: Шляхи охорони біорізноманітності (2 год)

Форма проведення: перегляд слайдоматеріалів (серія: Рідкісні рослини), семінар.

Мета: сформувати поняття про рослинний світ планети як провідний і визначальний в природних екосистемах та раціонального використання рослинних ресурсів і тваринних ресурсів, з’ясувати основні шляхи збереження біорізноманітності, поглибити знання про природно-заповідні території та об’єкти, визначити їх роль у збереженні біорізноманітності, розкрити основні проблеми заповідної справи.

Матеріали та обладнання: карта «Рослинні ресурси України», Червона книга України (2009 р.), Зеленая книга УССР, природоохоронна література, слайди рідкісних видів рослин, гербарій та фотоматеріали, карта «Природно-заповідний фонд України», «Полтавська область. Природоохоронна карта».

Питання для обговорення:

1. Поняття антропогенного фактора. Вплив антропогенного фактора на природні екосистеми та їх компоненти: рослинний і тваринний світ, ґрунти, гідросферу та ін.

2. Рівні охорони біорізноманітності: індивідуальний, популяційний, ценотичний, ландшафтний, біосферний.

3. Шляхи охорони біорізноманітності.

4. Поняття про природно-заповідний фонд. Аналіз природно-заповідного фонду України та характеристика категорій.

5. Регіональні природно-заповідні мережі.

6. Характеристика природно-заповідної мережі Полтавщини: проблеми, актуальні завдання та перспективи.

7. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища в Україні.

Практичні завдання:

1. Демонстрація слайдів та фотографій рідкісних рослин та ценозів Полтавської області.

2. Складання списків рідкісних тварин Полтавщини (за матеріалами Червоної книги та регіональними списками).

3. Складання списків природно-заповідних об’єктів по районах Полтавської області та їх характеристика.

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

1. Історія та практика світового природозаповідання.

2. Чорна світова книга.

3. Червоні списки охорони видової різноманітності.

4.. Біорізноманітність планети. Основні показники та проблеми.

5.Рівні охорони біорізноманітності.

6. Природно-заповідний фонд України: якісні та кількісні показники.

7. Характеристика сучасної природно-заповідної мережі України.

8. Історія природозаповідання на Полтавщині.

9. Природоохоронний рух на Полтавщині.

10.Концепція екомережі. Основні принципи проектування регіональної екомережі.