- •6.1. Сутність і основи організації оборотних коштів
- •6.1.1. Сутність, склад і структура оборотних коштів
- •6.1.2. Організація оборотних. Коштів підприємств
- •6.2. Визначення потреби в оборотних коштах
- •6.3. Джерела формування оборотних коштів
- •6.3.2. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів
- •6.3.3. Інші джерела формування оборотних коштів
- •6.4.2. Показники використання оборотних коштів
- •6.4.4. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий
6.4.2. Показники використання оборотних коштів
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обороту, тобто період, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, проходячи всі стадії кругообороту на підприємстві (обчислюється в днях):
О=СТ/Р
де О — термін обороту оборотних коштів, днів;
С — середня вартість оборотних коштів, грн;
Т — тривалість періоду, за який обчислюється оборотність, днів;
Р — обсяг реалізованої продукції, грн.
Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну, використовуючи дані того періоду (рік, півріччя, квартал тощо), щодо якого визначається оборотність. Звичайно вона дорівнюватиме сумі оборотних коштів на початок і кінець періоду, поділений на 2.
Тривалість обороту коштів — це показник, здатний одночасно відображати результати процесу матеріального відтворення — обсяг реалізації виробленої продукції і наданих послуг за певний період — і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів. Оборот оборотних коштів обчислюється за планом і фактично.
З метою проведення поглибленого аналізу використання власних оборотних коштів показники оборотності можуть розраховуватись як у цілому щодо всіх оборотних коштів, так і щодо їхніх окремих елементів.
Термін обороту виробничих запасів відображає час перетворення товарно-матеріальних цінностей на готову продукцію:
Овз=
Де Овз - термін обороту виробничих запасів, днів;
середня вартість виробничих запасів, грн;
Рс— обсяг реалізованої продукції за собівартістю, грн. Тривалість обороту дебіторської заборгованості відображає середній термін отримання платежу:
Одз =
де Одз— термін обороту дебіторської заборгованості, днів;
Дз — дебіторська заборгованість, грн;
Р — обсяг реалізованої продукції, грн.
Тривалість обороту кредиторської заборгованості відображає час, за який можна перекрити кредиторську заборгованість:
Окз=
де Ок.з — термін обороту кредиторської заборгованості, днів;
К3 — кредиторська заборгованість, грн.
Тривалість обороту грошових коштів підприємства відображає час їхнього функціонування, починаючи з авансування в предмети праці і завершуючи отриманням виручки від реалізації продукції. При цьому враховуються терміни обороту виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості:
Ог.к.=Овз+Одз+Окз,
де Огк — термін обороту грошових коштів, днів.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт оборотності (К0), що визначається за формулою:
Ко=
Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.
Так, за даними табл. 6.6 кількість оборотів збільшилась за рік на 0,5 оборота (, що позитивно позначилось на діяльності підприємства.
РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ОБОРОТУ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ЗА РІК
№ з/п
|
Показник
|
Одиниця виміру
|
2000р, |
2001 р. |
Відхилення від плану <+.-) |
|
звіт |
план |
факт |
||||
1 |
Реалізація товарної продукції |
тис. грн |
5040,0 |
5580,0 |
6120,0 |
+ 540 |
2 |
Середні залишки оборотних коштів |
»» |
795,0 |
785,0 |
805,0 |
+ 20 |
3 |
Одноденний обсяг реалізації продукції |
» |
14,0 |
15,5 |
17,0 |
+ 5 |
4 |
Час обороту оборотних коштів |
дні |
56,8 |
50,6 |
47,3 |
-3,3 |
5 |
Коефіцієнт оборотності |
кількість оборотів |
6,4 |
7Д |
7,6 |
+ 0,5 |
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів (Кз, коп.) є оберненим до коефіцієнта оборотності показником і визначається за формулою:
Кз=
Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн обороту, то ліпше вони використовуються. За даними табл. 6.6 фактично в одну гривню реалізованої продукції авансовано 13 коп.
( 805,0 / 6120,0) тоді як за планом передбачалось 14 коп. (785,0 / 5580,0), що свідчить про підвищення ефективності витрат.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:
К е= Р=
де С — середня вартість оборотних коштів;
П — прибуток від реалізації продукції.
Показники наявності й ефективності використання оборотних коштів, порядок визначення та їхній економічний зміст наведено в табл. 6.7.
ПОКАЗНИКИ НАЯВНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ
Таблиця 6.7
№ з/п |
Показник |
Визначення |
Економічна суть |
1 |
Наявність оборотних коштів |
(ВК+ДК)-ΣНА (І) |
Характеризує величину власних оборотних коштів |
|
а) брак |
І<(ΣОА-ГК)- ΣПЗ |
Перевищення поточної потреби над наявність власних оборотних коштів |
|
б) надлишок |
1>(Σоа-гк)- Σпз |
Перевищення наявності власних оборотних коштів над поточну потребу |
2 |
Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Кр ) |
Фн / М |
Відображає питому вагу вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства |
3 |
Оборотність (О) |
|
Характеризує час, за який оборотні кошти здійснюють один оборот |
3
|
Оборотність виробничих запасів (О) |
|
Відображає час перетворення товарно-матеріальних цінностей на готову продукцію чи гроші |
Оборотність дебіторської заборгованості (Од з)
|
|
Відображає середній термін отримання платежу
|
|
Оборотність кредиторської заборгованості (Окз) |
|
Відображає час покриття кредиторської заборгованості
|
|
Оборотність грошових коштів (Огк) |
Овз+Одз+Окз |
Відображає час обороту грошових коштів |
|
4 |
Коефіцієнт оборотності (К0) |
|
Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується |
5 |
Коефіцієнт завантаження (К3) |
|
Показує, скільки оборотних коштів авансовано в 1 гри реалізованої продукції |
6 |
Прибутковість (KJ |
|
Характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів |
7 |
Рентабельність, (Р) |
*100% |
Визначає використання оборотних коштів |
Пояснення до табл. 6.7:
Вк —власні кошти;
Дк —довгострокові кредити;
НА — необоротні активи;
О А — оборотні активи;
ГК — грошові кошти;
ПЗ — поточні зобов'язання;
Фн — фактична наявність оборотних коштів;
М — вартість майна підприємства;
С — середня вартість оборотних коштів;
Т —тривалість періоду, за який обчислюється оборотність оборотних коштів;
Р — обсяг реалізації продукції;
П — прибуток від реалізації продукції.
6.4.3. Способи прискорення оборотності оборотних коштів
Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:
1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;
2) прискорення оборотності оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних товарно-матеріальних цінностей;
3) скорочення терміну оборотності дебіторської заборгованості;
4) збільшення терміну оборотності кредиторської заборгованості. Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.
Абсолютне вивільнення оборотних коштів — це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).
Відносне вивільнення оборотних коштів — це різниця між потребою в оборотних коштах підприємства, розрахованою на підставі планової чи фактичної оборотності звітного року і сумою оборотних коштів, з якою виконано виробничу програму наступного за звітним року. Інакше кажучи, відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з такою самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.
За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.
Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.
Виходячи з даних, наведених у табл. 6.6 (див. табл.), можна оцінити ефективність використання оборотних коштів на підприємстві.
Абсолютного вивільнення оборотних коштів у 2001 р. фактично проти минулого (2000 р.) року не сталося (795,0 - 805,0 = -10), хоча у плані закладалося 10 тис. грн (795,0 - 785,0).
Для визначення відносного вивільнення оборотних коштів, що його заплановано в обсязі реалізації у 2001 році, необхідно розрахувати:
а) потребу в оборотних коштах, що планувалася у 2001 p., виходячи з оборотності 2000 p.:
5580,0 / 6,4 = 871,8 тис. грн;
б) потребу в оборотних коштах у 2001 p., виходячи з фактичного об'єму реалізації та оборотності 2000 р.
6120,0 / 6,4 = 956,2 тис. грн;
в) потребу в оборотних коштах на фактичний обсяг реалізації продукції у 2001 p., виходячи з планової оборотності:
6120
7,1 = 861,0 тис. грн.
Отже, відносне вивільнення оборотних коштів, що заплановане в обсязі реалізації на 2001 р. у сумі 86,8 тис. грн (871,8-785,0) фактично становило 151,2 тис. грн (956,2 - 805,0).
Дані таблиці 6.6 свідчать, що час обороту коштів скоротився проти планового на 3,3 дня (50,6 - 47,3).
Унаслідок прискорення обороту оборотних коштів вивільняється певна частина коштів, яку обчислюють множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обороту. У нашому прикладі за рахунок такого прискорення часу обертання з обороту вивільняється 56,0 тис. грн (17,0 х 3,3).
Якщо від потреби в оборотних коштах на фактичний об'єм реалізації продукції у 2001 p., виходячи з планової оборотності, відняти суму вивільнених оборотних коштів за рахунок прискорення часу обороту, ми отримаємо середню фактичну вартість оборотних коштів у 2001 р.
861,0 - 56,0 = 805 тис. грн.
Для скорочення терміну обороту дебіторської заборгованості та запобігання виникненню безнадійних боргів, підприємству необхідно ретельно аналізувати: заборгованість за строками її виникнення, фінансовий стан дебіторів, виконання укладених ними угод з погляду дотримання платіжної дисципліни.