Тема 10. Загальна рівновага та економіка добробуту

Короткий зміст теми:

Поняття і аналіз загальної та часткової рівноваги. Модель Вальраса. Умови досягнення стійкого стану загальної рівноваги. Ефективність у виробництві, споживанні та обміні як складові повної системної ефективності.

Економіка обміну. Ефективний розподіл за Паретто та його умови. Модель Еджоурта для споживання. Контрактна крива та крива можливих корисностей.

Ефективність у виробництві. Оптимальність за Паретто у виробництві та його умови. Модель Еджоурта для виробництва. Крива та функція трансформації, гранична норма трансформації.

Умови ефективного розподілу ресурсів. Економічна теорія суспільного добробуту. Економічна роль держави в ринковій економіці.

Орієнтовний зміст семінарських занять:

1. Моделі загальної рівноваги за Вальрасом і Неокейнсіанська.

2. Оптимум Паретто у сфері виробництва: галузь та економіка.

3. Оптимальна структура економіки.

4. Досягнення оптимального розміщення в обміні між індивідами.

Орієнтовний зміст практичних занять:

1. Визначення ефективності виробництва і обміну.

2. Визначення добробуту членів суспільства за Паретто.

Рекомендована література:

1 [с. 162-166, 169-170], 2 [с. 215-221, 227-234], 3 [с. 251-264], 6 [с. 108-115], 7 [с. 332-339], 8 [с. 289-292, 301-305, 315-318], 9 [с. 341-364], 11 [с. 166-174], 14 [с. 155-162], 15 [с. 342-401], 16 [с. 163-167, 170-173], 21 [с. 161-172, 188-194, 197-206], 37 [с. 507-522].

Тести до змістового модуля ІV:

1. Граничний продукт фактора виробництва у грошовому виразі дорівнює:

1. Вартості останньої одиниці продукції, виробленої за допомогою цього фактора.

2. Зміні загального розміру виручки при використанні додаткової одиниці фактора виробництва.

3. Обсягу виробництва при використанні додаткової одиниці виробничого фактора.

4. Зміні ціни на продукцію, вироблену за допомогою цього виробничого фактора.

2. Якщо підприємство наймає працівників на досконало конкурентному ринку праці, то:

   1. Крива пропозиції праці для підприємства має «висхідний» характер.

   2. Попит підприємства на працю є абсолютно еластичним.

   3. Крива пропозиції праці та граничних витрат на працю збігаються і є горизонтальними.

   4. Криві попиту на працю та граничного ресурсу праці у вартісному виразі не збігаються.

3. Еластичність попиту на працю тим вища, чим:

   1. Нижча частка витрат на працю у витратах підприємства.

   2. Нижча ціна готової продукції.

   3. Вища цінова еластичність попиту на готову продукцію.

   4. Менша можливість заміни праці капіталом у цьому виробничому процесі.

4. Норма позичкового проценту – це:

   1. Встановлений банком максимальний розмір плати за кредит.

   2. Відношення позичкового процента до розмір позики.

   3. Різниця між сумою грошей, яка повертається, і позиченою.

   4. Різниця між номінальною і реальною позичковою ставками.

5. Якщо номінальна процентна ставка становить 15%, а рівень інфляції 6%, то реальна процентна ставка дорівнює:

   1. 21 %.

   2. 18 %.

   3. 9 %.

   4. 2,5 %.

6. До факторів диференціальної земельної ренти не належить:

   1. Родючість землі.

   2. Технологія виробництва

   3. Кваліфікація робітників

   4. Місцеположення земельної ділянки

7. Пропозиція землі є:

   1. Абсолютно нееластичною.

   2. Абсолютно еластичною.

   3. Еластичною.

   4. Нееластичною.

8. Якщо два споживачі мають криві байдужості між двома товарами, які є прямими лініями, та однакові граничні нормами заміщення одного товару іншим, тоді контрактна лінія між ними на діаграмі Еджоурта:

   1. Є діагональною лінією.

   2. Є точкою всередині діаграми.

   3. Збігається зі сторонам діаграми.

   4. Є всією діаграмою.

9. Зміна рівноважної ціни та рівноважного обсягу виробництва на окремих ринках є аналізом:

   1. Загально рівноваги.

   2. Рівноваги споживача.

   3. Часткової рівноваги.

   4. Рівноваги виробника.

10. Якщо на кожному з підприємств, що належать до однієї галузі, певний ресурс використовується з однаковою продуктивністю, то ми маємо:

    1. Оптимальну структуру суспільного виробництва.

    2. Оптимальне розміщення ресурсів у галузі.

    3. Максимально можливий галузевий випуск.

    4. Повне використання ресурсів.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції із застосуванням наочних матеріалів, мультимедійних засобів; робота в Інтернет та Інтранет, робота в бібліотеці.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування; написання контрольних робіт; оцінювання доповідей, творчих робіт; виконання курсової роботи, підсумковий іспит.