Трудовий контракт

 

 

Термін його дії, права, обов’язки й відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації роботи працівника, умови розірвання контракту, в тому числі й дострокового, можуть установлюватися за угодою сторін. Сторонами в трудовому контракті є підприємство (роботодавець) в особі керівника та працівник (контрактант). Сфери застосування контракту визначаються законодавством.

Різниця між трудовим контрактом та трудовим договором:

q                  контракт укладають тільки на певний термін, а трудовий договір – як на період виконання, так і на невизначений термін;

q                  у контракті можуть визначатися такі підстави для розірвання трудових відносин, які не передбачені законодавством про працю (наприклад розголошення комерційної таємниці), а розірвання трудового договору можливе  лише на підставах, що записані в Законі про працю;

q                  виконання працівником своїх обов’язків за контрактом не завжди пов’язане з додержанням чітко визначеного режиму роботи, тоді як за трудовим договором розпорядку, якими передбачено й режим роботи;

q                  в разі роботи за контрактом порядок надання працівникові відпустки та оплати може визначатися на розсуд керівника (власника), тоді як трудовий договір передбачає централізоване регулювання відпустки (за встановленим графіком на кількість днів, визначену законодавством);

q                  у контракті, на відміну від трудового договору, можуть застерігатися наслідки його дострокового розірвання з ініціативи однієї із сторін без поважних причин, наприклад відшкодування винною стороною певної грошової суми тощо.

Порядок укладання контракту може бути як підприємство в особі керівника або вповноваженого ним органу (надалі власник), так і особа, котра наймається на роботу в укладанні контракту (коли претендент є його ініціатором). Слід пам’ятати, що згідно із ст. 22 КЗпП України забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Обгрунтованою вважається відмова, яка спричинена: відсутністю вакантних місць; відсутністю у претендента на роботу належної кваліфікації; прямим обмеженням, установленим чинним законодавством. Зокрема, забороняється примати на роботу: осіб, позбавлених вироком суду права обіймати певні посади й займатися певною діяльністю; близьких родичів  службовців, коли їхня служба пов’язана з безпосередньою підлеглістю або підконтрольністю один одному; на посади з матеріальною відповідальністю осіб, які раніше були засуджені за злочини, скоєні з корисливих мотивів.

Усі умови контракту обов’язково мають погоджуватися сторонами.

Укладаючи контракт сторони можуть передбачити додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством (наприклад, за рахунок власних коштів підприємства виплату додаткової винагороди, надання матеріальної допомоги до щорічної відпустки, сплату банківської позики чи заборгованості, захист від інфляційних процесів, виплату компенсацій за використання власного автомобіля в службових цілях тощо).

У разі припинення контракту у зв’язку з виходом працівника на пенсію або покаліченням під час роботи можуть передбачатися грошові компенсації понад установлені пенсію та виплати. Відповідно до чинного законодавства ці питання вирішуються громадськими об’єднаннями (профспілками) або органами громадського самоврядування колективу (радою, правлінням) чи їхньою участю. Тому можливість унесення до контракту подібних умов має бути попередньо узгоджена з відповідними об’єднаннями чи органами.

Контрактом може передбачатися (за згодою сторін) випробування працівника для перевірки відповідності його посаді.

Іноді умови контракту можуть бути гіршими, ніж ті, що передбачені чинним законодавством.

Контракт складається не менше ніж у двох примірниках, які зберігаються в кожній із сторін. Він набирає чинності з моменту його підписання сторонами. До моменту підписання контракту сторони мають визначити термін  його дії – початок і кінець. Працівник повинен стати до роботи в той день, який записано в контракті.

Контракт слугує підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу. З посиланням на даний наказ роблять запис у трудовій книжці.

Термін укладання контракту відповідно  до Рекомендацій Мін праці  України від 14.01.92 № 01 контракт може бути укладено на термін до 5 років (але не менше ніж на 1 рік). Термін контракту визначають за згодою сторін. Якщо сторона має одноразовий характер, то контракт діє до її закінчення, якщо постійний, - сторони вибирають будь-який термін у межах п’ятирічного.

Якщо термін контракту закінчився, а сторони бажають продовжити трудові відносини, то контракт продовжують на новий,  визначений сторонами, термін або укладають новий контракт на інших умовах. Якщо власник пропонує працівникові укласти контракт терміном 1 – 2 місяці, то це слід розцінювати як погіршення становища працівника.